Бюджетні «дірки» таки є. Яким чином збираємося їх перекривати?

Бюджетні «дірки» таки є. Яким чином збираємося їх перекривати?

3257
Ukrinform
Ключове питання: яким чином ми збираємося перекривати «дірку», що утворилася внаслідок недоотримання зовнішніх запозичень

На фоні прийняття закону про Нацбезпеку та створення Антикорупційного суду, майже не поміченими в інформаційному полі пройшли заяви від Рахункової палати, МВФ та Голови НБУ.

Наспраді дуже шкода, оскільки незважаючи на перший погляд, що ці три інституції абсолютно не пов’язані між собою, їхні заяви мають пряме відношення до гаманця кожного українця і по суті показують імовірний розвиток стратегії державних фінансів на 2018 рік. Але давайте по порядку.

Розпочалося все зі звіту Рахункової Палати, в якому вона оголосила про суттєве недовиконання Державного бюджету за результатами першого кварталу поточного року в розмірі понад 65 млрд гривен, що на їхню думку складає понад 15% від запланованих усіх доходів Державного бюджету.

На підставі цих цифр Рахункова почала вимагати перегляд Державного бюджету, в тому числі шляхом здійснення секвестру, що очевидно має включати скорочення і замороження будь-яких подальших соціальних ініціатив Уряду. Зокрема в частині підвищення мінімальної заробітної плати та індексації розмірів пенсій (попередньо уряд планував її провести у липні).

На думку, в.о. голови міністра фінансів О.Маркарової, оприлюднена цифра завищена, і є не зовсім коректною. Коментуючи цифру в 65 млрд, на яку посилається Рахункова, вона наголосила, що вона стояла в бюджеті в розписі як план зовнішніх запозичень на 1 квартал. Оскільки ці запозичення не були здійснені в 1 кварталі (Україна не отримала транш МВФ і як результат ще низку зовнішніх запозичень), то по цій статі бюджет отримав «мінус».

Одначе, якщо глянути на всю структуру доходів, то ситуація виглядає хоч і не набагато краще, але точно оптимістичніше.

Насправді, невиконання за перший квартал по доходах становить лиш 8,7 млрд. По доходах ситуація за 5 місяців вже краща. Окрім того, план по внутрішніх запозиченнях повністю виконано за 1 квартал, а за 5 місяців навіть перевиконано.

Однак, це розяснення пані Маркарової не давало відповіді на інше ключове питання: яким чином ми збираємося перекривати «дірку», що утворилася внаслідок недоотримання зовнішніх запозичень. Оптимізму урядовцям не додала заява МВФ, в якій Фонд чітко заявив, що однією з ключових умов надання траншу лишається підняття цін на газ для населення на 40%.

І хоча урядовці продовжують намагатися домовитися з Нафтогазом та МВФ про певну перехідну формулу підняття ціни на газ, яка складала б не більше 10-15 відсотків, з високою долею імовірності ці переговори не закінчяться успіхом для української сторони.

В цій ситуації шукати кошти потрібно в першу чергу на внутрішньому ринку.

І ось тут варто звернути увагу на цьоготижневу заяву голови НацБанку, який заявив, що золотовалютних запасів України вистачить для того, щоб перекрити у цьому році всі платежі кредиторам по зовнішніх зобов’язаннях. Мова йде про 5 млрд доларів у 2018 році, сума цілком прийнятна, якщо зважати, що золотовалютні резерви України станом на 30.04 складали майже 18,5 млрд доларів.

Однак хоча такий запас міцності резервів дозволяє дивитися з більшим оптимізмом на фінансовий 2018 рік, виклики у сфері публічних фінансів все ж продовжують лишатися у другому півріччі 2018 року.

І це пов’язано з тим, що швидше за все програма співробітництва з МВФ через небажання підняття цін на газ для населення на 40% та відмову в запуску ринку землі, буде призупинена восени поточного року і відновиться не раніше, коли в Україні пройдуть президентські а то й парламентські вибори.

Тому питання – де знайти додаткові кошти на внутрішньому ринку для того, щоб “залатати” дірки, які утворилися у державному бюджеті – продовжують лишатися актуальними.

Наразі експерти називають різні варіанти: запуск ринку землі, введення податку на виведення капіталу, ефективне проведення великої приватизації, яку уряд запустив у 2018 році. Окремо варто відзначити боротьбу з корупцією, зокрема з контрабандою на митниці, про що було оголошено цього тижня на засіданні уряду. Оскільки до виборів лишилося менше року, останній варіант виглядає чи не найбільш реалістичним. Перекриття схем на митниці почалося у минулому році, завдяки чому митниця принесла додатково в бюджет понад 70 млрд грн. До речі, ця сума більша, ніж кошти, які недоотримав бюджет від зовнішніх запозичень у першому кварталі поточного року.

Підсумовуючи, можемо зробити висновок, що стратегія української влади на полі державних фінансів буде спрямована в першу чергу на пошук та залучення внутрішніх ресурсів для вирішення бюджетних проблем. Основу стабільності гривні та фінансової системи країни становитимуть золотовалютні запаси НБУ, яких вистачить, щоб перекрити, принаймні у цьому році, кредиторні зобов’язання України, а маневри для збільшення залучень коштів до бюджету, відбуватимуться шляхом подальшого подолання корупційних схем на митниці та проведення прозорої великої приватизації.

На жаль, в цих умовах не будуть впроваджуватися стратегічні реформи – “запуск ринку землі” та введення податку на виведення капіталу. Але ці задачі вже будуть вимушені вирішувати наступний Президент та парламент, оскільки існує занадто сильний запит на впровадження цих ініціатив – у першу чергу в українського креативного класу.

Віктор Таран, голова Центру "Ейдос"

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-