Долар по 30: За тиждень? У вересні? Чи під кінець року? - 26.07.2018 17:48 — Новини Укрінформ
Долар по 30: За тиждень? У вересні? Чи під кінець року?

Долар по 30: За тиждень? У вересні? Чи під кінець року?

Аналітика
1171
Ukrinform
Ми розпитали експертів про причини «раннього» подорожчання доллара на міжбанківському ринку та в обмінниках. Більшість прогнозів – заспокійливі

Вартість американського “зеленого” в українських обмінниках потихеньку підповзає до 27. З одного боку – особливих причин для занепокоєння начебто немає. Приміром, на початку року долар продавали ледве не по 29 гривень (28,93 – 23 січня). До того ж, певні девальваційні зміни наприкінці літа відбуваються в Україні щороку. Нині національна валюта знецінилася у межах двох-трьох відсотків, що в умовах “плаваючого курсу” цілком нормально. Але ж з іншого боку, сезонні коливання перед початком осіннього періоду ділової та політичної активності цього року почалися на кілька тижнів раніше, аніж зазвичай. І, зважаючи на темпи девальвації гривні, якими запам’яталися, приміром, минулорічні серпень, вересень і початок жовтня, – “іще не вечір”... Водночас і від апокаліптичних прогнозів більшість фахівців застерігають: падіння може бути не таким страшним, як дехто його малює. А “малюють”, зазвичай, переслідуючи спекулятивну мету. Бо саме спекулятивний чинник часто-густо стає каталізатором таких собі валютних “гойдалок”

Олексій Кущ
Олексій Кущ

Економічний експерт Олексій Кущ застерігає колег від такого спрощення. Він нагадує, що цьогорічний сезон девальвації розпочався набагато раніше, аніж зазвичай. І це свідчить про поверховість традиційних спроб пояснити подібні сплески на валютному ринку сезонністю чи діями спекулянтів:

- Адже останніми роками для цієї пори навпаки були характерні певні ревальваційні тенденції, коли долар дешевшав із 27 до 26-25 гривень. У 2018-му ж період зміцнення гривні був значно коротшим і закінчився фактично у червні. А вже із початку липня виникла своєрідна “зона турбулентності”, що й призвело до нинішньої атипової ситуації на валютному ринку, – нагадує Олексій Кущ. – В НБУ бачать ці ризики і намагаються підстрахуватися. Про що свідчить, приміром, чергове підвищення облікової ставки – із 17 до 17,5 відсотків. Цього б не було в умовах стабільного економічного розвитку, коли регулятор зацікавлений у кредитній підтримці реального сектору економіки. За нинішніх же обставин Нацбанк не поспішає витрачати свої резерви, очікуючи, що восени ситуація суттєво погіршиться – як в інфляційному, так і у курсовому трендах...

Експерт пояснює такі ризики не лише залежністю України від продовження кредитування з боку МВФ, чи відмови у ньому. Викликають занепокоєння небезпечні тенденції у світовій економіці, яка опинилася під впливом так званих “сировинних ножиць”. З одного боку – вартість енергоресурсів (зокрема нафти) стрімко зростає, з іншого – дешевшають основні товари українського експорту. Передусім, залізна руда, вартість якої вже впала із 75 до 63 доларів за тонну. На черзі – зниження цін на метал. Окрім того, в новому маркетинговому сезоні Україна, вочевидь, отримає на 10-15 відсотків менше від зернового експорту. Це, з-поміж іншого, призведе і до збільшення дефіциту валюти на внутрішньому ринку.

– Також не варто забувати про внутрішні інфляційні процеси, які восени суттєво посилюються, – вважає Олексій Кущ. – Дадуться взнаки і збільшення вартості проїзду у громадському транспорті, і підвищення ціни на газ для населення та підприємств теплокомунерго, що викличе зростання інших тарифів та платежів, і “традиційна” споживча інфляція.

Усе це негативно позначиться на платіжному балансі країни. Тим паче, що у вересні розпочнеться період активного повернення зовнішніх запозичень. А ось надійного джерела їх рефінансування країна не має – навіть, якщо МВФ і надасть нам обіцяні раніше транші. Отже, як прогнозує економічний експерт Олексій Кущ, Міністерству фінансів доведеться виходити на зовнішні ринки запозичень, намагатися залучати приватні кошти. А із цим також пов’язані певні ризики, викликані, зокрема, політикою “дорогого долара”, яку віднедавна втілює влада США: у тому числі – й через підвищення базових ставок.

- А це означає початок важких часів для держав із нестійкими економіками, – продовжує Олексій Кущ і нагадує про найбільший за останні 5-6 років інвестиційний відтік із країн, що належать до цієї групи. – До яких наслідків це призводить, уже можна побачити на прикладах Туреччини й Аргентини. У зоні турбулентності, на жаль, ризикує опинитися й Україна, – прогнозує експерт.

Андрій Новак / Фото: Народна правда
Андрій Новак / Фото: Народна правда

Із тим, що негативні світові тенденції позначаються на ситуації в нашій країні, погоджується і голова Комітету економістів України Андрій Новак. Однак, НБУ, на його думку має резерви для згладжування можливих збурень на валютному ринку. Було б бажання.

- А бажання такого немає, – каже експерт. – Навпаки: регулятор, на словах заспокоюючи громадян, що все добре і їхні заробітки не знецінюються, на ділі робить усе для втілення плану штучної (поки що відносно м’якої) девальвації  гривні. Такі наміри уряд і НБУ декларували відверто – ще на етапі підготовки основного фінансового документа країни на нинішній рік. Нагадаю, у бюджеті-2018 передбачений середньорічний курс 29,3 і 30 гривень 10 копійок за долар – на кінець року. Досягнути таких параметрів (чи приблизно таких) влада й намагатиметься до завершення 2018-го. Розповідаючи при цьому людям, що причини девальваційних процесів цілком об’єктивні – сезонні чинники (зима, літо, весна, осінь), дії спекулянтів і штучний ажіотаж, відсутність підтримки МВФ і так далі...

Андрій Новак пояснює таку ситуацію прагненням захистити інтереси фінансово-промислових і політичних груп, які “стоять” за вітчизняними експортерами. Адже девальвація найбільш вигідна саме їм – чим дорожча валюта, тим більші їхні прибутки. Окрім того, знецінення гривні поліпшить наповнення держбюджету – зокрема, за рахунок збільшення митних платежів і ПДВ, що стягується з імпортованих в Україну товарів.

Протилежної думки голова Експертно-аналітичної Ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук. Він вважає, що уряд і НБУ (тим паче – з наближенням виборів) не зацікавлені у знеціненні вітчизняної валюти. Адже, поряд із певними вигодами, це може спровокувати низку додаткових – небажаних – проблем. Тож дії регулятора будуть цілком адекватними – він належним чином реагуватиме на ситуацію, згладжуючи стрімкі коливання на валютному ринку:

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

- Прогноз, що міститься в Держбюджеті (понад 30 гривень за долар на кінець року), навряд чи справдиться. Те ж стосується і середньорічного курсу. Підстав для знецінення гривні до таких меж наразі немає, – вважає Борис Кушнірук, – а те, що традиційний для серпня-жовтня період подорожчання іноземної валюти цього року почався раніше аніж зазвичай, пов’язую не із якимись апокаліптичними тенденціями, а із наближенням (вже наступного тижня) терміну погашення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), що належать нерезидентам. У цій ситуації, до речі, також не обійшлося без спекулятивного чинника. Підвищивши у лютому облікову ставку до 17 відсотків, Нацбанк спровокував активність спекулянтів, які почали “заводити” в Україну долари і в результаті отримали доволі суттєві прибутки. Але і можливе виведення після погашення ОВДП цих коштів до значних збурень на валютному ринку не призведе, – впевнений Кушнірук.

Доволі позитивним для боротьби зі спекулятивними чинниками (хоча й суто технічним) кроком експерт назвав рішення НБУ про запровадження з 1 серпня нової методики розрахунку офіційного курсу гривні до американського долара. Регулятор, нагадаю, планує оприлюднювати курсові показники на 2 години раніше, аніж дотепер (до 16-ї години в робочі дні). При цьому для розрахунків Нацбанк використовуватиме лише угоди купівлі-продажу валюти із середніми показниками, відтинаючи так би мовити “підозрілі” оборудки із піковими цінами. Таким чином, вдасться запобігти діям спекулянтів, які приміром, скориставшись відсутністю валюти чи гривні “під завісу” торгів, намагатимуться розбалансувати міжбанківський ринок.

Саме продумані адміністративні (без втручання в роботу ринкових механізмів) і монетарні кроки регулятора допоможуть, не вдаючись до “пожежних” заходів і розбазарювання резервів утримати ситуацію на валютному ринку під контролем. І звісно ж, важливим економічним та психологічним стабілізаційним чинником буде отримання Україною чергового траншу кредиту від МВФ, – наголошують аналітики.

Владислав Радійчук

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>