Ви питали: інфляція, обмінний курс, валютна політика НБУ, динаміка резервів - 12.12.2017 18:30 — Новини Укрінформ
Ви питали: інфляція, обмінний курс, валютна політика НБУ, динаміка резервів

Ви питали: інфляція, обмінний курс, валютна політика НБУ, динаміка резервів

Блоги
2627
Ukrinform
Щодо інфляції, обмінного курсу гривні, валютної політики Нацбанку, динаміки міжнародних резервів та частки держави в банківському секторі України

ЩОДО ЗАПИТАНЬ, ЯКІ НАДХОДЯТЬ ВІД ЗМІ ТА ОКРЕМИХ ГРОМАДЯН:

Інфляція

У листопаді 2017 року споживча інфляція становила 0.9%, сповільнившись у річному вимірі до 13.6% з 14.6% у жовтні.

Щодо місячної інфляції

Зростання місячної інфляції зумовлено підвищенням цін майже за всіма основними групами товарів та послуг, що входять до індексу споживчих цін. 

Так послаблення гривні відносно іноземних валют у жовті-листопаді зумовлювало підвищення цін на непродовольчі товари, що переважно імпортуються (крім одягу та взуття), у тому числі на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання, побутову техніку, меблі, транспортні засоби тощо. Ціни на одяг та взуття знизилися сезонно.

Послаблення гривні також зумовлювало подорожчання палива. Також чинником встановлення вищих цін на паливо було підвищення світових цін на нафту.

Зростання цін на паливо призвело до збільшення виробничих витрат підприємців, зокрема на логістику, що мало наслідком зростання цін на інші товари та послуги. Зокрема в листопаді продовжили дорожчати хліб, послуги автодорожнього пасажирського транспорту та інші послуги. 

Зростання зовнішнього попиту та розширення експортних можливостей для українських виробників продукції птахівництва зумовлювало збереження тенденції щодо подорожчання високими темпами яєць на внутрішньому ринку.

На тлі підвищення закупівельних цін на молоко тривало зростання цін на молочну продукцію.

Також у листопаді подорожчала вартість послуг ЖКГ.

Натомість ціни на овочі знизилися, що пов’язано з розширенням пропозиції продукції пізнього урожаю, насамперед овочів борщового набору. Також тривало сезонне зниження цін на фрукти та м’ясо. Крім того, знизилися ціни на цукор на тлі низьких світових цін та значної пропозиції на внутрішньому ринку.

Щодо річної інфляції

Річна споживча інфляція в листопаді сповільнилася до 13.6% з 14.6% у жовтні. 

Зростання споживчої інфляції в поточному році зумовлено насамперед факторами пропозиції, зокрема подорожчанням сирих продовольчих товарів та підвищенням виробничих витрат, у тому числі через підвищення цін та тарифів, на які має вплив держава. В останні місяці чинниками інфляції також були знецінення гривні та подорожчання цін на нафту.

Зазначене дає підстави констатувати радше інфляцію пропозиції, ніж попиту. Утім у поточному році спостерігаються ознаки певного пожвавлення споживчого попиту. Свідченням цього зокрема є високі темпи зростання обсягів кредитування населення в національній валюті.

Поточна динаміка індексу споживчих цін та його складових свідчить, що на кінець 2017 року інфляція буде вищою, ніж Національний банк прогнозував (згідно з «Інфляційним звітом» за жовтень 2017 року річна споживча інфляція в грудні має становити 12.2%).

Щодо динаміки обмінного курсу гривні

Що стосується поточної динаміки обмінного курсу гривні та ситуації на валютному ринку, то наразі курс гривні повернувся до коливань на рівні, який близький до того, що був на початку поточного року.

Це пов’язано з сезонним зниженням експортної виручки за окремими групами товарів та підвищенням попиту на іноземну валюту, у тому числі через закупівлю енергоносіїв, оскільки відповідні операції проводяться в іноземній валюті. 

Відчутний тиск на динаміку обмінного курсу гривні зумовлювали нещодавні виплати відшкодування ПДВ експортерам, який реалізовується двома шляхами. З однієї сторони, отримання експортерами гривневої ліквідності знижує їх необхідність у продажі іноземної валюти. З іншої, – експортери можуть спрямовувати цю ліквідність на купівлю іноземної валюти.

Також необхідно відмітити, що зростання експортної виручки аграріїв в останні роки продовжило стимулювати імпорт техніки сільськогосподарського призначення. Крім того, аграріями здійснюються закупівлі добрив для потреб посівної кампанії озимих культур, внаслідок чого зростає імпорт продукції хімічної промисловості.

Ми очікуємо на помірну волатильність обмінного курсу гривні до кінця поточного року. Підставами для цього є динаміка надходжень валюти від експорту нового врожаю та певні фундаментальні фактори, насамперед зовнішня цінова кон’юнктура, яка продовжує залишатися сприятливою для товарів вітчизняного експорту. Це стосується порівняно високих світових цін на українську сталь, залізну руду та пшеницю. Крім того, необхідно відмітити, що в жовтні зафіксовано зменшення дефіциту поточного рахунку платіжного балансу. Водночас на готівковому валютному ринку нещодавно спостерігалося відновлення перевищення пропозиції іноземної валюти з боку населення над попитом на неї.

Щодо валютної політики Національного банку

Що стосується валютної політики Національного банку загалом, то Основними засадами грошово-кредитної політики на 2017 рік та середньострокову перспективу, які затверджені Радою НБУ 21 грудня 2016 року, визначено, що валютно-курсова політика має підтримувати зусилля Національного банку щодо досягнення пріоритетної цілі (цінової стабільності). Для цього Національний банк дотримується режиму плаваючого обмінного курсу, маючи на увазі, що грошово-кредитна політика не спрямовується на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу.

Це не означає, що Національний банк зобов’язаний повністю перестати проводити валютні інтервенції. НБУ має зберігати свою присутність на валютному ринку. Зокрема Основними засадами визначено, що Національний банк використовуватиме валютні інтервенції з метою накопичення міжнародних резервів та згладжування функціонування валютного ринку (упередження надмірних коливань обмінного курсу гривні). Фактично Національний банк це і робить. 

Щодо динаміки міжнародних резервів

Так за сприятливих умов Національний банк проводив інтервенції з купівлі іноземної валюти для поповнення міжнародних резервів. Завдяки цьому, а також отриманню коштів від міжнародних фінансових організацій та розміщенню державних цінних паперів, номінованих у іноземній валюті, міжнародні резерви України за 11 місяців 2017 року зросли майже на 22% – до 18.9 млрд. дол. США. Цей обсяг покриває 3.7 місяця майбутнього імпорту і є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій Уряду і Національного банку.

Що стосується чинників, які зумовлювали зміну міжнародних резервів у листопаді, то окрім інтервенцій Національного банку на їх динаміку вплинули надходження Уряду, у тому числі від розміщення облігацій внутрішньої державної позики, номінованих у іноземній валюті, а також витрати на виплати за зовнішнім боргом. Крім того, у листопаді було повернуто запозичення, здійсненні в жовтні за операцією своп з уповноваженим банком.

Детальніше з обсягами зазначених операцій можна ознайомитися на сторінці Національного банку в мережі Інтернет, зокрема в прес-релізі щодо динаміки міжнародних резервів, який публікується щомісячно.

Щодо частки держави в банківському секторі України

Після націоналізації найбільшого банку України частка держави в банківському секторі України сягнула більше половини, зокрема за чистими активами – 56%, за депозитами населення – 62%.

З позиції оцінки ризиків можна вести мову про те, що превалююча частка держави в банківському сегменті вважається одним з основних системних ризиків фінансової системи України. З іншої сторони державні банки можуть слугувати інструментом для реалізації заходів державної політики. Однак, не вдаючись у глибоку полеміку щодо переваг та недоліків високої частки держави в банківському секторі, необхідно зазначити, що така ситуація тимчасова і в планах наразі визначено необхідність зниження зазначеної частки.

Богдан Данилишин
FB

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>