Європа з’їла наші яйця!

Європа з’їла наші яйця!

Аналітика
3588
Ukrinform
Чому різко підскочили ціни? Українці по своїх спорожнілих гаманцях відчули ріст агроекспорту

Ціни на окремі продукти харчування на полицях українських магазинів багатьох шокують. «Ну, чого їм рости, коли збіжжя в країні достатньо?», - дивується простий люд. Адже попри несприятливі погодні умови весною та влітку цього року, урожай-2017 очікується досить непоганий - рівні 55-58 млн тонн. Україні для власних потреб достатньо 15-18 млн тонн. То чому ростуть ціни на внутрішньому ринку? Пояснення просте – саме так співпало, що на зовнішніх ринках вони також ростуть. У багатьох світових постачальників цього року виникли ті чи інші проблеми з агровиробництвом. Наприклад, через найтривалішу за два десятки років посуху та пожежі в Європі збори сільськогосподарської продукції там скоротилися на 60-70%. Тому для України настав зірковий час. Байдуже, що всередині країни продукти дорожчають, не відмовлятися ж через це від місця на світовому «базарі»!

Україно, рятуй від голоду!

З огляду на значний попит міжнародних ринках українське зерно, олія, курятина, яйця, цукор та інше вітчизняне продовольство масово «попливли» туди, де розплачуються валютою. За дев'ять місяців поточного року Україна вже експортувала сільськогосподарської продукції в Європу, Азію та Африку на $13,07 млрд, що на 24% більше ніж за аналогічний період минулого року. Посприяло кілька факторів. Основний – це збільшення Євросоюзом для України квот на безмитний продаж сільськогосподарських продуктів, за деякими категоріями до 50%. В Європі вже кілька років поспіль неврожаї, тому зараз Україна, по суті, отримала від неї карт-бланш, оскільки не створює її аграріям конкуренції (певно, що коли неврожаї в Європі минуть, Україна знову перетвориться з рятівниці на конкурента, і європолітика швидше за все зміниться – Авт).

Президент України Петро Порошенко і король Саудівської Аравії Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд
Президент України Петро Порошенко і король Саудівської Аравії Салман ібн Абдул-Азіз Аль Сауд

Українською продукцією зацікавились в Азії та Африці. Додайте ще «апетити» Саудівської Аравії, з королем якої в ході візиту Петро Порошенко підписав ряд угод про постачання саудівцям української сільгосппродукції (підгодовані українськими продуктами нафтові шейхи, вважайте, вірні партнери у боротьбі з країною-бензоколонкою). Найближчим часом, сподіваємось, запрацює новий "Шовковий шлях" з Китаю через Україну до держав Східної Європи. Китайці повезуть через українську територію свої вироби європейцям, а українці тим шляхом, судячи із заяв, поставлятимуть до Китаю продукти харчування. Півторамільярдній країні, на хвилиночку.

Насправді ріст агроекспорту - привід до глибоких макроекономічних роздумів. Збільшення обсягів постачання, це, звісно, добре - жива копійка у валютних резервах, та ще й зароблена продажем продукту реального виробництва, а не банально «викопана» із землі. Однак, не можна же все бездумно продати за спокусливу валюту. Може так статися, що продукти не просто подорожчають (це півбіди), вони просто щезнуть з прилавків. І такі приклади є.

А самі що будемо їсти й пити?

Переповідають, що в тій же Польщі десь у 2008 році сталася неприємна історія: німецькі фермери вчинили страйк, аби їм підвищили закупівельні ціни на молоко, а польські - скористалися нагодою та почали заливати Німеччину своїм молоком, більш дешевшим. І раптом виявилося, що на внутрішньому ринку Польщі молоко стало дефіцитом. Тоді полякам довелось купувати німецьке молоко, але вже за німецькою ціною.

Європейські фермери протестують проти несправедливих цін на молоко (2008 рік)
Європейські фермери протестують проти несправедливих цін на молоко (2008 рік)

Навряд чи в Україні дійде до такого сценарію, однак суттєві коливання цін, які ми сьогодні спостерігаємо на вітчизняних ринках продуктів харчування, відверто дратують. Яскравий приклад, ринок яєць. Експерти впевнені, що подорожчання яєць, які суттєво додали в ціні протягом 2017 року, триватиме аж до наступної весни. Цієї думки дотримується директор асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. Більшість експертів прогнозує, що найближчим часом яйця в Україні подорожчають ще на 7-8%. В першу чергу, через високий попит на українську продукцію на зовнішніх ринках. Так, за сім місяців 2017 року українські виробники на 38% наростили експорт курячих яєць в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Зокрема в Польщу, де несподівано утворився дефіцит популярного продукту (через загальноєвропейський скандал з потраплянням в яйця отруйної речовини фіпронілу - Авт.). Наші виробники намагаються використати вдалий момент і везуть яйця за кордон, залишаючи місцевий ринок напівпорожнім. В цих недостачі пропозиції, відповідно, ростуть ціни на яйця і в українських магазинах.

Аналогічно реагує вітчизняний ринку борошна та круп. «У 2016 році, коли в Україні було зібрано рекордний урожай, ціни на хлібобулочні вироби та кондитерську продукцію все одно підвищилися порівняно з 2015 р. на 5-10%. А що вже говорити про істотно нижчий урожай цього року? Врахуйте ще такий фактор: якщо цього року на тлі низького врожаю та підвищених цін на зерно, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, наші зернотрейдери масово вивозитимуть сировину за кордон, то на ринку неминуче сформуються дуже високі ціни на борошно, крупи, кондвироби», – наголошує директор Вінницької Асоціації кондитерів Віталій Брунс. Спеціалісти прогнозують, що цiни на борошно можуть скочити з 6700 грн за тонну вищого гатунку в сiчнi 2018 до 7800 грн в груднi.

В умовах відкритого зовнішнього ринку та суттєвої монополізації внутрішнього подібні цінові коливання неминучі. Вирішити їх лише адміністративними методами (квотами, обмеженнями), не конфліктуючи при цьому з міжнародною спільнотою та власним бізнесом, не реально. Теоретично, у випадку продовольчої кризи, держава має втрутитись, однак її головне завдання не допустити подібного сценарію.

Даєш мяса! Багато і різного

Як не дивно, рецепт один: більше працювати і більше виробляти/заробляти. Нині ми чи не єдина країна у Європі, яка здатна подвоїти обсяги агровиробництва. При наявності грошей на розвиток (провадження крапельного зрошення, використання IT-технологій для контролю зростання і потреби в добривах, інші агротехнології) врожайність відкритого грунту можна підняти в півтора-два рази – з нинішніх 40 ц/га для зернових. Однак, це лише за умови сформованості національного земельного ринку. Сьогодні в умовах фінансового та регуляторного протекціонізму для крупних холдингів, з наявним брутальним порушенням необхідних сівозмін грунтів, підвищення середньої врожайності за рахунок інтенсивного розвитку технологій малоймовірно. Так само в умовах монополізму в галузь не прийде «середній» капітал, який в змозі забезпечити внутрішній ринок продовольчих товарів і збалансувати пропозицію на внутрішньому ринку. Дрібних аграріїв та переробників, на жаль, відверто виштовхують з ринку.

А ті податки з доходів, які отримують експортери при хорошій світовій кон’юнктурі, дуже часто не доходять до бюджету в повному обсязі. Так, вони забезпечують притік валюти в країну, і, відповідно, сприяють макроекономічній стабільності. Однак, при рості внутрішніх цін росте інфляція, яка цю стабільність підточує.

Володимир Лановий, економіст, президент «Центру ринкових реформ»
Володимир Лановий, економіст, президент «Центру ринкових реформ»

Президент «Центру ринкових реформ», економіст Володимир Лановий коментуючи ситуацію, відмітив: «У нас нестача м’яса. Чому? Тому що все зерно вивозиться за кордон, і в країні виник дефіцит. Ці олігархічні холдинги працюють тільки на валюту, для чого їм продавати товар всередині України? Виробництво збільшилось, але його продають, в основному, за кордон, всередині країни поставка м’яса не збільшується – це цілеспрямовано, щоб тримати ціни. У нас був такий період, коли збільшилось виробництво курятини, і впали ціни. Монополісти тримають ціни. Це «Гаврилівські курчата», «Наша ряба», «Миронівський хлібопродукт». Найбільші птахофабрики у Європі – це в Україні. Чому? Тому що, чим більша фабрика, тим дешевше м’ясо. Але вони не хочуть збільшувати постачання на внутрішньому ринку. Можливо м’яса курятини не вистачає, але конкуренти з яловичиною, бараниною, з кролятиною, рибою мали б вийти, але фермери, які їх вирощують, не отримують грошей, з ними борються, у них забирають землі, їм не дають кредити, дотації».

Між тим, боятися, що країна випродасть стратегічні запаси зерна, не варто. Жоден фермер і не спустошить свої комори просто так - на низькій ціні, він дочекається її піку під весну. І жоден адекватний політик не наважиться наразитися на продовольчу кризу.

Оксана Поліщук, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-