Як антимонопольні підозри українську курку налякали
Останні півроку українці невдоволено нарікають на ціни курячої продукції, адже філе куриці фактично зрівнялося за ціною зі свининою. І от днями перший заступник голови Антимонопольного комітету України - державний уповноважений Марія Нижник повідомила, що АМКУ підозрює виробників курятини у ціновій змові.
Публічна згадка самого лише словосполучення “підозра в ціновій змові” викликала у виробників курятини надзвичайний душевний трепет на межі гніву. “Як таке можна навіть подумати? Та ви подивіться на складові собівартості! Та яка ж може бути ціна при такій зарплаті (кормах,валюті, комунальних платежах etc)!”, - волали вони до журналістської совісті. Офіційно виглядало так: “Будь-які заяви про можливі зловживання на ринку курятини є необґрунтованими, вони негативно впливають на ринкову ситуацію та можуть призвести до падіння споживчого попиту, скорочення виробництва, і як наслідок - погіршення соціальних настроїв через скорочення робочих місць та подальшого зростання цін”.
О, а ми й не здогадувалися! І все думали, ну чого ж те кляте філе таке дороге? А між іншим, водночас із заявою Антимонопольного комітету ціни на курятину дивним чином посунулися вниз! І чому б це раптом?
Як виробники курятини із Антимонопольним комітетом загравали
Виявляється, розслідуючи цінові тенденції на ринку курятини, АМКУ запросив інформацію про подорожчання курятини в 2017 році у 9 найбільших торгових роздрібних мереж і найбільших виробників - компаній "Агро-Овен", "Комплекс Агромарс" і "Миронівський хлібопродукт" (МХП). Антимонопольний комітет припустив, що один з виробників зловживає монопольним домінуючим становищем, а інші виробники замість того, щоб конкурувати, узгоджують із ним свою цінову політику і так само піднімають ціни. Попередній аналіз інформації, наданої названими виробниками саме і дав антимонопольникам підстави зробити припущення про цінову змову. Мовляв, ось тільки отримаємо додаткові відомості від МХП і тоді вже точно скажемо – є змова чи нема. (Нагадаємо, це той виробник з “великими апетитами”, якого голова АМКУ Юрій Терентьєв у інтерв'ю AgroPolit.com назвав №1 на ринку курятини з часткою, яка перевищує 50%, та який отримав найбільше агродотацій з державного бюджету – 42%, 800 млн гривень – Ред.).
Смішні, люди, їй-Богу. Ну, хто ж вам скаже правду! Особливо після того, як його власник Юрій Косюк закрасувався в нинішньому Давосі як один із вишуканих модників та партнерів інноваційного майданчика “Agrohub”, що його презентувала невістка президента Юлія Порошенко.
Про відчутне зростання ціни на курятину експерти та ЗМІ повідомляли ще з кінця літа, вже тоді куряче філе коштувало 103 гривні за кілограм, що було більше, ніж у деяких європейських країнах (приміром Польщі та Естонії – 96,5 гривень та 94,6 гривні відповідно).
І от спеціальний моніторинг Укрінформу в режимі онлайн показав – ціна на куряче м'ясо в торгових мережах (не у всіх, але в більшості) та на оптовому столичному ринку впала не просто на одну-дві гривні, а на десяток (це тільки підвищуватися ціни можуть настільки суттєво, а от таке зниження бачимо вперше!). Судіть самі.
Novus:
філе – 88,59 грн;
стегно – 61,59 грн;
гомілка – 48,59 грн.
Сільпо:
філе – 99,95 грн;
стегно – 54,00 грн (ціна тижня), було 65,99 грн
гомілка – 43,00 грн (ціна тижня), було 52,99 грн
Велика кишеня:
філе – 78,99 грн (ціна тижня).
Столичний ринок:
філе – 85 грн;
гомілка – 41 грн.
Кажуть, така вже собівартість! Повіримо?
Пригадуєте, як експерти та й самі виробники наприкінці літа пояснювали нетипово велике зростання ціни на м'ясо птиці збільшенням експорту на 42% та неможливістю задовольнити внутрішній попит? А також збільшенням витрат на виробництво? Так от. “Союз птахівників України”, виступивши на захист виробників курятини, розкриває очі нетямущим: “Об'єктивно аналізуючи ситуацію, потрібно враховувати ряд чинників, які вплинули на споживчі ціни в минулому році. Це в першу чергу зростання цін на корми на 17%, на комунальні послуги на 10%, на паливно-мастильні матеріали на 30%, підвищення заробітних плат в секторі більш ніж на 25%, знецінення національної валюти по відношенню до євро за рік склало більше 20%, а це прямий вплив на вартість ветеринарних препаратів, вітамінів, кормових добавок, обладнання, яке закуповується переважно у європейський виробників. Подорожчання курячого м'яса в межах зростання цін на складові собівартості вважаємо об'єктивним і обґрунтованим”. Птахівники також звернулися до Антимонопольного комітету України та журналістів із закликом “не робити та не поширювати публічних заяв з необґрунтованими звинуваченнями, вводячи при цьому в оману населення і провокуючи дестабілізацію на продуктовому ринку!” Тобто, в усьому винні “розповсюджувачі”, а не захмарна ціна.
Звісно, ми розуміємо, що в собівартість курятини закладена ціна усього переліченого (хоча наскільки точно – ще треба перевірити, оскільки родичі, які працюють на підприємствах галузі щось не пригадують, наприклад, ніякого підвищення зарплат. - Ред.). Але тоді виникає логічне питання - чому водночас із заявою Антимонопольного комітету у багатьох торговельних мережах ціна на курятину впала? При тому, що складові собівартості не змінилися. На це запитання Укрінформу ті ж таки птахівники нічого не відповіли.
Пільги, монополія чи протекція? Або ж все й одразу
На можливість змови на ринку виробників курятини натякає і Олексій Дорошенко, гендиректор української асоціації постачальників торговельних мереж: “Антимонопольний комітет України все ж таки бачить у підвищенні вартості не лише руку ринку, але й виробників. Позицію Уряду по відношенню до найбільших отримувачів агродотацій із державного бюджету можна було побачити по багатьох речах. У тому числі через внесення до державного цінового моніторингу окремої позиції з філе курки. По інших видах м’яса розділення на його види не існує. Тому це петля на шию виробника з великими апетитами”.
Зауважимо, що курятина завжди вважалася найдемократичнішим сегментом м'ясного ринку. В середині 2000-х частка курятини (при меншій її вартості і доступності, середня відпускна ціна тоді становила 8 грн/кг) у загальних обсягах споживання м’яса усіх видів становила 38%, на свинину – 34%, на яловичину – 26%. Коли ж у 2017 році добірна курятина майже зрівнялася у ціні зі свининою, то це дійсно шокувало споживачів. Адже українцям важко пояснити, що вигодувати курку і порося – однаково по затратах. Та і цифри кажуть, що наприклад, в 2016 році середня собівартість виробництва 1 кг свинини живою вагою становила 19,72 грн, а птиці – 11,8 грн/кг. До того ж, якщо м’ясного бройлера можна виростити за 2-3 місяці, то порося – не менш, ніж за півроку.
Сьогодні у структурі споживання м'яса найбільш вагомою у споживання знову ж таки залишається частка птиці – 48% (скоріш за все, за рахунок найдешевших сортів), на свинину доводиться 37%, на яловичину – 14%. «Такий дисбаланс у виробництві м’яса значною мірою зумовлений недосконалістю державної фінансової підтримки у 2017 році, коли виробництво продукції птахівництва підтримувалося за двома напрямами – у вигляді бюджетної дотації та шляхом надання бюджетного відшкодування ПДВ при експорті продукції птахівництва», – пояснює завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш. Отож, стрибок у ціні курячого м'яса, як і його несподіваний “відкат” не поясниш простою арифметикою собівартості. Факт залишається фактом – одночасно з публікацією неприємних для виробників підозр ціна на курятину, як не крути, поповзла вниз. Не схоже, щоб торговельні мережі дружно і саме в цей період відмовилися від своїх торговельних надбавок.
Юлія Горбань, Оксана Поліщук, Київ
