Як перезавантажити акціонерні товариства
Через рік мільярди гривень у вигляді пенсійних відрахувань працюючих громадян можуть бути спрямовані в економіку України. Пенсійна реформа, що передбачає перехід з 2019 року на накопичувальне забезпечення, передбачає перерозподіл частини пенсійних грошей в недержавні пенсійні фонди, які повинні інвестувати їх у фінансові інструменти.
Але ось біда: за винятком державних облігацій, сьогодні на українському ринку практично не залишилося фінансових інструментів. Щоб приватні пенсійні накопичення стали реальністю, потрібно вирішити важливу проблему - створити передумови для появи надійних фінансових інструментів, у які будуть інвестуватися відрахування майбутніх пенсіонерів.
ЩО МАЄМО В ДАНИЙ ЧАС?
За винятком державних облігацій, сьогодні в Україні практично відсутні фінансові інструменти, в які можна було б інвестувати не побоюючись за їх збереження. Цінні папери публічних акціонерних товариств (ПАТ), які в розвинених країнах є основним об'єктом інвестування для таких консервативних інвесторів як пенсійні фонди і двигуном розвитку економіки, в Україні є такими тільки де-юре, але не де-факто.
В чому проблема? Чому акції українських компаній не представляють цінності?
Перш за все, тому що українські компанії самі не зацікавлені в статусі «публічності» і, як наслідок, в публічному механізмі ціноутворення на свої акції. Жодне з нині існуючих 14 631 акціонерних товариств: ВАТ, ЗАТ, ПАТ, ПрАТ (дані Державної служби статистики України на 01.10.2017р.), - ніколи не залучало капітал на відкритому ринку, і ніколи не розуміло важливість відкритості перед усіма своїми акціонерами.
Навіть для 2 554 публічних АТ, які регулярно розкривають інформацію про свою діяльність в Загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів, їх «публічний» статус є не їх вибором, а спадщиною процесів масової приватизації (обов'язок бути ПАТ при наявності понад 100 акціонерів) або ж регуляторними вимогами Національного банку України (банки не можуть існувати в формі ТОВ або приватних АТ). Цей статус для них - це тягар, від якої вони не отримують жодної гривні доданої вартості.
Практика показує - українським акціонерним товариствам байдуже, що про них думають інвестори. Як існуючі, так і потенційні. З 2 871 зафіксованих НКЦБФР в 2015 році порушень 72% стосувалися нерозкриття компаніями інформації про свою діяльність. Якщо додати порушення, пов'язані з неповним розкриттям інформації та відмови в наданні інформації інвестору, то показник перевищить 80%. У 2016 році ситуація тільки погіршилася - кожне третє АТ не виконує вимог законодавства, а 83% всіх порушень пов'язані саме з нерозкриттям інформації.
Ситуація в корпоративному секторі виглядає абсурдною і підігрівається скандалами, пов'язаними з відмовою великих акціонерних товариств виплачувати дивіденди міноритарним акціонерам (при тому що мажоритарні акціонери отримують дохід від їх діяльності) та виведенням прибутків з компаній.
Іноземні інвестори, які придбали акції публічних українських компаній на хвилі зростання ринку і економіки, вже багато років втрачають гроші. Адже вони, припускали, що публічні компанії в Україні працюють за тими ж правилами, що і в Європі. Але вони помиляються.
Крім інвесторів, від існуючих законодавчих правил страждають і самі компанії. Бізнес змушений платити за дотримання високих вимог до акціонерних компаній, в тому числі в питаннях розкриття інформації, а тисячі акціонерів, які не одержують дохід від своїх вкладень, позбавлені можливості вийти з цих інвестицій, отримавши справедливу ціну за свою частку.
Щоб змінити цю ситуацію, потрібні не косметичні зміни законодавчого поля, а його повне перезавантаження. І таке перезавантаження передбачає проект Закону про спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів (реєстраційний номер 5592-д).
ЩО ПРОПОНУЄТЬСЯ?
Змінити підходи до емісії цінних паперів публічними і приватними компаніями, запровадивши диференціацію; диференціювати розкриття компаніями інформації; удосконалити функціонування органів управління ПАТ у відповідності до кращих світових стандартів; привести законодавство у сфері фондового ринку та корпоративного управління, у відповідність з актами Європейського Союзу.
На першому етапі реалізації закону, абсолютно всі компанії юридично будуть трансформовані в акціонерні товариства без приставки «публічне» або «приватне». Ті акціонерні товариства, які з 01.01.2018 р. не будуть включені до біржового реєстру, не зроблять офіційну заяву, що вони здійснювали публічне розміщення акцій, автоматично перейдуть на правовий режим діяльності ПрАТ (без необхідності негайно скликати загальні збори акціонерів для прийняття рішення про зміну типу суспільства).
За рахунок дерегуляції вдасться створити умови для більш комфортного ведення бізнесу, не обтяженого законодавчими зобов'язаннями, які вимагають високих фінансових витрат. Серед основних переваг, які отримають компанії, скасування потреб:
• створювати наглядові ради і відповідати вимогам по кількості членів ради;
• проходити процедуру допуску акцій до торгів на фондовій біржі;
• повідомляти акціонерів про угоди з істотним пакетом акцій;
• подавати квартальну інформацію регулятору, обмежившись річною, причому необхідність її публікації в друкованих виданнях також буде скасована законом.
В ході перезавантаження, першими відчують його переваги звичайні громадяни. Обмежені в правах на управління і отримання прибутку міноритарні акціонери зможуть забрати свої гроші, пред'явивши акції до обов'язкового викупу. Це дасть їм можливість вийти з бізнесу, що не приносить для них доходу, а основним власникам - ефективно розподілити витрати і або зосередитися на розвитку компанії, якщо у бізнесу є перспективи, або визнати неефективність бізнес-моделі.
Очікується, що з усіх компаній, які пройдуть трансформацію, тільки шість захочуть і зможуть залишитися «публічними». Це ті компанії, чиї акції наразі знаходяться в лістингу фондових бірж. Для завершення процесу їм буде потрібно заявити про бажання бути ПАТ і провести публічне розміщення своїх акцій (беруть участь понад 150 некваліфікованих інвесторів). Компанії, створені після набрання чинності закону, повинні будуть проводити IPO (первинне публічне розміщення) і прийняти на себе всі зобов'язання з корпоративного управління і розкриття інформації, які на них будуть покладені. А вони будуть жорсткіші, ніж існуючі сьогодні.
Ті, хто не побоїться європейських стандартів і готовий буде наслідувати приклад таких українських компаній як Ferrexpo, «Кернел», «Миронівський хлібопродукт», «Астарта» та інших, які організували публічне розміщення своїх акцій на західних фондових біржах, але вже на локальному ринку - зможуть отримати доступ до дешевих фінансових ресурсів. У порівнянні з класичними інструментами розвитку бізнесу - кредитами - залучення інвестицій через акціонерний капітал не тільки найдешевший спосіб, але і потенційно найперспективніший.
ЩО Ж БУДЕ?
Довгий час, український ринок, що був фінансово обмеженим, не міг належним чином оцінити бізнес, що працює в країні і приносить прибуток. З цієї причини, а також через слабкий захист прав і законних інтересів акціонерів, інвестори і підприємці відмовлялися від ідей проведення/участі в IPO в Україні.
Проблема відсутності значних довгострокових фінансових ресурсів потенційно вирішена розпочатою пенсійною реформою. Якщо держава буде забезпечена достатніми повноваженнями по контролю за дотриманням прав акціонерів, інтереси бізнесу та інвесторів співпадуть, то ми побачимо перші реальні публічні розміщення українських компаній не за межами країни, а в її середині. Рухомі іноземними інвесторами і пенсійними фондами, вони відродять інтерес до участі в капіталі місцевих компаній серед громадян, яким в майбутньому не доведеться шкодувати про набутий ними статус «акціонер».
Олександр Голіздра, для «Укрінформу»
"Круглий стіл" на тему: "Публічність акціонерних товариств: новий зміст, нові перспективи (обговорення законопроекту №5592-д)" відбудеться в Укрінформі 6 листопада о 14.00 (Зала 1)
