П’ятірки, десятки... Хіба то гроші? Так, нікчемний папір

НБУ презентував монети номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень, які поступово замінять паперові банкноти. На першому етапі (27 квітня 2018 роки) будуть введені в обіг монети номінальною вартістю 1 і 2 гривні. Монети номінальною вартістю 5 і 10 грн будуть вводитися в обіг в 2019-2020 рр.. Перехід з паперу на монети дозволить зекономити до 1 млрд грн на друк дрібних готівкових грошей, що швидко виходять з ужитку. Загалом у зв’язку з фізичним зношенням банкнот гривні Національний банк щороку вилучає близько 800 млн штук банкнот усіх номіналів, майже половину з яких (понад 40%) становлять саме банкноти низьких номіналів від 1 до 10 гривень. Про копійчаний дріб’язок теж доведеться забути - копійки номіналом 1, 2, 5 та 25 припинять карбувати.

Іван Мазепа з Ярославом Мудрим залишаються. Тепер в металі

Нові обігові монети матимуть сріблястий колір, будуть невеликими, легкими та зручними для розрахунків, запевнили в Нацбанку (більш детальні характеристики обіцяють оприлюднити пізніше — Авт.).

“Працюючи над їхнім дизайном, ми вирішили бути послідовними та зберегти портрети видатних українських особистостей, які зображені на відповідних банкнотах. На реверсі монети номінальною вартістю 1 гривня зображено портрет князя Володимира Великого; 2 гривні – князя Ярослава Мудрого; 5 гривень – гетьмана Богдана Хмельницького; 10 гривень – гетьмана Івана Мазепи", - розповів у ході презентації директор департаменту грошового обігу Національного банку України Віктор Зайвенко. За його словами, українці зможуть розраховуватися одночасно і новими монетами, і банкнотами відповідних номіналів — до тих пір, поки монети поступово не витіснять банкноти до останньої паперової гривні.

До всього НБУ ухвалив рішення припинити карбування монет номіналом 1, 2, 5 та 25 копійок. Копійки залишаться в обігу, але їх постійно будуть вилучати. Згодом залишаться в обігу лише ті монети, чий номінал ділиться на 10 – тобто 10 та 50 коп, а також 1-гривневі монети, а також нові обігові монети. Також для спрощення розрахунків від 1 липня 2018 року встановлюватимуться правила заокруглення загальної суми покупки:

- сума, що закінчується від 1 до 4 копійок, заокруглюється в сторону зменшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок;

- сума, що закінчується від 5 до 9 копійок, заокруглюється в сторону збільшення до найближчої суми, яка закінчується на 0 копійок.

Під час безготівкових розрахунків заокруглення не здійснюватиметься. У разі наявності у покупця монет дрібних номіналів він і надалі може ними розраховуватися, а у разі наявності таких монет у продавця, він може видати покупцеві решту цими номіналами.

Але швидше за все, магазини та торговці пристосуються до нового грошового обігу тим, що встановлюватимуть круглі ціни — без усіляких N копійок.

Що це було - інфляція чи економія?

Здавалося б, настає новий життєвий етап для гривні — монети красиві та більш довговічні, ніж папірці. Але українцям все одно якось сумно, мовляв, колись і копійка чогось вартувала, а нині і гривня — то вже таке...

Звісно, нічого страшного не відбувається - сила звички, не більше. В багатьох країнах спокійно “ходять” монети у кілька номіналів, 1 та 2 євро взагалі з самого початку існування карбується монетами, і ніхто особливо з цього приводу не страждає.

Український регулятор визнав, що необхідність оптимізації готівкового обігу викликана в першу чергу суттєвою зміною купівельної спроможності за останні два десятиліття (простіше кажучи, гроші знецінилися). Минулорічна інфляція у 13,7%, звісно, “внесла” свій вклад в цей процес, але чинник для нинішнього рішення, що давно готувалося, явно не головний. Раніше 10 гривень були великою купюрою і часто не використовувалися. А тепер вони переходять у розряд розмінної монети та швидко зношуються. Друкувати такі купюри стає усе дорожче. Тому їх замінять більш зносостійкими металевими грошовими знаками. Врешті, нічого особливого не відбувається. Це ж не деномінація, коли валюту повністю “перераховують” у зв’язку з втратою вартості через гіперінфляцію.

Аналітик банківського сектору інвестиційної групи ICU Михайло Демків стверджує, що років 10-15 тому (при тодішньому масштабі цін) введення монет замість дрібних номіналів було б доречним. В 2018 році, із розвитком безготівкових платежів — це питання стоїть вже не настільки гостро. На його думку заради уникнення усіляких звинувачень Нацбанку не завадило б розкрити державну таємницю про собівартість друку паперових грошей. Та й дані Нацбанку щодо строку життя кожної банкноти окремо теж хотілося б почути. Досвід Федеральної резервної системи США показує, що найдрібніші паперові гроші живуть в середньому 1,5 роки, як наприклад, купюра в $1. Купюра в $10 в середньому 3 роки, а найбільша в $100 – 9 років. Очевидно, що за декілька циклів обігу вартість випуску найдрібніших купюр зрівнюється з вартістю випуску монет. І це теж економічний фактор для більш активного переходу на металеві гроші.

Дехто жартома прогнозує, що тяжкі від монет гаманці підштовхнуть громадян до більш активного користування “пластиком”, однак це не більше ніж жарт — значна частина людей в Україні технічно обмежені у здійсненні електронних платежів або через відсутність інтернету, або й через психологічне несприйняття, яке й досі поширене серед літніх людей. Та й торгівельна сфера не вся “покрита” мережею розрахункових терміналів. А для ринкових торговців платіжний термінал взагалі — нонсенс. Тому нові монети, як платіжний засіб, матимуть і “вагу”, і популярність. Врешті 10 та 50 копійок, як подільні частини готівкової гривні, ще залишаються.

Певний час, звичайно, доведеться звикати до нових грошей та гаманців торбинкою. Також доведеться шукати більш зручні скарбнички для зберігання та накопичення нової “дрібноти” - пляшка з-під “совєтського” шампанського, у якій було популярно (хто пам’ятає) складати невеличкі 10-копійчані монети радянського зразка, вже не підходить для подібних цілей.

Ну, і не завадить зберегти декілька банкнот дрібних номіналів для колекції, бо скоро безслідно щезнуть.

Оксана Поліщук, Київ