Віктор Вишньов, гендиректор ДП “СЕТАМ” (OpenMarket)
Блокчейн підвищує довіру до торгів, бо унеможливлює махінації
20.04.2018 11:50 5519

У 2014 році в Україні у кількох областях розпочався пілотний проект з реалізації арештованого майна через систему онлайн-аукціонів. Проект тривав десь близько півроку і показав гарні результати.  Державна виконавча служба – основний замовник Системи електронних торгів арештованим майном (СЕТАМ) – отримала дієвий інструмент повернення коштів. Через рік обсяги реалізації та кількість  торгових позицій зросли і постало питання про переіменування та ребрендинг. Тепер це державне підприємство “OpenMarket” – відкритий торговельний майданчик, на якому зареєстровано більше 227 тисяч учасників, реалізовано майна майже на 6 млрд гривень.

Проводяться не лише торги майном, а й біржовими сировинними товарами, здійснюється державна реєстрація прав на нерухоме майно та реєстрація фізичних осіб-підприємців. А ще, це інноваційна платформа, яка чи не перша в світі у своїй роботі опирається на  технологію блокчейн. Про те, як сучасні технології повертають довіру громадян до державних сервісів та збільшують їх ефективність читайте в інтерв’ю гендиректора OpenMarket (ДП «СЕТАМ») Віктора Вишньова.

- Чим стала система електронних торгів СЕТАМ за три роки? Які інвестиції для цього знадобилися? 

- OpenMarket сьогодні – це сучасна електронна платформа та 23 філії по всій країні. Ми займаємося зберіганням, торговим супроводженням та продажем різноманітного майна і активів, здійснюючи державну політику в сфері виконавчої служби. А розпочиналося все, по суті, з державного стартапу. Група однодумців та партнерів взялися допомогти Мінюсту, перед яким стояло завдання припинити корупцію у сфері реалізації арештованого майна за виконавчими впровадженнями. В цій сфері процвітала справжня “мафія”, яка наносила колосальні збитки державному бюджету. І коли було прийнято політичне рішення переведення аукціонних торгів на відкриту електронну платформу з масовим доступом, успіхи не забарилися. Одразу з’явились реальні покупці і, головне, реальні ціни. Нещодавно ми, наприклад, продавали об'єкт нерухомості, початкова вартість якого становила 5,5 млн гривень. В результаті аукціону він пішов “з молотка” за 40 млн грн.

Щодо вкладень. OpenMarket функціонує виключно за рахунок коштів, які заробляє. Ми комерційно прибуткові. Більш того, в минулому році підприємство увійшло до переліку великих платників податків (за класифікацією ДФС це підприємство, яке за рік в загальному сплатило до держбюджету більше 12 млн грн. - Ред.).

Сьогодні усі зусилля команди розробників спрямовані  на те, щоб полегшити життя нашим клієнтам – для системи створені мобільні додатки, запроваджено еквайринг і багато інших сервісів. Але головне, ми намагаємося забезпечити максимальну прозорість торгів і для цього звернулися до інновацій – технології блокчейн.

- Поясніть механіку торгів на основі блокчейну. Чим вона відрізняється від “традиційних” електронних торгів? Що змінюється для користувача, зокрема?

- Ідея перевести державний сервіс OpenMarket на використання блокчейну виникла у зв’язку з наявною в українському суспільстві величезною недовірою до державних інституцій. Зокрема і до  електронних торгів, де завжди є спокуса до зловживань. Ми часто спостерігали спроби якось “вирішити” ситуацію по торгах, мовляв, якщо є людина, яка сидить десь там у офісі OpenMarket за комп’ютером, значить є можливість фізично “втрутитися” у систему.  Ми доводили, що це технічно неможливо, нам не вірили.

Дуже часто власники примусово вилученого майна намагаються усіляко затягнути процес його реалізації, перешкоджають різними способами. Відповідно, потенційні покупці нервують. Тому “обтяжене” судовими рішеннями майно має продаватися абсолютно чесно, без жодного стороннього втручання.

Блокчейн (децентралізоване зберігання інформації) – технологія, яка в принципі унеможливлює будь-які махінації з інформацією, що потрапляє в систему від учасників торгів. Оскільки та “прописується” в кількох блоках і одночасно доступна усім без виключення учасникам торгів, та навіть стороннім спостерігачам.

 На сьогодні реалізовано перший етап – фіксація ставок в блокчейні. Відтепер сценарії, коли покупець зафіксував ставку, а вона кудись “зникла”, або дивним чином “змінилася” або і взагалі не з’явилася в процесі торгів, виключені. Тобто, спотворити дії покупця не реально – усі вони зафіксовані, підтверджені і незмінні. Одноосібно змінити будь-який інформаційний “елемент” у системі блокчейн неможливо.

- А якщо при цьому покупець сам помилився, як бути?

- Буває. Але, вибачте, це вже його ризики. В блокчейні нічого не можна змінити, але можна додати нову інформацію. Навіть якщо виникають спірні ситуації, усю конкретну блокчейн-“історію” потім можна бачити за хеш-кодами. Щоб уникнути непорозумінь ми додали такий механізм перевірки, коли будь-хто, не тільки та особа, яка зробила ставку, може її бачити у системі за спеціальним хеш-кодом. Код можна скопіювати, зайти на інший сайт blockchain.gov.ua – це так звана публічна нода (від лат. nodus – вузол)  аудитора, на якій повністю дублюється інформація по всіх ставках (на сьогодні держателем ноди аудитора є громадська організація «Фонд Східної Європи»), та перевірити усю супровідну інформацію (хто, коли і як зробив ставку). Іншими словами, механізм маніпуляцій зі ставками зруйновано. Далі є плани перенесення й іншої інформації в блокчейн – про статус учасника та стан аукціонів. Знову ж таки, публічно фіксуватиметься усе, що відбувається.

Із запровадженням технології блокчейн в цілому в механізмі торгів і алгоритмі дій клієнта нічого не змінилося. Але при цьому торги стали ще прозорішими для учасників, довіра до них значно підвищилась. За 8 місяців, відколи оновлена система запрацювала, ми вже наторгували майже на 1 млрд грн.

- Ваша офіційна сторінка в Фейсбук досі рясніє скаргами невдоволених користувачів. Інновації дозволили усунути причини невдоволення та знизити кількість скарг?

- Зазначу, що основна кількість скарг якраз не стосується процесу торгів – з ними усе зрозуміло. Хоча люди здебільшого бувають самі винні у помилках через власну неорганізованість. Справедливі зауваження виникають щодо стану майна, його збереження та повноти інформації в системі, а також забезпечення фізичного доступу до майна. Особливо, коли мова йде про дорогі лоти – нерухомість, транспортні засоби. Це трапляється. Але ми працюємо над вирішенням проблем. І сподіваємось, що другий та третій етап блокчейн якраз і знизить відсоток скарг стосовно спірних ситуацій з майном та обтяженнями.

Хоча повністю уникнути проблем, пов’язаних з людським фактором, певно нікому ще не вдавалося. Бувають випадки, що помилки виконавців, які вносять в систему інформацію про лот, суттєво впливають на характеристику активу. Тоді ми знімаємо цей лот з торгів.

- Логічне запитання, чи збільшить блокчейн вартість ваших послуг для користувачів?

- Ні, абсолютно. Вартість наших послуг зафіксована в Законі про виконавче провадження – наша винагорода становить 5% від суми угоди. Але давайте подивимось, чого ми досягаємо, додаючи прозорості торгам? По-перше, збільшення кількості учасників, які нашій системі довіряють. А, по-друге, збільшення ціни лотів за рахунок високої конкуренції. Відповідно, ми отримуємо більше комісійних. Тому ми дуже вдячні нашим партнерам – Агентству електронного врядування України та американській компанії BitFury, одному з лідерів ринку по роботі з технологією blockchain, які власними ресурсами підтримали наш пілотний проект.

Запис інформації в блокчейн, звісно, вартує грошей, але для нас послуга є безкоштовною. А от для приватної компанії BitFury, яка розвиває дану технологію, державне підприємство такого масштабу як наше, по суті, є інвестиціями у власне майбутнє на ринку. OpenMarket для них, скажімо так, портфоліо, оскільки це взагалі перший онлайн-аукціон у світі, який використовує блокчейн-технологію.

В Україні в недалекому майбутньому на блокчейн перейдуть  також Держгеокадастр та Реєстр прав на нерухоме майно.  Наступним кроком, я вважаю, має стати переведення усіх державних реєстрів на блокчейн.

- З вашого досвіду, які найбільші перепони сьогодні існують в Україні для більш широкої інтеграції блокчейн в державному секторі? Що стримує?   

-  Відсутність законодавчого врегулювання.

- Але ж вам його відсутність не завадила?

- Для пілотного проекту відсутність встановлених норм та правил припустима. Але щоб масштабувати інновації, потрібно приймати закони з урахуванням відпрацьованого в режимі “пілоту” досвіду.

- За аналогічною системою електронних торгів при Міністерстві економіки сьогодні функціонує державне підприємство “Прозоро. Продажі”. До того ж на ринок в минулому році  вийшли також дві дочірні американські компанії – ТОВ “Дебтекс Україна” (компанія DebtX) та ТОВ “Фьост Файненшиал Нетворк Юкрейн” (компанія FFN). Конкуренція посилюється. Як це впливає на ефективність державної політики у сфері реалізації майна?

- Так, конкуренція вже досить серйозна. Але існує певний розподіл сфер та повноважень. Ми реалізуємо арештоване та конфісковане у судовому порядку майно (як юридичних, так і фізичних осіб). ДП “Прозоро.Продажі” та американці торгують майном та активами ліквідованих фінансових установ, яким розпоряджається Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Був час, коли ми теж співпрацювали з Фондом, але припинили з ним роботу у 2017 році. Проте банківські клієнти в нас є і доволі багато. Вже кілька великих банків добровільно співпрацюють з нами у питаннях повернення грошей за заставне майно їх позичальників. Наприклад, Укргазбанк, Ощадбанк, Приватбанк та інші.

- Розкажіть докладніше про вашу співпрацю із Нацагентством з розшуку антикорупційних активів (АРМА). Зазвичай, це дорогі і якісні лоти – елітні авто, нерухомість. Наскільки рентабельно займатися реалізацією майна корупціонерів?

 - Так, ми продали кілька лотів, з тих десяти авто, які виставила АРМА (за повідомленнями ЗМІ, це були авто колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка – Авт.). Але це майно лише на перший погляд здається суперліквідним, на практиці його не так просто продати. Навіть якщо є покупці, то антикорупційні судові справи, ускладнені політикою, розслідуваннями та відсутністю спеціального суду, тягнуться роками. А тим часом недешеве майно має хтось відповідально зберігати, це коштує грошей. Тим більше для АРМА законодавчо передбачені більш жорсткі тендерні вимоги до торгових майданчиків, які хочуть реалізовувати майно корупціонерів. Тому не така вже це і вигідна справа по великому рахунку.

- Чи може в майбутньому виникнути питання про роздержавлення OpenMarket? Наскільки реальна така перспектива?

- Не можу сказати, що це абсолютно фантастична ідея. Але, на нашу думку, занадто передчасна. В усякому разі, доки ми ефективно виконуємо свої функції, безпосередньо наповнюючи державний бюджет, доти ми маємо залишатися у державній власності. Тут головне питання у відповідальності — за долю того майна, яке примусово вилучається в масштабах країни. Державне підприємство, яке торгує цим майном, не може раптово щезнути з ринку чи припинити свою діяльність. Його директор не може втекти разом з грошима чи ще щось. Якщо підприємство прибуткове і завдяки його діяльності в бюджет направляється додатковий дохід, то який сенс шукати для нього іншого власника? І взагалі, щоб “роздержавлювати,” необхідно як мінімум аргументувати громадськості, вказавши на недоліки та довівши неспроможність державного управління. У нас до 2014 року вже були такі “напівприватні” непрозорі майданчики, які торгували з комісією 15-18%, і до чого це привело?

- Тобто, передумов для приватизації немає ніяких і, навряд чи з’являться?..

- Особисто я таких передумов не бачу. Але якщо колись Міністерством юстиції та Кабміном буде прийнято відповідне політичне рішення, то куди ж ми подінемося. Але, щоб цього не сталося, ми зміцнюємо нашу державно-бізнесову модель, йдучи в ногу з часом. Ось цього року спробували запустити біржовий модуль по торгівлі сировинними товарами, зокрема, вугіллям. Якщо все вдасться – будемо розвивати платформу ще й у цьому напрямку. А далі, з відміною земельного мораторію, можливі електронні торги землею. А чому б ні? Отже, розвиватися є куди, головне – не зупинятися.

Оксана Поліщук, Київ

Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>