“Дорогих” депозитів вже не буде. Чекаємо, коли кредити дешевими стануть

Починаючи з 2016 року, відколи в Україні в основному завершилася “чистка” банківського сектору, на грошово-кредитному ринку запанували відносні тиша й спокій. Нема установ, які за рахунок високих відсотків акумулювали їх на своїх балансах та потім роздавали інсайдерам або ж виводили в офшори (як Приватбанк до націоналізації, Платинумбанк, Південкомбанк, що належав “Сім’ї”, та інші). Сьогодні дохідність депозитів упала до рівнів, які дозволяють банкам більш-менш упевнено дивитися в майбутнє – де видніється, на жаль, поки лише жваве споживче кредитування – дороге і “коротке”. На довготривале кредитування (іпотека, інвестпроекти) попит ще не значний – і це наслідок цілого ряду несприятливих економічних факторів. Радує те, що населення потроху оговталось від “банкопаду” і знову понесло гроші до банків (куди ж бо ще – нерухомість задорога). Тепер кожен додатковий, навіть не відсоток, а його частка, для вкладників – на вагу золота, в сенсі довіри. А ще в позичальників з’явилася надія на здешевлення кредитів у недалекому, може, майбутньому. Знову ж таки – це якщо вдало зійдуться економічні “зорі” в країні.

А ставки-то підросли! Аж на нуль-нуль з копійками

Інформаційні повідомлення про те що за останній тиждень депозитні ставки в українських банках в середньому підросли для всіх валют, викликало значний читацький інтерес. Але вкладники рано раділи – підвищення склало частки відсотків!

Так, за даними liga.net, cередня ставка в гривні максимально зросла за депозитами на термін понад рік - на 0,06 п.п. до 12,47%. Синхронно піднялася прибутковість вкладів строком від 3 до 6 місяців і від 6 до 12 місяців - на 0,01 п.п. до 12,13% і до 12,94% річних відповідно. А от найбільш популярні депозити на період від 1 до 3 місяців навіть подешевшали на 0,04 п.п. - до 10,11% річних. Вклади періодом до місяця не змінилися - 6,26% річних. Ціна безстрокових заощаджень також залишилися без змін - 7,6%.

Що стосується доларових вкладів, то ставки по них за українськими мірками вже просто мізерні. Так, депозити періодом від 1 до 3 місяців пропонують під 1,12% річних. Прибутковість заощаджень терміном на 3-6 місяців – підвищилась на 0,07 п.п. до 2,03%. Депозити строком понад рік подорожчали на 0,03 п.п., їх пропонують покласти в банк під 2,84% річних. Безстрокові валютні заощадження – не більше ніж під 0,96% річних. Чим не Європа?

Ось вже й банківська система в цілому вийшла на прибутковість – за підсумками першого півріччя 2018 року банки показали чистий прибуток у 8,3 млрд грн – про це йдеться в серпневому квартальному «Огляді банківського сектору», опублікованому Національним банком.

У цей період також відмічався приплив депозитів населення. Так, лише за один місяць липень обсяг гривневих депозитів в українських банках зріс на 1,5% – до 515,5 млрд грн. А от валютних – скоротився на 0,1%, до 13,7 млрд грн. в еквіваленті. Як повідомляє НБУ, поточний обсяг гривневих депозитів на 5,1% вище показника, який був на початок року, валютних – на 0,4% нижче. Як і раніше, це переважно короткострокові депозити: близько половини з них складають депозити до 3 місяців та кошти на вимогу.

“Банки слабко диференціюють депозитні ставки залежно від строковості: вартість депозитів у гривні на 6, 9 та 12 місяців перебувала на рівні близько 14% річних на кінець кварталу. Вартість річних депозитів у доларах залишалася на історичному мінімумі – 3,3% річних”, – йдеться у повідомленні НБУ. Оскільки кредитування населення здійснюється тільки в національній валюті, у банків немає гострої потреби в доларах і євро. Відповідно, маємо настільки низькі процентні ставки за доларовими та євро-депозитами.

"Влітку депозитна активність населення зазвичай збільшується, бо гривня у цей період укріплюється. Фізичні особи на 2-3 місяці несуть у банки свої заощадження, щоб підзаробити, впевнені у тому, що до осені особливих курсових змін не відбудеться. Думаю, починаючи з вересня, станемо свідками зворотнього процесу – люди забиратимуть гривню з кредитно-фінансових установ і переводитимуть її в надійнішу валюту – долари та євро (хоча ставки й вкрай низькі. – Авт.), – каже банківський експерт Олексій Кущ.

Середня процентна ставка по гривневих вкладах населення, за даними НБУ, становить 10,8% (агрегований результат за всіма видами вкладів. – Авт.). “Так, в останні роки прибутковість депозитів впала. Одна з причин – націоналізація Приватбанку, який займає левову частку на ринку депозитів і є таким собі маркером для інших банків. Якщо комерційний "Приватбанк" встановлював ставку 15%, то й інші підтягувалися під цю планку. Зрозуміло, що державний "Приватбанк" вже не може декларувати надто високі ставки”, – зазначив експерт.

Облікова ставка – депозитній: “не ворог, не брат і не товариш”

Наприкінці 2017 року усі сподівалися, що слідом за підвищенням облікової ставки (за рік з липня 2017-го зросла від 12,5 до 17,5%), ставки за депозитами теж дещо підвищаться. Однак банки не поспішають. Значення українського індексу ставок за депозитами фізосіб (UIRD), який розраховує агентство Thomson Reuters на підставі ставок ТОП-20 банків, на сьогодні за всіма термінами та валютами вкладів нижче тих, що були на початку року.

"Економічно обґрунтованою є відповідність рівня прибутковості річного депозиту рівню інфляції. Нацбанк прогнозує інфляцію за підсумками 2018 року на рівні 9,1%, при цьому середня прибутковість річного депозиту в гривні зараз становить 14,2% річних. Банки, володіючи сьогодні достатньою ліквідністю і не відчуваючи потреби в дорогому фондуванні, продовжать дотримуватися стратегії поступового здешевлення депозитної бази, за умови відсутності інфляційних і девальваційних шоків ", – прогнозував раніше заступник голови правління банку "Кредит Дніпро" Андрій Мойсеєнко. Його колега, заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн також вважає, що тенденція до зниження депозитних ставок в 2018 році буде зберігатися як необхідність здешевлення кредитів.

В усякому разі законодавці зі свого боку докладають усі зусилля, щоб хоч якось вдихнути життя у занепалий за час війни та кризи вітчизняний кредитний ринок. Простягаючи кредиторам руку допомоги (зокрема у захисті їхніх прав на стягнення боргів) майже як на знаменитій фресці Мікеланджело «Створення Адама» на стелі Сикстинської капели. Місяць тому головну претензію банкірів законодавці зняли. Отже тепер справа за “малим” – формуванням дешевої ресурсної бази. Але треба розуміти, що цей процес теж швидким не буде...

Марина Нечипоренко, Київ