Давос у підсумку: що українцю радість - то росіянину туга дрімуча

Давос у підсумку: що українцю радість - то росіянину туга дрімуча

Аналітика
1249
Ukrinform
Укрінформ оцінює дивіденди, які отримали Ukraine House Davos і Davos House Russia під час щойно завершеного економічного форуму

На щойно закінченому Давосі — цьому найбільшому комунікативному майданчику світу - як завжди, робили заяви, дискутували, шукали діалогу, зазирали у майбутнє, підглядали за ідеями та намірами конкурентів, прицінювались до ходового “товару” - як на ярмарку. Пошукаємо серед усього цього розмаїття те, ради чого, власне, українці туди і їхали — чи знайшли те, що шукали і на що сподівалися?

Одразу зазначимо, ніяких рішень, які є обов'язковими до виконання, на всесвітньому економічному форумі, зазвичай, не приймається. Люди приїздять, зустрічаються, тиснуть одне одному руки, вислуховують доповіді і роз'їжджаються по країнах та континентах, сповнені ідей та задумів, продовжувати кожен свою політику. Щоб повернутися сюди знову і бодай чимось похвалитися або ж знову перейняти. Відвідувати найпрестижнішу альпійську тусовку — означає йти в ногу з часом. Між іншим, проект розумного міста Kyiv Smart City, що нині реалізується в столиці, народився саме після перемовин на одному з останніх “давосів”. У вас ще є запитання, навіщо туди взагалі їхати?

Чим вимірюється Давос - “цифрою”...

Деякі ветерани Давосу про основне призначення ВЕФ кажуть: візит в швейцарські Альпи економить час та гроші, замінюючи багатомісячні поїздки по світу у пошуках необхідних контактів та домовленностей. Концентрація зустрічей тут на одиницю часу перевершує інколи фізичні можливості для бажаючих їх відвідати. Зауважте, зустрічей, не обтяжених протоколом, який зазвичай супроводжує переговори на вищому рівні. На форумі відбувається продуктивний обмін думками та ідеями. Такими, за які потім увесь світ голосує доларом, євро, фунтом, єною, і, взагалі всіма наявними грошима та ресурсами.

Наприклад, мер української столиці Віталій Кличко визнає, що Київ сьогодні динамічно змінюється завдяки ідеям та домовленностям з минулорічних «давосів». Під час виступу на цьогорічній панельній дискусії в Ukraine House Davos на тему: «Київ як новий глобальний технохаб», Віталій Кличко згадав про те, як три роки тому в столиці України почали впроваджувати новітні технології - поступово переводити системи міського управління «на цифру».

Віталій Кличко в Давосі
Віталій Кличко в Давосі

«Саме за результатами переговорів на одному з форумів в Давосі ми розпочали в Києві реалізацію системи Kyiv Smart City, - розповів Віталій Кличко. - Це і відкритий бюджет, і система електронних закупівель, і система петицій до Київради, і бюджет участі, і довідки-онлайн, і різні міські сервіси для більшого комфорту, безпеки жителей міста”. Сьогодні в рамках ініціативи вже функціонують такі міські сервіси як електронний запис до лікаря, до дитячого садочка, акселератор міських громадських проектів, онлайн-пересування та інформування про час прибуття міського комунального транспорту. (Сюди ж входитиме і майбутній електронний квиток в громадському транспорті., щоправда, уїдливим журналістам здалося, начебто меру більше нема чим похвалитися на форумі. — Авт.). Інвесторами Kyiv Smart City виступили, по суті, громада, меценати, великі міжнародні компанії та донорські організації (Ericsson, Huawei, Innovecs, Фонд “Відродження” та інші, загалом понад 200 юридичних і фізичних осіб).

Наприклад, всі витрати на будівництво Kyiv Smart City Hub (близько 1 мільйона гривень) були зібрані за допомогою краудфандингу на міжнародній платформі Indiegogo і серед активних столичних громадян. Загалом проект підтримало 124 особи, 58 з них (той, хто вніс суму від 25 тис. грн) отримали право брати участь у колегіальному прийнятті рішень щодо розвитку «розумного» Києва. Тобто, кияни поступово опановують новітні методи управління муніципалітетом. Звичайно, нам ще далеко до наскрізь “електронної” Естонії, однак, рухаємось.

...стосами візитівок...

Засновниця Agrohub невістка українського президента Юлія Порошенко, яка вперше виступила публічно у якості бізнесової фігури на форумі, теж сподівається, що контакти з зарубіжними інвесторами, які відбулися на цьогорічному Давосі в рамках вітчизняного агрохабу, переростуть у реальні проекти. “Що ми шукаємо в Давосі? По-перше, інвесторів, які могли б проінвестувати в наші проекти, в агростартапи, які потенційно можуть приносити користь і агрогалузі в Україні, і світові в цілому. По-друге, ми шукаємо проекти, які можуть допомогти нашим аграріям стати більш ефективними... Після нашої агропанелі більше години ми розмовляли зі слухачами. У мене — цілий стос візитівок, дуже великий інтерес”, - зазначила Юлія.

Юлія Порошенко, дружина старшого сина президента
Юлія Порошенко, дружина старшого сина президента

Усі визнають, що агрогалузь є локомотивом української економіки, до того ж зі значним потенціалом для подальшого розвитку. “На жаль, рівень проникнення агроінновацій у вітчизняний сектор - досить невеликий. За різними оцінками, він не більший 10%. Але навіть за відсутності цього інноваційного компонента, Україна досягає дуже хороших результатів. З іншого боку, у нас є інша, дуже динамічна галузь в Україні, це галузь ІТ, з дуже позитивними результатами. І ми дуже віримо в те, що об'єднання цих двох галузей, дасть фантастичний результат”, - переконана очільниця Agrohub. Якщо, звісно, донести інформацію про те, що у порівнянні з розвиненими країнами Європи або Америкою, в Україні значно вищий відсоток повернення інвестицій. “Якщо у нас в середньому такий показник може бути 20-25%, то в Європі це лише 3-5%”, - зазначає Юлія Порошенко (щоправда, й ризики значно більші — Авт.).

Звісно, розраховувати на те, що після успішних презентацій в Давосі в аграрну чи будь-яку іншу галузь України одразу хлинуть ріки інвестицій, не доводиться. Однак стоси візитівок — це вже добрий знак. Власне, країна вже потроху оговтується від кризи, породженої російською агресією. Так, за оцінками Держстату, іноземні інвестори у 2016 році вклали в економіку України $4,4 млрд прямих інвестицій (акціонерного капіталу), що на 17% більше від показника за 2015 рік. У першій половині 2017-го надійшло $711 млн нових інвестицій, при цьому відтік становив лише $207 млн.

...та “наливайками” в російській “хаті”

Окремо варто відмітити антидосягнення російської делегації в Давосі — як-не-як, а справи у ворожому стані є певним мірилом наших загальних успіхів у глобальному масштабі. Найяскравіше змалював депресивні настрої в російському домі в Давосі Тарас Березовець.

"У Давосі Ukraine House Davos і Davos Russia House за дивним збігом виявилися рівно один навпроти одного через дорогу. В українському Домі цілий день тривають дискусії щодо інвестицій та технологій. У російському невигадливо всім наливають горілку «Онєгін». Мабуть, в очікуванні нових антиросійських санкцій. Що загалом закономірно. Росія - не місце для дискусій".

“Російська сесія” проходила у нервовому очікуванні росіян оголошення в США "кремлівської доповіді", до якої потрапили чиновники і представники бізнесу, близькі до президента Путіна. Відтак, твердження віце-прем’єра РФ Аркадія Дворковича (до речі, фігуранта “доповіді”), яке цитували всі кремлівські ЗМІ, про те, що американська делегація «бігає» від російської, щоб не обговорювати змістовних питань, нічого, крім посмішки, не викликає. А чого варта заява про те, що в Росії більше немає олігархів, а є «хороші, соціально-відповідальні бізнесмени ...» (уже відомо, що їх в Росії 96 — це ті, хто має статки більше $1 млрд. — Авт.)

“В цілому про нинішній Давоський форум коли-небудь скажуть: «Крім усього іншого, на ньому фактично була підведена риска під цілою епохою, коли росіянам здавалося, що вони зможуть нав'язати світові свій порядок денний, згідно з яким авторитарний агресивний режим з архаїчною неефективною і корупційною економікою, режим, який ігнорує міжнародні зобов'язання, може бути успішним на світовій арені», - підсумував російський журналіст Олександр Риклін. (Укрінформ спеціально наводить коментарі тамтешніх експертів, які, на наш погляд, більш чітко відображають внутрішні настрої в російському суспільстві — Авт.).

Іншими словами, як тільки західний світ усвідомив, що американці тиск не послаблять і вплив путінського режиму на світову політику (не кажучи вже про економіку), врешті-решт, зведуть до мінімуму, інтерес до Росії на Давосі помітно впав. І ніщо не віщує, що найближчим часом він може відродитися.

Цього року вперше за тривалий час Давоський форум відвідав президент США / Фото: World Economic Forum
Цього року вперше за тривалий час Давоський форум відвідав президент США / Фото: World Economic Forum

“Головною подією Давосу для Росії — був “сніданок” Трампа з Ксенією Собчак”, - іронізує російський економічний оглядач Михайло Хомяков. (Мається на увазі офіційне запрошення учасниці президентських перегонів в Росії Ксенії Собчак на Молитовний сніданок у Білому Домі, в якому хто тільки з української політичної тусовки не брав участь від Ганни Герман – до Юлїї Тимошенко — Авт.). За його словами, вже три роки поспіль рівень російської участі в Давосі знижується. Раніше їздив президент, потім - прем'єр, потім перший віце-прем'єр, а тепер делегацією керує просто віце-прем'єр. “Це відображає інтерес світу до нас і наш інтерес до світу. Північна Корея ось теж не представлена в Давосі. Вони живуть у своєму вигаданому світі, який радикально відрізняється від реального стану речей, і ми стрімко рухаємося в той ж бік”, - резюмував Хомяков.

Марина Нечипоренко, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>