RAB-регулювання в енергетиці: що це таке і як позначиться у наших квитанціях? - 20.02.2018 13:50 — Новини Укрінформ
RAB-регулювання в енергетиці: що це таке і як позначиться у наших квитанціях?

RAB-регулювання в енергетиці: що це таке і як позначиться у наших квитанціях?

Аналітика
2347
Ukrinform
Це дозволить залучати інвестиції для оновлення мережевої інфраструктури, питання в тому, як їх далі використають олігархи

На початку січня набула чинності постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, або ж Нацкомісія) №972 від 27 липня 2017 року, що дозволить запровадити стимулюючі RAB-тарифи для регіональних електророзподільних компаній – обленерго. Увесь цей час в експертному середовищі точаться дискусії щодо того, чи обґрунтовані нові показники дохідності обленерго, які діятимуть з запровадженням RAB-регулювання. Українців же тим часом лякають новими, ще вищими, тарифами на електроенергію, які начебто можуть збільшитися на 30%. Проте, що ж таке власне RAB-регулювання, або ж стимулююче тарифоутворення - і досі залишається незрозумілим для більшості українців. Відтак Укрінформ дізнавався детальніше, які зміни принесуть стимулюючі тарифи для населення, кому це вигідно, а також як вони вплинуть на енергоринок в цілому.

Як працюватиме RAB-регулювання?

У перекладі з англійської RAB – це регуляторна база активів (від англ. Regulatory Asset Base). Тобто йдеться про матеріально-технічну базу (трансформатори, стовпи, дроти тощо), яку використовують обленерго – компанії, що доставляють електроенергію від виробника до споживача. В Україні вона зношена в середньому на 70%, а термін її експлуатації перевищує 40 років, при тому, що навантаження постійно збільшується. Звідси – перепади напруги та періодичні відключення світла.

До того ж, обленерго працюють за принципом покриття витрат, і отримують лише 1% як прибуток. Це спонукає монополістів з обленерго завищувати свої витрати, замість того, щоб дбати про енергоефективність.

Ні для кого в Україні не секрет, що більшість обленерго є приватними і належать олігархам (хоча деякі – з державною часткою): Рінату Ахметову, Ігорю Коломойському, братам Суркісам, Костянтину Григоришину та групі VS Energy (яка належить росіянам, зокрема Михайлу Воєводіну, Євгенію Гіннеру та Олександру Бабакову, які підтримали анексію Криму).

Нове ж регулювання передбачає, що обленерго гарантовано отримуватимуть прибуток, який залежатиме від загальної вартості активів. Причому для активів, як нових, що тільки будуть створені, так і старих (це якраз ті, що зношені на 70%), встановлюється новий рівень прибутковості – у 12,5%.

Передбачається, що завдяки гарантованому прибутку вдасться модернізувати інфраструктуру обленерго, залучивши інвестиції, а це сприятиме зменшенню втрат, в чому і мають бути зацікавлені постачальники.

“Перехід на стимулююче тарифоутворення дозволить залучати інвестиції, підвищити енергоефективність, надійність та якість послуг, а в подальшому і знизити тарифи”, – обіцяв ще влітку голова Нацкомісії Дмитро Вовк.

За рахунок чого знизяться? Народний депутат Олександр Домбровський каже, що нині втрати по електромережах складають 20%, і з модернізацією мереж вдасться ці втрати істотно знизити. Тобто йдеться про зменшення «гудінь» трансформатора, опору дротів, масел тощо… І врахування всього цього має відобразитися у майбутньому меншими сумами в квитанціях.  

Наразі ж невідомо, які саме обленерго будуть переведені на RAB-тарифи, це рішення прийматиме НКРЕКП в ручному режимі, а нові тарифи для обленерго зможе встановлювати вже з 1 квітня 2018 року.

Вперше методику RAB-тарифоутворення застосовали у Великобританії наприкінці 1980-х років. За 15 років там скоротили витрати розподільних компаній і тарифи на електропередачу удвічі. У середині 1990-х років на RAB-регулювання перейшли багато країн Європи, зокрема Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Румунія, Болгарія, а також Канада, США, Австралія. Європейський союз у 2002 році зобов'язав країни Східної Європи застосовувати RAB при встановленні тарифів для монополій.

Однакова дохідність для старої і нової бази не може бути

Отже, впровадження RAB-регулювання – це знову вимога міжнародних партнерів. Про це сказав президент Асоціації операторів розподільчих електромереж Віталій Григоровський: «Ця норма прописана і в договорі про Євроасоціацією України, і є однією з умов широко анонсованої синхронізації роботи європейської енергосистеми і української енергосистеми. Тобто, в силу законів фізики і з огляду на специфіку товару – електроенергії, наші європейські партнери розуміють, що якщо в Україні буде неблагополучна ситуація з мережами, то це так чи інакше вдарить і по європейській енергосистемі».

Тим часом частина експертів наголошує, що дохідність як для старих активів обленерго, які вже оплачені споживачами, так і для нових (нагадаємо, це 12,5%) не може бути однаковою.

“Нині 99% основних засобів обленерго створені не за гроші власників компаній, а за кошт споживачів електроенергії, що роками справно сплачували рахунки. То чому за це споживач тепер "заднім числом" має знову заплатити власникам обленерго?” – говорить Вікторія Войціцька, секретар комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу.

Примітно, що попередня версія постанови, яка мала запрацювати з 2016 року, передбачала інші цифри дохідності – 14,79% на нову базу і 5% – на стару базу. Експерт з енергетичних питань Андрій Герус нагадав, що перед цим, у 2013 році, дохідність на стару базу активів встановлювалася на рівні 0-2%, а нових – 14,79%.

Наразі ж існують підозри, що таке рішення про рівень прибутку на старі активи у 12,5% було прийняте на користь олігархів-власників українських обленерго, які у такий спосіб зможуть додатково отримати майже 18 мільярдів гривень. Це підрахували в LIGA.net.

Уряд, підтримуючи ідею запровадження RAB-регулювання в цілому, не погоджується з такою версією рішення Нацкомісії, яку на початку лютого закликав переглянути своє рішення: “Встановлені НКРЕКП однакові показники дохідності і на стару, і на нову базу активів – 12,5% - призведуть до необґрунтованого зростання тарифів для промисловості, що безпосередньо відобразиться на споживачах через зростання цін на товари та послуги. Тому Уряд закликає НКРЕКП переглянути своє рішення й зробити RAB-тарифи в Україні виваженими”, – повідомляє Урядовий портал.

Але експерти ж говорять і про те, що рівень прибутку у 12,5% для залучення інвестицій є недостатнім, оскільки навіть банки пропонують вищий відсоток за вкладами.

Вихід є: чесна оцінка вартості активів і контроль за реінвестуванням

Укрінформ поцікавився в експертів з енергетики, а які ж наслідки матиме введення системи RAB-тарифів для енергетики в цілому і для населення зокрема.

Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова:

“Це вигідно і споживачам і виробникам електричної енергії, оскільки споживачі зацікавлені у підвищенні надійності електропостачання і поступовому зниженні цін. А виробникам це дасть змогу залучати інвестиції в реконструкцію і модернізацію енергетичних об'єктів. Це дозволить утримувати енергетичну систему в надійному стані і в перспективі поставляти енергію за нормальними цінами. Це не означає, що тарифи одразу почнуть знижуватися після введення RAВ-регулювання. На початку ж можливе і підвищення тарифів для населення.

Тут значну роль гратиме НКРЕКП, оскільки потрібно правильно оцінити вартість активів при визначеній ставці. Якщо вони будуть необ'єктивно пораховані і завищені, то це призведе до збільшення вартості електроенергії для споживачів. Методології оцінки вартості активів чимало, яку виберуть в Україні – залежатиме від Нацкомісії та Фонду держмайна.

Щоб отримати дохід від RAВ-регулювання, потрібно мати добре опрацьовані інвестиційні проекти, пройти їхню експертизу в НКРЕКП, щоб довести їхню ефективність. Наскільки мені відомо, в українських енергетичних компаній таких серйозних енергетичних проектів ще немає, тому для цього потрібен час”.

Експерт також розповів Укрінформу, що нинішній склад Нацкомісії буде змінено, і цими питаннями займатимуться уже інші люди. Тому, за словами Володимира Омельченка, не варто очікувати змін у тарифному регулюванні з 1 квітня, на це знадобиться щонайменше півроку.

Ольга Кошарна, директор з питань інформації та зв'язків з громадськістю асоціації “Український ядерний форум”:

“У цілому це хороша ідея, причому вона виникла не вперше. У 2003 році вже була подібна ініціатива по затвердженню для обленерго інвестиційних програм. Але через рік перевірка енергокомпаній показала, що інвестиційна складова у тарифі не була витрачена з користю. Тому було прийнято рішення, щоб затверджувати інвестиційну програму для обленерго рівно на той відсоток, на який була реалізована попередня програма.

Щодо нинішнього запровадження RAB-регулювання, то зараз виникає ситуація, що старі активи будуть переоцінені, а нові – недооцінені. На старі активи потрібно було б надати 2-4% прибутку, а на нові – 19%. Крім того, існують сумніви, що Нацкомісія проконтролює, чи пішли залучені кошти на розвиток і модернізацію мереж. Адже на прикладі Роттердам+ Нацкомісія показала, що не може контролювати виконання власних рішень щодо використанню коштів. Без відповідного контролю таке тарифоутворення призведе до підвищення цін для населення”.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>