Бюджет-2018: в цілому реалістично, але апетити насторожують

Бюджет-2018 було прийнято нетрадиційно швидко і без ексцесів, що саме по собі вже досягнення для українського парламенту. Зазвичай, депутати у другому читанні влаштовують справжні бюджетні баталії, а тут їм знадобилося лише кілька годин, щоб розглянути всі пункти.

Цього разу голосування відбулося напрочуд «рано» - ще до опівночі. Щоправда, багато правок вносилося під стенограму з голосу, тому фінального документу ще ніхто не бачив. Але, судячи з ключових параметрів та закладених в ньому пріоритетів, бюджет в цілому реалістичний, і в основному відповідає вимогам Міжнародного валютного фонду. Однак деякі статті доходів і видатків дещо збільшилися порівняно з минулорічними, що на думку аналітиків провокує інфляційний ризик і є ознакою наближення виборів.

Певні структурні зміни в країні цей бюджет профінансує

Коментує Павло Кухта, заступник голови Стратегічної групи радників при Кабінеті міністрів України:

- Кілька позитивних моментів. По-перше, з точки зору регламенту документ прийнято досить рано - 7 грудня. Тобто, при складанні бюджету перейшли від хаотичного процесу до більш організованого. По-друге, бюджет, наряду зі своєю стандартною функцією утримання державних систем – освіти, охорони здоров’я тощо, включає чіткі інфраструктурні пріоритети. Оскільки значно збільшено видатки на капітальні інвестиції – на будування доріг, на реалізацію медичної реформи, на фінансування програм енергоефективності, яке збільшено майже в 4 рази в порівнянні з першим читанням - до 1,6 млрд грн. Тобто фінансується не просто утримання базових систем, а передбачені серйозні програми розвитку. В принципі, це означає, що певні структурні зміни в країні цей бюджет профінансує.

Важливий елемент у доходній частині – зниження ставки ренти з нових свердловин. Це ключовий елемент для залучення інвестицій у газовидобування і збільшення вітчизняного газовидобутку. Тобто робимо крок вперед у напрямку енергетичної незалежності.

З іншого боку, маємо і очевидні мінуси. Сектор загального державного управління, тобто, загальні доходи і видатки, включно із загальними і місцевими бюджетними фондами, у підсумку «важить» явно вище 40% ВВП. Це наш давній структурний недолік, і у наступні роки його доведеться виправляти. Звісно, для цього доведеться різко знижувати і податки, і видатки – в теорії це можливо, але не на практиці. Політики перед виборами завжди хочуть витрачати більше. Однак, якщо ми хочемо досягти нормального темпу розвитку, то маємо зменшувати навантаження держави на економіку.

Є в бюджеті і низка інших негативних моментів, наприклад, скасування ПДВ при експорті ріпаку і сої. Скасування ПДВ при імпорті електромобілів, яке, по суті, додає плюсів імпорту, але знижує можливості для потенційних місцевих виробників. Усі специфічні складові бюджету-2018 будуть зрозумілі вже після того, як випишуть текст, бо там було багато правок під стенограму.

Від першої версії до другої – шлях довжиною у кілька мільярдів

З істотних змін, внесених до другого читання - рішення Мінфіну збільшити доходи на прибуток фактично на 10 млрд, що, як зазначає економіст-аналітик Данило Монін, ставить хрест на запровадженні в найближчому майбутньому нової схеми оподаткування прибутку – через податок на виведений капітал. Яку, між іншим, президент публічно підтримав на нещодавній зустрічі з вітчизняним бізнесом. До того ж в 2018 році планують отримати близько 6,5 млрд грн від продажу ліцензії на 4G. Додана також стаття про спецконфіскації, за якою в наступному році, хочуть отримати 4,7 млрд гривень. Найбільше зміна - в перерахуванні доходів державних компаній в бюджету додаткових 13 млрд грн.

«А взагалі загальне зростання доходів держбюджету в 15,9% в порівнянні з 2017 роком говорить, що інфляція буде явно не така, як думає уряд (9% - Ред.), а відсотків 12, - пояснює Данило Монін. - Витрати до другого читання зросли на 41 млрд гривень або майже 1,5% ВВП. Доходи також зросли але трохи менше. Тож будівництво соціалізму і збільшення податкового навантаження на економіку йдуть повним ходом».

Координатор громадської платформи «Нова країна», президент Інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак вважає, що бюджет в цілому відповідає параметрам програми з МВФ і цілком реалістичний, але теж попереджає про інфляційні ризики. «Інфляція в цьому році вище, ніж очікувалося. І в наступному році вона напевно буде вище прогнозованих 9%. Тому бюджет буде виконаний за рахунок інфляційних доходів», - зазначив він. Експерт наголошує, що зростання мінімальної зарплати з 1 січня на 15% перевищує показник інфляції, при цьому Президент Петро Порошенко закликав уряд в наступному році розглянути можливість підвищення мінімалки до 4100 грн, а такий заклик є сигналом для чергового підвищення цін і тарифів.

Оксана Поліщук, Київ