“Таврійські горизонти”:  дуже амбітно й цілком реально

“Таврійські горизонти”: дуже амбітно й цілком реально

4146
Ukrinform
Х Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток» зібрав близько 750  осіб. 

Це представники іноземних торгових представництв, великих компаній, інвестори, бізнесмени, дипломати, державні посадовці, народні депутати, представники міжнародних організацій, країн-членів ЄС і мас-медіа з понад 20 країн світу – Канади, Білорусі, Ірану, Пакистану, Італії, Швеції, Швейцарії, Узбекистану та інших.

На форумі розглядалися амбітні проекти: як створити на Херсонщині Каліфорнію, або - об’єднати Прибалтику, Скандинавію та Азіатські країни транспортним шляхом, який проходить по Дніпру.

Про те, що амбітні проекти — цілком реальні, свідчить практика минулорічного форуму.  Адже декілька підписаних на ньому меморандумів у сфері зеленої енергетики та нанотехнологій вже реалізовані.

Від презентації – до ефективного бізнес-майданчику

Для вдалого впровадження реформ в Україні потрібні масштабні інвестиції. В цьому впевнені і експерти, і влада, і громадськість. Але поки одні чекають, щоб держава створила привабливий бізнес-клімат, інші працюють на свій регіон вже сьогодні. Не секрет, що дуже багато у цьому питанні залежить саме від дій влади на місцях. Одним із прикладів вдалого співробітництва бізнесу та влади є Херсонщина. За кількістю інвестицій вона посідає одне з провідних місць в Україні.

Багато в чому своїм успіхом у цьому напрямку область завдячує проведенню протягом останніх десяти років масштабного інвестиційного форуму. Наразі він вже працює як постійно діючий бізнес-майданчик, у рамках якого представники ділових кіл з усього світу обговорюють ключові питання міжнародного співробітництва, знаходять нових партнерів та відкривають для себе Херсонщину. Щороку форум збирає широке коло учасників.

29 та 30 вересня у місті Нова Каховка відбувся вже ювілейний десятий Міжнародний інвестиційний форум «Таврійські горизонти: співпраця, інвестиції, економічний розвиток».

Голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв, відкриваючи захід, зазначив, що це зібрання бізнесмени між собою нарекли «українським Давосом». «Ми змінили концепцію форуму: від презентаційного формального формату – до ефективного бізнес-майданчику. І це подіяло. Саме тому на форумі присутні ті інвестори, які повірили у розвиток Херсонщини і створюють регіональний інвест-клімат. Щороку кількість капітальних інвестицій в нашу область збільшується на 20 відсотків. А це говорить про те, що тут реалізуються нові проекти, підприємства вкладають кошти в переоснащення своїх потужностей, в закупівлю нової техніки, будується житло, створюються нові робочі місця», - сказав Гордєєв.

Області вдалося досягти певних успіхів у пріоритетних напрямках розвитку регіону. Зокрема, у виробництві відновлювальної енергетики, розбудові транспортно-логістичної галузі, створенні курортно-туристичної бази міжнародного рівня, розвитку промисловості й інновацій та інших. Цьогорічний інвестфорум проходив під концепцією перспектив розвитку «зеленої економіки» в Україні, а також можливостей, які відкриваються на Херсонщині для вкладення екоінвестицій та втілення «зелених проектів». Він став не лише ювілейним, а й рекордним за кількістю учасників. Якщо торік зібрав близько 650 бажаючих з різних країн світу та регіонів України, то сьогодні вже близько 750 осіб - представників іноземних торгових представництв, великих компаній, інвесторів, бізнесменів, дипломатів, державних посадовців, народних депутатів, представників міжнародних організацій, країн-членів ЄС і мас-медіа з понад 20 країн світу – Канади, Білорусі, Ірану, Пакистану, Італії, Швеції, Швейцарії, Узбекистану та інших.

Таке широке представництво – яскраве свідчення того, що Форум вийшов за рамки місцевого і дійсно став міжнародним. Його учасників привітав Президент України Петро Порошенко. Він назвав цей захід чудовим майданчиком для залучення інвестицій, завдяки якому в області було реалізовано низку успішних проектів з відновлювальної енергетики, збудовано нові генерації та системи, запущено перевантажувальний термінал для зернових та олійних культур і багато інших. Глава держави також висловив своє переконання в тому, що учасники цього поважного зібрання і надалі знаходитимуть ефективні рішення для розвитку України.

Відновлювальні джерела - рушійна сила енергетики

За словами заступника міністра енергетики та вугільної промисловості з питань євроінтеграції Наталії Бойко, Херсонщина - це регіон, де відновлювальні джерела енергії є рушійної силою енергетики. «За останній рік найбільший приток інвестицій був саме у відновлювальні джерела енергії. Це дуже важливо для України, яка, як сучасна держава, повинна переходити до більшого споживання енергії, яка генерується з вітру, сонця, біомаси. І тут Херсонщина може показати приклад іншим регіонам у питаннях сталого розвитку та енергоефективності», - вважає заступник міністра.

Не даремно ж цьогорічний інвестфорум проходив під концепцією перспектив розвитку «зеленої економіки». Херсонщині є чим пишатися. За інформацією Державного агентства енергоефективності та енергозбереження України, область є однією з передових регіонів у розвитку «чистої» енергетики. Станом на 1 серпня 2017 року тут діють 23 об’єкти, що генерують «чисту» електроенергію. Зокрема, 18 сонячних електростанцій потужністю 68,4 МВт та 4 вітроелектростанції загальною потужністю майже 34 МВт.

Але зупинятися ніхто не збирається. 29 вересня відбулося урочисте відкриття першої черги вітропарку "Новотроїцьке", сумарна потужність якого складе 140 мегават. "Максимальна потужність проекту становить 140 МВт. Сьогодні ми відкрили парк потужністю 41,4 МВт - це три вітряки, всього їх буде змонтовано 12. Сума інвестицій, вкладених у будівництво вітропарку, перевищує 60 млн євро», - розповів генеральний директор компанії ТОВ "Віндкрафт Україна", яка займається будівництвом вітропарку, Карл Стурен. Він також запевнив, що не боявся вкладати разом зі своїми партнерами кошти в Херсонщину, адже впевнений в інвестиційній безпеці регіону та підтримці з боку місцевої влади. При будівництві вітропарку було використано світові новітні розробки у галузі генерації «зеленої» електроенергії.

За словами директора департаменту відновлюваних джерел енергії Держенергоефективності Юрія Шафаренка, сьогодні вітрові електростанції є одним з найвигідніших альтернативних джерел енергії, адже вони займають мало місця і легко вписуються в будь-який ландшафт, а також відмінно поєднуються з іншими видами господарства. До того ж енергія вітру, на відміну від викопного палива, невичерпна.

«Ми бачимо економічне зростання Херсонщини, і сьогоднішній форум – яскраве свідчення того наскільки зараз є великий інтерес до ресурсів та територій цього регіону», - зазначив народний депутат України Юрій Одарченко.

Проекти щодо об’єктів відновлювальної енергетики потребують значних капіталовкладень. Тому тут дуже важлива співпраця з фінансовими установами. Надійним партнером Херсонщини у цьому напрямку є державний «Укргазбанк». «Рік тому ми підписали меморандум про співпрацю у сфері зеленої енергетики. І мені приємно сказати, що той 1 мільярд 200 мільйонів гривень, який обіцяли, ми проінвестували в екологічні проекти Херсонщини. Зараз розглядаємо інвестиції у ще 13 подібних проектів», - повідомив голова правління  «Укргазбанк» Кирило Шевченко.

«5 ELEMENT» - інвестиція в українські нанотехнології

Крім зеленої енергетики, на Херсонщині виділені й інші пріоритетні напрямки розвитку економіки. Насамперед, вони пов’язані з природними можливостями регіону.  

Як зазначив голова обласної ради Владислав Мангер: «Херсонщина унікальна. У нас два моря, багато сонячних днів, найбільша зрошувальна система і можливість її збільшити до одного мільйона гектарів. У нас температурні показники, як у Каліфорнії – а це шоста економіка світу. Тому ми будемо робити все, щоб стати ще кращими за Каліфорнію».

Щоб бізнес почав вкладати гроші у той чи інший проект, важливо не тільки довести до нього інформацію про привабливість регіону, а й зацікавити працювати саме тут.

«Сьогодні у світі триває справжня війна за інвестиції. В Україну важко ще залучати інвесторів, бо, скажімо, у Литві їм повертають 40 відсотків вкладених інвестицій. Подивіться як стимулюють інвесторів у Польщі, Угорщині, Туреччині і так далі. Дотують навіть електроенергію, впроваджують різні податкові стимули», - сказав народний депутат України Віктор Кривенко.

Сьогодні дуже важливо створити такі умови, щоб інвестори вкладали кошти не в сировинні галузі, а в високотехнологічні підприємства. «Головною метою Херсонщини є перевтілення від сировинного типу економіки до технологічно-інноваційного. Це додана вартість, нові робочі місця, розвиток економіки. Одна з умов – це розбудова сучасної інфраструктури: порти, дороги, аеропорт», - сказав, виступаючи на форумі, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Михайло Тітарчук.

Так, одним з таких напрямків стала реалізація проекту зі створення у місті Гола Пристань науково-виробничого підприємства «5 ELEMENT» з виробництва нанодобрив. Показово, що на втілення цієї масштабної ідеї пішов всього один рік, і в рамках цьогорічного форуму відбулося вже  відкриття заводу. «Минулого року під час 9-го Міжнародного економічного форуму «Таврійські горизонти» ми з генеральним директором ТОВ НВП «5 ELEMENT» Володимиром Білим уклали меморандум про співпрацю під назвою «Завод нанодобрив «5 ELEMENT». Сьогодні ми вже його відкриваємо. Сума інвестицій склала півтора мільйона доларів, створено понад 70 нових робочих місць», - сказав голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв.

В свою чергу, Володимир Білий висловив гордість тим, що в Україні відкривається саме національний виробник мікродобрив. «Це розробка українського вченого, все це зроблено на українській землі. Я хочу подякувати професору Георгію Голіку, який створив близько 50 препаратів, 150 комбінацій протягом десяти років досліджень», - сказав гендиректор.

Мікродобрива, які випускатиме підприємство, це біологічно активні добрива з високою швидкістю проникнення в клітини рослин. Вони підвищують на 20-50% врожайність, а також поліпшують товарний вигляд і якість агропродукції. Крім того, є 100% стартовим мікродобривом. Планується обсяг  виробництва до 50 тонн на рік, адже для підживлення рослин потрібна дуже маленька їх кількість - 20-56 грамів на гектар.

Від чумацького шляху – до міжконтинентального транспортного коридору

Логістично-транспортна тема посідає в планах керівництва області одне з пріоритетних місць, адже Херсонщина має вигідне географічне розташування. Недарма ж цими місцями чумаки колись сіль возили.

У рамках форуму відбулася панельна дискусія під назвою «Глобалізація зовнішньоекономічних процесів через розвиток транспортно-логістичної інфраструктури та відновлення річкового судноплавства». Її модератором виступив Андрій Гордєєв. «Питання перетину великих територій сьогодні потребує зовсім інших підходів. Ми хочемо презентувати питання глобалізації через річку Дніпро, яка наразі не завантажена. Тому у наших планах об’єднати Прибалтику, Скандинавію та Азіатські країни транспортним шляхом, який проходить по Дніпру», - сказав очільник Херсонщини.

В рамках цього напрямку вже триває реалізація низки проектів. Один з найвагоміших – відновлення річки Дніпро як судноплавної артерії України. Минулого року в рамках «Таврійських горизонтів» було презентовано інвестиційний проект компанії «НІБУЛОН». І всього за 100 днів у м. Гола Пристань збудовано новий найсучасніший перевантажувальний термінал з відвантаження зернових та олійних культур на річковий та морський транспорт.

А цього року генеральний директор компанії «НІБУЛОН», Герой України Олексій Вадатурський презентував учасникам форуму нові інвестиційні плани компанії з розвитку логістики в Україні. Сьогодні «НІБУЛОН» є лідером з експорту сільгосппродукції. Тож підприємство має можливість забезпечувати потреби Білорусі в якісній сільгосппродукції, яка доставлятиметься водним транспортом. І вагому роль у реалізації цих інвестиційних планів відіграє Херсонщина.

Першочерговим завданням для успішної реалізації цього проекту є відновлення повноцінної роботи судноплавного шляху Е-40 і річкових перевезень на маршруті Балтійське море – Гданськ – Дніпро – Чорне море. А саме: виконання днопоглиблювальних робіт на лімітуючих перекатах Дніпровського і Дніпродзержинського водосховищ та збільшення габаритів водного шляху на ділянці Київська ГЕС  – Нижні Жари, необхідного для проходу суден класу  «ріка-море». За підрахунками фахівців, потенційний товарообіг між Україною та Білоруссю становить 10 млн тонн.

Результатом роботи форуму стало також підписання меморандуму про співробітництво та партнерство між Херсонською облдержадміністрацією, Гомельським обласним виконавчим комітетом (Білорусь) та компанією «НІБУЛОН».

«Будуємо "Водні ворота України" спільно з компанією "НІБУЛОН" і поєднуємо дві держави – Україну з Білоруссю, Херсонщину з Гомельщиною. Відновлення водного шляху Е-40 значно спростить торгівлю між Україною і Білоруссю, дозволить вивільнити від вантажного автотранспорту обласні центри, що розташовані на річці Дніпро», - зауважив Андрій Гордєєв.

Є й інші проекти в сфері логістики, в яких беруть участь відомі у світі фірми. Зокрема, компанія «Амалтея», яка є інвестором Херсонського бавовняного комбінату і спеціалізується на випуску поліпропіленової упаковки. Вона  зацікавилася ідеєю будівництва Сухого порту і супутнього хімічного підприємства. Так, за результатами переговорів з представниками Республіки Білорусь, розглядається можливість будівництва підприємства з блендування калійних добрив потужністю 1,5 млн тонн на рік орієнтовною вартістю 50 млн доларів. Йдеться про створення на площі 12 га контейнерного терміналу та сучасних складських споруд, призначених для обслуговування експортно-імпортних перевезень.

Загальний обсяг інвестицій в проект Сухий порт та завод з гранулювання складних мінеральних добрив становить 100 млн доларів. Усе це спрямовано на розвиток Чорноморсько-Балтійського міжнародного транспортного коридору.

До речі, Херсонщина і наразі має досить міцні звязки з республікою Білорусь. «З Херсонщиною нас зв’язують взаємовигідні стосунки з 2011 року. Товарообіг між нашими регіонами за півтора останні роки склав 2,5 млн доларів. Але думаю, що перспектив для взаємовигідного співробітництва у нас набагато більше. Є у нас інтерес для налагодження співпраці у сільгоспсфері», - наголосив голова Гомельського облвиконкому Володимир Дворнік. Крім того, білоруська сторона виявила зацікавленість в будівництві портового терміналу та збільшенні експортно-імпортних вантажів між регіонами.

Власний Батумі - на Херсонщині

Сьогоднішня Херсонщина - один з провідних туристичних регіонів України. Тож одна з панельних дискусій форуму була присвячена стратегічним інструментам розвитку індустрії гостинності. Подальший розвиток цієї галузі посідає пріоритетне місце у керівництва області. «У найближчих наших планах - створення власного Батумі на Херсонщині. Для цього вже є перші інвестори – компанія «Морські ворота», яка планує зводити туристичний комплекс у Скадовську. Орієнтовна вартість проекту - 8 мільйонів доларів. Є й канадські інвестори, які будують туристично-оздоровчий комплекс на Арбатській стрілці», - зазначив А.Гордєєв.  

В рамках форуму відбулася низка інших панельних дискусій: з питань переробки в АПК, розвитку об’єднаних територіальних громад, молодіжного підприємництва тощо.

Наслідком роботи цього економічного зібрання стало укладання низки домовленостей про співробітництво з вітчизняними та іноземними компаніями.

Зокрема, підписано меморандуми щодо реалізації інвестиційного проекту з будівництва комплексу із зберігання, первинної обробки та глибокої переробки зернових; реалізації інвестпроекту з будівництва сміттєпереробного заводу в Олешкові з фірмою China Western Power Industrial Co, Ltd; реалізації інвестиційних проектів з розвитку відновлюваних джерел енергії в Херсонській області з фірмою "Віндкрафт Україна" (Швеція) тощо. Укладено угоди між Херсонською областю та провінцією Падуя (Республіка Італія) про торгово-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво, між Херсонською ОДА та Україно-Арабською Діловою Радою та інші. Отож працювати є над чим.

«Таврійські горизонти» вкотре засвідчили, що розвиток інвестиційної діяльності Херсонщини є одним з пріоритетних напрямків економіки регіону. Це закладає довгостроковий фундамент для економічного зростання, поповнення місцевих бюджетів, створення нових робочих місць, покращення інфраструктури і підвищення рівня життя мешканців. Форум також продемонстрував, що влада обласного рівня готова супроводжувати будь-які інвестиційні проекти, які йдуть на користь регіону.

Алла Мірошниченко, Нова Каховка.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-