Гривня-2017: падіння у суворо заданому напрямку
Національний банк України у п'ятницю, 15 грудня, послабив офіційний курс гривні на 14 копійок - до 27,41 грн за долар проти 27,26 грн за долар у четвер. Офіційний курс гривні до євро теж підупав – з 32,00 до 32,46. Увесь рік НБУ вів більш-менш виважену операційну політику на міжбанку, але події останніх передноворічних тижнів дещо здивували спеціалістів. НБУ усе частіше взагалі не виходить на ринок, хоча бачить, що курс суттєво зростає. В чому річ? Є два варіанти – або в країні мало валюти, або фінансові регулятори зацікавлені в падінні гривні після її літнього зміцнення до 25 гривень з копійками. З валютою сьогодні наче все гаразд - міжнародні резерви України на грудень 2017 року становили $19 млрд. І з початку року вони зросли майже на 22%, оновивши максимум з січня 2014 року. Отже, виходить, падаємо, тому що так треба…
Над курсом сміється той, хто сміється останній
У попередньому матеріалі «Долар по осені рахують. І так щороку» ми фіксували, що у I півріччі 2017 року платіжний баланс майже зрівнявся - експорт склав $12,4 млрд, а імпорт - $12,3 млрд. І прогнозували: якщо до кінця року така тенденція збережеться, то валютний курс не вийде за рамки визначеного в держбюджеті показника – 27,2 грн/долар. Обережно натякаючи на відповідні регуляторні зусилля НБУ. Регулятор офіційно ніяких конкретних прогнозів тоді не надав, нагадуючи, що в режимі плаваючого курсу це неможливо, і взагалі недоцільно. А от заступник голови НБУ Дмитро Сологуб упевнено заявляв, що йому навіть смішно читати, коли кажуть, що курс обов'язково буде таким, який закладено до держбюджету (27,2 грн/долар). Мовляв, якщо проаналізувати за десять років курс, який закладався до бюджету і який фактично отримували «на виході», то він майже ніколи не збігався. Здається, пан Сологуб дещо поспішив посміятися, бо, судячи з усього, на кінець бюджетного року маємо «пряме» курсове влучання в бюджетну ціль.
Кажуть, основними продавцями валюти останнім часом, окрім Нацбанка, є ПУМБ, Сітібанк и УкрСиббанк, а покупцями - Креді Агріколь Банк, Альфа-Банк та Райффайзен Банк Аваль. Та й скуповуватися вони мають за що. Як і прогнозувалося, в останній місяць року гривні на ринку стало більше: залишки на коррахунках банків досягають 60-65 млрд. грн через великі виплати Держказначейства відомствам та місцевим бюджетам. Бюджетні ж виплати і утворюють так зване «нависання» надлишкової ліквідності на ринок, посилюючи тим самим дисбаланс попиту і пропозиції та обумовлюючи спекулятивну складову. Зокрема, і на готівковому ринку. Банківські казначеї стверджують, що найбільший попит сьогодні на готівкову «зелень» надходить з відділень Харкова та Дніпра. В регіонах готівкової валюти взагалі небагато, тому у пікові сезонні періоди – напередодні літнього та зимового відпочинку її розмітають. На безготівковому ж ринку потребу у валюті формує енергетичний сектор, який закуповує енергоносії.
Світло в кінці коридору
Те, що Національний банк не намагається стримати зростання гривні, наводить декого з аналітиків на доволі радикальну думку про те, що влада таким чином хоче показати МВФ, що без його траншів не може контролювати курсову стабільність у країні. На нашу думку, версія більше схожа на глибоку «закулісу». Швидше повіримо в те, що не втручаючись особливо у роботу міжбанку, НБУ сприяє тим самим плановому зростанню курсу і збільшенню прибутковості експортерів, які активно отримують за контрактами валютну виручку та продають її за гривню в Україні (для експортерів збережено норму її продажу на рівні 50%). Їм вигідне зростання ціни долара на внутрішньому ринку. Та й для «виконання» дефіцитного бюджету це також виграшна ситуація. «Влада під кінець року виходить на закладений в бюджеті-2017 курс долара. І одразу ж переходить до параметрів на 2018 рік. А саме – 30,1 грн за долар. Вся суть наповнення бюджету будується на девальвації курсу та збільшенні ПДВ-надходжень через зростання цін», - пояснює Дмитро Корнійчук, президент Центру інноваційного консалтингу «КДА».
Хоча, у спілкуванні в професійному середовищі в мережі часом спливає інформація про те, що в роботі Казначейства напередодні року «не все так однозначно», навіть попри здійснені останнім часом серйозні запозичення на внутрішньому ринку (12 грудня Мінфін розмістив короткострокові ОДВП на 3 млрд грн за ставкою 16,27%, а вже 15 грудня НБУ вже вдруге за останні два місяці підняв облікову ставку - з 13,5 до 14,5%).
Раніше голова Комітету економістів України Андрій Новак прогнозував: «Основа курсу формується на міжбанку, і ключовим гравцем там повинен бути Національний банк України. Однак оскільки в уряді і НБУ запланована девальвація гривні, то вони не будуть здійснювати заходи, що забезпечують стабільність курсу, йдучи за іншим планом: щоб гривня і далі девальвувала. Штучна девальвація гривні набирає обертів, до кінця 2017 року курс подолає позначку в 27,2 грн за долар, який передбачений в державному бюджеті на 2018 рік урядом і Нацбанком».
«Практику закладення в держбюджет певного середньорічного курсу гривні до долара давно варто замінити так званим курсовим коридором, - заявив екс-заступник голови НБУ, ректор Міжнародного інституту бізнесу, економіст Олександр Савченко. - Якщо будуть виконані всі параметри бюджету, то курс повинен бути не 30, а десь 28-29. Тому я завжди кажу, що не потрібно задавати курс. Ми самі стимулюємо девальвацію. Тобто, падіння гривні. Потрібно давати коридор. Набагато професійніше було б сказати, що курс в наступному році буде від 25 до 30”.
Цікаво, що свого часу практика валютних коридорів (запроваджена у 1997 році в рамках регульованого «плаваючого» курсу) себе також не дуже виправдала. З 2015 року Україна перейшла до повністю плаваючого курсу, але як бачимо, в бюджеті закладається середня цифра, до якої потім наприкінці року показник курсу штучно «підганяють». То чим це відрізняється від «коридорної» системи регулювання? Усе це більше схоже на намагання вгадати відповідний показник в майбутньому, ніж на якусь свідому політику.
Оксана Поліщук, Київ
