Долар по осені рахують. І так щороку

Долар в Україні на початку цього року коштував 27-28 грн/долар, далі «спустився» до 25,5 грн/долар, а вже з перших чисел вересня його ціна почала плавний рух угору. Станом на 8 вересня вона подолала рубіж 26 грн/долар і скоріш за все не зупиниться. Курс євро також підвищився на 10-15 копійок і «переступив» психологічну позначку у 31 гривню. Дорожче євро та долар коштували тільки в період пікової девальвації гривні у квітні 2015 році (біля 35 і 30 грн відповідно). Нинішнє підвищення курсу євро в Україні, в першу чергу, пов'язано з подорожчанням європейської валюти до долара.

Після того, як у лютому 2015 року Нацбанк перейшов до гнучкого курсоутворення на основі заявок міжбанківського ринку, гривню переслідує сезонна «хвороба». Щоліта курс національної валюти зміцнюється (загальний попит на іноземну валюту падає), але тільки-но настає осінь долар з лишком відвойовує втрачені позиції (попит підвищується у зв’язку з активізацією ділового сезону). І така ситуація зберігатиметься доти, доки структура українського експорту залишатиметься переважно сировинною.

Сьогодні основу нашого експорту складає сільськогосподарська продукція (зернові і олійні культури). Осінь – час збирання врожаю і, відповідно, збільшення обсягів зовнішньої торгівлі цими стратегічними товарами. В результаті чого притік валюти в країну збільшується.

Однак, разом з тим, восени суттєво збільшується і імпорт. Зокрема, йде активна закупка енергоносіїв перед початком опалювального сезону. Потреба у валюті росте, а державний баланс валютних доходів і розходів, на жаль, не сходиться. Імпорт в Україну в останні роки хронічно випереджає експорт, а їх різниця часом досягає 8% ВВП. І тому саме динаміка експортних надходжень є причиною більших чи менших коливань курсу. Крім, звичайно, ситуативних факторів, приміром переполоху на банківському ринку під час націоналізації Приватбанку, підвищення соціальних стандартів тощо.

Щоправда у 1 півріччі 2017 року платіжний баланс майже зрівнявся - експорт склав $12,4 млрд, а імпорт - $12,3 млрд. Якщо до кінця року така тенденція збережеться, то валютний курс не вийде за рамки визначеного показника в держбюджеті – біля 28 грн/долар.

НБУ традиційно ніяких конкретних прогнозів не дає, нагадуючи, що в режимі плаваючого курсу, це неможливо, і взагалі недоцільно. Про це заявив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб в коментарі "РБК-Украина". "Прогнози - це не цілі. Мені навіть смішно читати, коли пишуть, що курс обов'язково буде таким, який закладено до держбюджету (27,8 грн/долар). Якщо взяти і проаналізувати за десять років курс, який був закладений в бюджет і який вийшов за фактом, він майже ніколи не збігався", - сказав він. (Не забуваймо, що в останні 10 років Україна перманентно перебуває у кризі, спочатку через світовий фінансовий обвал, а з 2014-го року – через зміну влади і зовнішню агресію – Авт.)

За словами чиновника, одним з факторів більш-менш стабільної ситуації на валютному ринку цього року є поліпшення зовнішньої кон'юнктури, як за цінами, так і за попитом. Ціни на пшеницю та кукурудзу на світових ринках майже не змінилися, але ми змогли наростити обсяги експорту цих культур. З металургією зворотна ситуація - обсяги вітчизняного експорту впали через блокаду на Донбасі, але на металопрокат світові ціни сильно виросли.

Отож, «заведення» валютної виручки в країну в період посівної та збиральної кампаній, утримання коштів на рахунках експортерів до наступної посівної кампанії, фінансування імпорту продукції, початок і завершення бюджетних виплат, виплати зовнішніх боргів, дивідендів власникам іноземних компаній тощо — всі ці процеси мають сезонний характер. Для нівелювання цих факторів у курсовому ціноутворенні потрібні структурні зміни економіки - зниження залежності від імпорту енергоносіїв, експорту металу, зерна та продуктів харчування, а також розвиток внутрішнього ринку споживання.

Оксана Поліщук, Київ