Юань? Це відтепер, - як долар, а для декого – ще краще!

Юань? Це відтепер, - як долар, а для декого – ще краще!

Аналітика
3283
Ukrinform
1 жовтня цього року МВФ, незважаючи на багаторічний спротив США, надав китайському юаню статус резервної світової валюти

Тихою сапою китайці дійшли до своєї заповітної мрії – визнання наймогутнішою економікою світу не лише де факто, але й де-юре - теж. За три десятиліття комуністичне «гетто ім. Мао» зробило стрибок із третього світу в перший.

Резервною (іноді «твердою») валютою називають загальновизнану у світі валюту, що використовується для створення в центральних банках держав національних грошових резервів.

Перелік таких валют (“кошик”) був створений в далекому 1969 році для визначення курсу безготівкової платіжної одиниці - спеціальних прав запозичення (SDR). Спочатку він включав 16 валют, але 1981 року їхню кількість скоротили до п'яти: долара США, німецької марки, французького франка, британського фунта та японської ієни. В  2000-му році марка та франк «злилися» у євро. Відтепер в нього входить і юань, з загальною часткою майже 11%.

Директорка-розпорядниця МВФ Крістін Лагард назвала включення юаня у валютний кошик Фонду "важливою і історичною подією" для міжнародної фінансової системи. Насправді, це закономірний результат послідовної фінансово-економічної стратегії держави на протязі десятиліть. Тієї послідовності, про яку тільки ми досі лише мріємо, та якої не можемо досягти ось уже чверть віку.

У напрямку здорового глузду

Як сприймали Китай на світовій арені років зо 30 назад, певно, нагадувати потрібно лише молоді. Мільярдне населення, диктатура Компартії, нищівна «культурна» революція, та економічні експерименти з доморобним виробництвом чавуну. Господарство країни ледве трималось на плаву, заганяючи населення на межу голоду.

Якими тільки презирливими епітетами не нагороджували китайців жителі СССРу, який з Піднебесною був тоді в контрах, але за реальним рівнем достатку широких народних мас сам не далеко втік від тодішнього Китаю. “Китайське” в ті часи означало - недолуге, на рівні ширпотребу. Хоча китайські махрові рушники, кишенькові ліхтарики, хустки та термоси тих часів інколи служать українським господиням до сих пір.

То ж як сталося, що світовий аутсайдер зміг вирватися в світову еліту?

У напрямку здорового глузду Китай розвернувся в 1979 році, коли була проголошена і почалася широкомасштабна лібералізація економічного устрою.

Сьогодні китайська економіка - друга після США за рівнем номінального ВВП (більше $7 трлн.). При цьому під час світової економічної кризи, що почалася з фінансової в  2008-2009 році, ВВП Китаю щорічно зростав на 9-10% в рік. Нарощуючи економічні м’язи, в 2011 році Піднебесна вже мала в своїх резервах майже половину світових валютних запасів.

Втім, п’ять років тому МВФ відмовив Китаю у визнанні його валюти резервною, аргументуючи відсутністю в країні вільного курсу юаня.

Чому МВФ так довго не хотів визнавати Китай однією з наймогутніших економік світу?

Швидше, вище, сильніше

По-перше, до 2010 року стало очевидно, що Китай занадто швидко нарощує потенціал та накопичує головну резервну валюту світу - американський долар. Влітку 2011 року китайські банки щоденно продавали на міжнародному валютному ринку майже по $2 млрд. І більшу частину цих коштів китайці конвертували в євро, що стимулювало попит на європейську валюту та підтримувало її в змаганні з американським доларом.

В тому ж році ЦБ КНР інформував про плани повністю відмовитися від долара у взаєморозрахунках зі своїми торговими партнерами. Перспектива втратити фінансовий контроль і поступитися конкуренту США явно не подобалась. Але від цифр нікуди не дінешся:  сьогодні юань займає почесне третє місце серед валют світу за долею розрахунків – 18% торгівельних угод в світі укладається в юанях.

По-друге, фінансова політика Китаю була спрямована на штучне стримування курсу юаня - з 1994 року китайська влада законсервувала його на рівні $1/8,28 юаня. США, ЄС та Японія постійно наполягали на лібералізації курсу юаня, бо завдяки заниженому курсу китайські товари отримували додаткову конкурентну перевагу на світовому ринку. Але Народний Банк Китаю всіма правдами і неправдами гнув свою лінію.

І, по-третє, Китай став вимагати реформи самого МВФ. А не отримавши згоди, оголосив разом з країнами-БРІКС про створення Банку розвитку, подібного до МВФ, з капіталом $100 млрд.

Новий статус валюти – нові обовязки

Найцікавіше в цій історії те, що МВФ погодився надати юаню статус резервної валюти саме тоді, коли в країні почався прогнозований економічний спад. Останні два роки зростання китайського ВВП не перевищує 7% (до речі, про таку «кризову» цифру можуть лише мріяти абсолютна більшість держав світу) і має тенденцію до подальшого сповільнення. Чому визнання відбулося саме зараз? Маємо такі версії.

По-перше, уже не можна відкидати той факт,  що Китай на сьогоднішній день забезпечує третину загальносвітового економічного зростання і від його економічної політики залежить, як і коли світ взагалі вибереться з економічної кризи. «Визнання юаню резервною валютою – це не стільки фінансово-валютний чинник, як визнання економічної потужності і рівня міжнародного впливу Китаю в глобальному масштабі», - коментує перший віце-президент, генеральний секретар Торгово-промислової палати України Михайло Непран.

По-друге, цілком ймовірно, що надаючи статус резервної валюти юаню, американці переслідували ціль дещо задобрити китайських партнерів та запобігти таким чином подальшій китайській експансії. Як відомо висунення валюти країни на роль резервної покладає певні обов'язки на її економіку: необхідно підтримувати відносну стабільність цієї валюти. Цей статус зобов'язує країну-емітента підпорядковувати внутрішню економічну політику досягненню зовнішньої рівноваги.

Українські вигоди

Принципово важлива деталь. Пекін ніколи не боявся співпрацювати з нестабільними економіками, корумпованими урядами та країнами, охоплених громадянськими конфліктами та війнами. Перш за все, він завжди задовольняв власні економічні інтереси.

Що отримає українська економіка від зміни статусу китайською валюти? За підсумками дев’яти місяців минулого року позитивне сальдо двосторонньої торгівлі становило $499 млн. на користь України. Враховуючи не найкращу ситуацію у світовій економіці в цілому та уповільнення темпів економічного зростання в Китаї, це можна вважати певним успіхом.

Сергій Носенко, старший керуючий директор інвестиційної компанії International Investment Partners LLC вважає, що включення китайської валюти до кошика резервних світових валют є позитивним сигналом для українських бізнесменів і стимулом для  більш активного розвитку торгових стосунків з Китаєм.

«Оскільки «резервний» статус юаню дає можливість центральним банкам країн формувати в ньому частку своїх національних резервів, відповідно, міжнародна торгівля і розрахунки між вітчизняними та китайськими партнерами безпосередньо в юанях стають легітимними з точки зору міжнародного визнання резервів і вигідними з точки зору бізнесу. До цього часу розрахунки йшли в основному через американський долар і це дещо ускладнювало процес. Відтепер українські підприємства теоретично зможуть вільно купувати юань на міжбанківському ринку для здійснення оплати за контрактами і перераховувати на рахунки своїх китайських партнерів. Але для цього Національний банк мусить ще розробити відповідні механізми та нормативні акти», - зазначив Сергій Носенко.

На його думку, зараз дуже сприятливий момент для активізації міжнародної торгівлі з Китаєм. Російський ринок фактично втрачено, угода про вільну торгівлю з Євросоюзом ще не набрала обертів. А от китайський ринок з його 1,5 мільярдами споживачів – зараз надзвичайно цікавий для українських виробників. «Тому прогнозую активізацію ділових контактів з Китаєм і раджу вітчизняним підприємцям завчасно зайняти місце на цьому перспективному ринку», - говорить експерт.

Готівкова екзотика

Що стосується впливу на життя пересічних українських громадян, то визнання юаня резервною світової валютою вони навряд чи й помітять. Готівковий юань в Україні поки що залишається екзотикою. Але його можна купити в двох українських банках, що займаються торгівлею юанем - державному Укрексімбанку та комерційному Діамантбанку, за ціною приблизно 4 гривні за 1 юань.

На всяк випадок «Укрінформ» зібрав відомості про характеристики готівкових китайських грошей, аби ближче познайомити з ними українських громадян.

Хто зна, можливо в недалекому майбутньому перекреслений двома горизонтальними паличками знак Y стане звичним явищем на інформаційних табло валютообмінних пунктів.

В усякому разі, китайські державні мужі  довели світу, що здатні реалізувати будь-яку амбітну національну ідею.

Оксана Поліщук, Київ

Вміст гаманця

Китайський юань - офіційна валюта Китайської Народної Республіки. Назва валюти - юань, використовується тільки за кордоном. На українську мову перекладається як "кругла монета" або "коло". Внутрішня назва валюти - женьміньбі (Renminbi), що перекладається як «народні гроші». Код Китайського юаня по ISO - 4217, офіційне скорочення - CNY.

Як виглядають юані?

На лицьовій стороні (аверсі) зображено портрет Мао Цзедуна і квіти, на іншій стороні - пейзаж. Слід відзначити, що на аверсі кожної банкноти номінал вказаний китайською мовою, а також на шрифтом Брайля, на реверсі - тибетською, монгольською, іцзу, чжуанською.

1 юань - 130 × 63 мм; купюра оливкового кольору; надруковані орхідея і озеро Сіху;

5 юанів - 135 × 63 мм; фіолетова купюра; нарцис і гора Тайшань;

10 юанів - 140 × 70 мм; блакитна банкнота; троянда і 3 порога річки Янцзи;

20 юанів - 145 × 70 мм; купюра в коричневих тонах; надрукований лотос, зі зворотного боку - пейзаж міського округу Гуйлінь на півдні Китаю;

50 юанів - 150 × 70 мм; зелена банкнота; хризантема і палац Потала (колишня резиденція Далай-лами в Тибетському автономному окрузі КНР);

100 юанів - 155 × 77 мм; купюра червоного кольору; на лицьовій стороні - японська слива, з іншого боку - Народний палац з'їздів у Пекіні.

Як відрізнити справжні юані від підробки?

Китайські юані, особливо, після 2005 року випуску, вважаються одними з найбільш захищених від підробок купюр. Але, не дивлячись на це, фальшиві купюри - не рідкість. Найчастіше підробляють купюри номіналом 50 і 100 юанів. Відтак відрізнити справжні юані від фальшивих можна наступними способами:

  • Слід провести пальцем по зображенню волосся Мао Цзедуна: на банкнотах великої вартості вони рельєфні;
  • Водяні знаки на справжніх юанях чіткі, мають суворо окреслені межі;
  • Варто подивитися на номінал банкноти під кутом, нахиливши купюру: навколо орнаменту має бути видно блакитний ореол;
  • Можна скористатися брелоком-детектором і посвітити ним на гроші: справжні містять особливі нитки, які святяться в ультрафіолеті.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-