Знайомтесь: зміни від молочної революції, яку відклали на липень

Знайомтесь: зміни від молочної революції, яку відклали на липень

10772
Ukrinform
Молоко у селян прийматимуть і надалі, щоправда пояснюватимуть правила гігієни і контролюватимуть її дотримання

«Українцям заборонять здавати молоко», «Підприємства не зможуть купувати молоко у бабусь»... Так лякали українських селян перед початком 2018 року. З 1 січня в Україні мав запрацювати новий молочний стандарт – ДСУ 3662: 2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови». Згідно з цим стандартом, в Україні мали відмовитися від молока другого сорту – того, що закуповують безпосередньо у селян. Відтак селяни захвилювалися, що здавати молоко, яке часто є основним джерелом доходу на селі, вони більше не зможуть. Щоправда на засіданні, яке проводилося за участю Мінагрополітики, представників виробників молока та молочних продуктів та регулювальних органів, вирішили все ж таки доопрацювати редакцію цього стандарту і відтермінували його запровадження до липня.

Відтак Укрінформ з'ясовував, що зміниться «з молоком» з липня і як селянам до цього готуватися?

Що не так із селянським молоком?

Нинішні норми мікробіологічних показників молока в Україні визначені з 1997 року і значно відрізняються від європейських. Наше молоко другого сорту вважається занадто забрудненим бактеріями, порівняно зі стандартами ЄС.

Відповідно до євростандартів, непридатним вважається молоко, якщо мікробіологічні показники молока - зокрема загального бактеріального обсіменіння та кількості соматичних клітин (КСК) - перевищують позначку в 500 тис./см3. Наше ж молоко другого сорту, згідно чинних вимог, має загальне бактеріальне обсіменіння ≤3000 тис/см3 та ≤800 тис./см3 соматичних клітин. З таблиці, яку наводять у своїй статті науковці Національного університету харчових технологій, можна побачити, що навіть молоко першого сорту не вписується у межі європейських норм.

Нові «молочні» норми – вимога асоціації з ЄС

У Національній асоціації молочників України таке рішення пояснюють вимогами асоціації з ЄС, і тому такі кроки потрібні, щоб поступово перевести галузь до нових стандартів.

«У нас галузь не підготовлена, 35% молока для переробних підприємств надходить від індивідуального сектора. Причому в нас дуже мало підприємств, які не збирають молоко у цього сектора, тому переробники старатимуться все ж таки зберегти цю нішу. Новий стандарт був розроблений ще 10 років тому, але за відсутності перехідного періоду та й взагалі тоді молочному тваринництву не приділялося багато уваги», - говорить заступник голови правління Національної асоціації молочників України «Укрмолпром» Зінаїда Карпенко.

За її словами, збереженню частки «індивідуального» молока сприятимуть сімейні ферми та кооперативи, які має підтримати держава, виділивши додаткові кошти на їхнє обслуговування. «Більшість країн світу підтримує молочне тваринництво – саме фермерів. Крім того, у інших країнах ПДВ на продукцію цієї галузі становить 5-10%, а не 20% як в Україні. Хоча добрим знаком є те, що в Україні цьогоріч на підтримку фермерам виділено 1 мільярд гривень», - додає Зінаїда Карпенко.

Нові норми вплинуть не лише на якість, а й на прибуток

Але що важливо – новий стандарт, який має запрацювати з липня, не є обов'язковою нормою, а має тільки рекомендаційний характер. Відтак «молочники» з дня на день чекають на наказ від Мінагрополітики, який у січні буде виставлено на обговорення і визначить напрямок змін і нові стандарти якості у галузі. І от саме цей наказ після прийняття стане документом, обов'язковим до виконання.

Як пояснили Укрінформу в прес-службі Міністерства аграрної політики, стандарти ТУ та ДСТУ, що їх використовують виробники при маркуванні та відповідно до яких виробляють кінцеву продукцію, не будуть відмінені. Але наказом визначатимуться вимоги саме до сировини, і для цього буде введено перехідний період, який поки що тільки визначається, але орієнтовно триватиме від двох до п'яти років. Передбачається, що переробник, який прийматиме сировину, має перевіряти її на відповідність технічному регламенту - і якщо вона не відповідатиме цим нормам, то він не зможе використовувати цю сировину для виробництва продуктів харчування.

Планується, що безпосередньо перевірятимуться виробники молока: до них у домогосподарство може приїхати інспекція і подивитися, як доглядається худоба, чи є в неї необхідні щеплення, як проходить процес доїння і вибірково взяти молоко на пробу для бактеріального дослідження. Таке ж дослідження здійснюватиметься і тоді, коли сировина вже прибула на переробку.

Також відомство планує доносити до кожного виробника і домогосподарства, що дотримання елементарних умов гігієни не тільки підвищить якість молока, а й прибутки, оскільки ціна молока першого класу на закупку майже вдвічі більша, ніж молока другого класу.

Заступник міністра аграрної політики і продовольства Олена Ковальова в інтерв'ю AgroPortal.ua запевнила, що закупка молока у населення буде продовжуватися, але при цьому необхідно дотримуватися гігієнічних вимог до процесу виробництва молока (для цього буде проводитися роз'яснювальна робота): «Зазначу, що підвищення якості молока від другого сорту до першого не вимагає значних витрат. Йдеться про дотримання гігієни персоналу і самих тварин. Персонал, задіяний в роботі з коровами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно застосовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльну установку, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. І звичайно, корови повинні підлягати ветеринарному догляду», - говорить Олена Ковальова.

Отож, поки і виробники молока, і переробники чекають на основний регламентний документ, наразі зрозуміло одне – державі доведеться докласти чимало зусиль, аби впровадити ці зміни в молочний галузі. Передусім - провести широку роз'яснювальну роботу та налаштувати регуляторні механізми так, щоб для селян вони стали економічним стимулом, а не адміністративним примусом. А ще – забезпечити переробні підприємства сучасною технікою для збору і транспортування молока, яку, до речі, цьогоріч представили вітчизняні виробники. Лише тоді ця невеличка молочна революція відбудеться, і якщо ми хочемо бути в Європі, нам доведеться прийняти ці нові правила. Бажано тільки забезпечити це, не ламаючи виробників через коліно, а враховуючи їхні інтереси також.

Юлія Горбань, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-