Саміт БРІКС: противага США чи майданчик для співробітництва?

Саміт БРІКС: противага США чи майданчик для співробітництва?

1335
Ukrinform
Формат БРІКС потрібен Китаю для нормалізації відносин з Індією, а не для протистояння Заходу.

В місті Сямень провінції Фуцзян 3-5 вересня ц.р. пройшов саміт глав держав-членів БРІКС – групи з п’яти країн: Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південної Африки. Саміт був останнім важливим міжнародним заходом у КНР перед проведенням XIX з’їзду Комуністичної партії Китаю. На з’їзді, відкриття якого заплановане на 18 жовтня ц.р. мають бути визначені основні напрями подальшого розвитку Піднебесної, її внутрішньої та зовнішньої політики, проведення кадрових перестановок в вищих партійних органах країни.

Основна увага на саміті БРІКС, як і очікувалося, була зосереджена на питаннях глобалізації, вільної торгівлі, міграційних проблемах та запобіганні тероризму. Під час виступу на саміті Голова КНР Сі Цзіньпін закликав до підтримки вільної торгівлі та відкритої глобальної економіки, зазначивши, що «окремі розвинені держави демонструють тенденцію до популяризації протекціонізму, що заважає глобальному розвитку країн всього світу». Незважаючи на прихильність вільній торгівлі Китай зіткнувся із зростаючою конфронтацією з основними торговельними партнерами, які продовжують критикувати прагнення Китаю до спрощення доступу на іноземні ринки. Сі Цзіньпін також закликав активізувати співпрацю в галузі інфраструктури, індустріалізації і урбанізації, що відповідає китайській ініціативі «Один пояс, один шлях».

Оцінюючи результати саміту, окремі китайські експерти вважають, що БРІКС на даний час ще не має необхідного впливу на вирішення глобальних економічних та політичних питань. На їхню думку, обережність Пекіна щодо економічного співробітництва з Росією та конкуренція між Китаєм та Індією можуть мати негативний вплив для подальшої співпраці в рамках БРІКС. Професор Пекінського технологічного інституту Ху Сіндоу, зазначив, що «БРІКС поділяє спільні інтереси в галузі вільної торгівлі та боротьби з тероризмом, але питання про те, як усунути недовіру, особливо між Китаєм та Індією, є ключем до майбутнього цієї організації. «Як і раніше, для того щоб БРІКС став противагою «Великій сімці» та збільшив свій вплив в ухваленні глобальних економічних та політичних питань, потрібен час», - відмітив експерт.

Крім територіальних спорів, серед проблемних питань у китайсько-індійських відносинах варто зазначити будівництво Китайсько-пакистанського економічного коридору, опір Китаю щодо приєднання Індії до Групи ядерних постачальників і зростаюча присутність Китаю в Індійському океані.

Китайські аналітики акцентували увагу на тому, що основним досягненням саміту стала відносна нормалізація відносин між КНР та Індією. 5 вересня під час зустрічі Сі Цзіньпіна і прем'єр-міністра Індії Нарендра Моді сторони домовилися про спільні зусилля для забезпечення стабільних відносин. Це була перша зустріч лідерів після взаємного відведення військ з плато Доклам. На брифінгу для ЗМІ міністр закордонних справ Індії Субрахманям Джайшанкар назвав зустріч конструктивною та зазначив, що лідери прагнуть запобігти повторенню військового протистояння.

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді та лідер Китаю Сі Цзіньпін

Джерело: Twitter

За словами китайських аналітиків, сторони вже створили механізми комунікації, в тому числі «гарячі лінії» між чиновниками, керівниками військових підрозділів у прикордонних районах, та домовились про принципи запобігання прикордонним інцидентам та заборону на відкриття вогню. «Хоча ймовірність повторення інцидентів залишається високою, механізми комунікації сприятимуть їх попередженню» - вважає директор південноазіатських досліджень Шанхайського інституту міжнародних досліджень Чжао Ганчен.

Окрема увага під час саміту була приділена боротьбі з тероризмом. У цьому контексті, нормалізації відносин Індії та Китаю сприяло внесення до Сяменьської декларації керівників країн БРІКС переліку терористичних організацій, які розташовуються в Пакистані: «Хаккані» (Haqqani), «Лашкар-е-Тайба» (Lashkar-e-Taiba) і «Джаїш-е-Мохаммад» (Jaish-e-Mohammad), - що були звинувачені в терористичних актах на території Індії. Декларація була сприйнята в індійських ЗМІ як дипломатична перемога Моді, оскільки Пакистан є союзником Китаю. Проте китайські аналітики наголошують на тому, що Китай засуджує терористичні організації незалежно від країни їх перебування, крім того в декларації не було зазначено країну їх перебування.

Росія намагалася використати БРІКС для того щоб показати внутрішній аудиторії та світовому співтовариству, що вона є глобальним гравцем на світовій арені. Російські пропагандистські ЗМІ активно розкручували тези, нібито БРІКС стає інструментом протидії США та нібито країни-члени мають намір відмовитися від розрахунку в доларах. Медіа акцентували увагу на тому, що Москва, нібито, досягла безпрецедентного рівня довіри та відносин з Пекіном. Насправді, Кремль, хоча офіційно і підтримує китайську ініціативу «Один пояс один шлях», з недовірою ставиться до проекту, вважаючи його загрозою своїм інтересам в регіоні.

Андрій Гончарук, старший науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, радник правління Української асоціації китаєзнавців вважає, що Китай ніколи не дозволить перетворити БРІКС на майданчик для протистояння з США, як цього хоче та намагається показати Росія. «Пекін використовує БРІКС для нормалізації взаємин з Індією, з якою нещодавно були інциденти на кордоні. Тим паче, що Нью-Делі скептично ставиться до ініціативи «Один пояс, один шлях», а у Китайсько-пакистанському економічному коридорі вбачає загрозу власним економічним інтересам. Індія проігнорувала травневий форум високого рівня «Один пояс, один шлях» у Пекіні, тому китайцям важливо зберегти БРІКС як майданчик для комунікації та вирішення тих питань, які стосуються Індії та Китаю поза форматом «Великої двадцятки», де велику вагу мають американці та європейці»,- вважає експерт. 

Юрій Пойта, Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-