Українські кредити в Криму? «Ихтамнет»!

Українські кредити в Криму? «Ихтамнет»!

Аналітика
589
Ukrinform
Усі рішення невизнаної ніким окупаційної влади в Криму незаконні апріорі. Тому списуйте кредити чи ні, а повертати їх все рівно доведеться

Обіцянка списати борги перед українськими банками – один із гачків, яким окупанти «ловили» громадян України в Криму у 2014 році. Кримчанам пропонувалося отримати пряму фінансову вигоду від окупації – а саме, невиконання взятих на себе фінансових зобов'язань перед комерційними банками України та іншими фінансовими інститутами. Давалася і інша обіцянка, яка теж пропонувала отримання прямої фінансової вигоди - всі депозити, які кримчани розмістили у відділеннях комерційних банків України до окупації, будуть повернуті їхнім власникам «новою» владою. Ці солодкі «мрії» в окупованому Криму сьогодні намагаються перетворити у примарну «реальність». Але ж ми знаємо, рано чи пізно, окупаційна влада зникне, «як роса на сонці». Але не зникнуть законні зобов’язання, за які рано чи пізно доведеться відповідати.

Крим, борги, порожні надії

29 листопада окупаційний новинний ресурс «Кримінформ» о 10:57 опублікував повідомлення про те, що так звані «депутати» нелегітимної «державної ради республіки Крим»: «...схвалили реструктуризацію заборгованості кримчан українським банкам за станом на 18 березня 2014 року аж до списання боргу або його частини...». Тобто, жителям Криму (за даними окупаційної влади 350 тис. осіб) списується частина боргів перед українськими банками - якщо сума заборгованості не перевищує близько $136 тис. (за курсом на 18 березня 2014 року). Решта реструктуризується з відстрочкою виплат. Чи означає це, що зобов'язання кримчан перед українськими банками ліквідуються? Ні! Оскільки рішення про списання приймаються нелегітимною з точки зору українського і міжнародного права владою, без участі законних власників - українських комерційних банків та Національного банку України.

Примітно, що ця ж новина з'явилася також на українському ресурсі «Страна UA» об 11:57. З урахуванням годинної різниці - новина опублікована практично одночасно з кримським «рупором». Днем раніше цей же сумнозвісний ресурс опублікував повідомлення про те, що в українських судах виграно процес у Приватбанку про повернення депозитів кримчанам. На перший погляд - «перемога справедливості» у боротьбі з упертими банкірами (прохання Укрінформу прокоментувати повідомлення прес-служба банку проігнорувала, мовляв, не зрозуміли запитання – Авт.). Але, на жаль, ця «перемога» породжує нову колізію. За рахунок яких ресурсів Приватбанк або інші комерційні банки України мають повертати депозити?

За оцінками НБУ, на момент початку окупації обсяг залучених депозитів в Криму становив, приблизно, 3-4% від усього обсягу депозитів в комерційних банках України – близько 22 млрд. гривень (83 млрд. руб за курсом весни 2014 року). Обсяг виданих тільки фізичним особам, кредитів в Криму становив близько 17 млрд. гривень (64.26 млрд. руб за курсом весни 2014 року) – біля 1,8% загального кредитного портфелю. Більша частина з них, до речі, була виплачена вкладникам протягом 2014-2015 років, і за різними даними залишилося біля 9 млн. грн. Хоча точної офіційної досі статистики немає, позаяк переоцінка портфелю продовжується.

Найпростіший шлях забезпечити виплати депозитів - зобов'язати кримчан повертати отримані до окупації кредити. Логічна дія, але є проблеми, які на наше прохання докладно пояснив Юрій Смілянський, економічний експерт ГО «Майдан закордонних справ» (до 2014 року жив і працював в Криму – Авт.).

«Завойовуючи лояльність населення захопленої території, окупанти «не включили» економічну логіку»

Юрій Смелянський: «Для того щоб виконати свої обіцянки щодо повернення депозитних вкладів, окупанти мали би забезпечити уповноважені окупаційні інституції відповідними фінансовими ресурсами. По суті, окупанти з метою завоювання лояльності населення захопленої території взяли на себе зобов'язання не підкріплені економічною логікою. Кредитні зобов'язання залишились перед банками України, а виконання депозитних зобов'язань окупанти начебто взяли на себе. Спочатку вони розглядали три джерела забезпечення виконання зобов'язань - перепродаж експропрійованого українського майна та інших активів, як приватних, так і державних, трансферти з федерального бюджету РФ та ресурси російського фонду захисту вкладників.

Юрій Смілянський, економічний експерт ГО «Майдан закордонних справ»
Юрій Смелянський, економічний експерт ГО «Майдан закордонних справ»

З перепродажем експропрійованого в окупованому Криму майна та інших українських активів у окупантів виникли проблеми. В тому числі, через санкції (перші були введені вже 6 березня 2014 року). Ресурси російського фонду захисту вкладників дійсно були задіяні в цьому процесі, але через значний обсяг необхідних коштів для виплат діяльність фонду дала збої. Це, зокрема, вилилося у відмові окупаційних судів розглядати позовні заяви фонду та в заниженні курсової різниці в парі «гривня/рубль» і таке інше. Засобів федерального бюджету теж виявилося недостатньо.

Виникла необхідність з пошуку варіантів співпраці з українськими комерційними банками з метою викупу кредитних зобов'язань кримчан. НБУ за фактами такого співробітництва до теперішнього часу не дав своєї оцінки, інші державні інститути України теж. (Наразі Служба безпеки України лише зараз почала розслідувати кримінальну справу стосовно одного з українських банків, що продали свої «кримські» кредити російським факторинговим і колекторським компаніям – Авт.).

В результаті, виплати по депозитах стали затримувати, російські колектори розпочали процес стягнення з кримських позичальників їх кредитних зобов'язань перед українськими банками. Така політика окупаційної влади кримчанам звичайно не сподобалася і стала приводом для зростання невдоволення серед населення Криму». (В кінці липня Путін підписав закон про правила погашення боргів жителів анексованого Криму перед українськими банками, який нібито був прийнятий у зв'язку з діями на території Криму колекторів, які, перекупивши борги в українських банків, почали «тероризувати» місцеве населення і підприємства – Ред.).

Кримський фінансовий віз і нині там

Наївно вважати, що при всіх існуючих сьогодні обмеженнях і відсутності відповідної інфраструктури, жителі окупованого Криму будуть регулярно виїжджати на територію Херсонської області для погашення своїх кредитних зобов'язань. Тим більше, в умовах, коли Законом про «СЕЗ в Криму» вони визнані своєю державою нерезидентами за територіальною ознакою. Слід також враховувати і факт загального зубожіння, падіння платоспроможності та зниження якості життя в окупованому Криму.

За словами експерта, в результаті стороною, на яку ляже основний тягар виконання зобов'язань, виявляться ті громадяни України, жителі Криму, які були змушені залишити окуповану територію. Особи, які втратили можливість користуватися своїм рухомим і нерухомим майном в Криму, придбаним, зокрема, і за кредитні кошти, але які мають продовжувати сплачувати борги українським банкам. «Інший варіант, Національний банк включає верстат і надрукованими, але не забезпеченими грошима вирішує проблему виконання судових рішень перед кримчанами за депозитними зобов'язаннями. Але тоді збільшується інфляція і національна валюта знецінюється ще більше. Крім того, виникає проблема подвійного відшкодування, як за депозитними зобов'язаннями, так і за кредитними. Невже для її вирішення Національний банк має розширювати співпрацю з окупаційною владою у Криму? Звичайно, ні! На наш погляд, питання кримських фінансових зобов’язань має бути «замороженим» до моменту вироблення спільного зваженого рішення з державною владою, регулятором, експертами та представниками громадськості в рамках єдиної внутрішньої державної політики. І хоча варіанти пропонуються нами, починаючи ще з 2014 року, «віз і нині там», - підсумовує Юрій Смелянський. Мається на увазі, стратегічно, Україна поки не зрушила з місця у питаннях відшкодування втраченого при окупації - позови в міжнародні суди ще тільки готуються.

Єдине, що було зроблено - протягом минулих трьох років банки здебільшого зафіксували збитки за втраченими кримськими активами та докапіталізували установи згідно з нормативами НБУ. Ситуація ж з кредитами в зоні АТО залишається неврегульованою, оскільки закон про деокупацію та реінтеграцію Донбасу досі не прийнято.

Оксана Поліщук, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-