- Чому ж? Важлива мета, яку переслідуємо, - створення мережі прозорих митних терміналів, зокрема, в Одесі, Іллічівську, ймовірно, в Южному, і на цій базі - значне збільшення вантажопотоків через порти Великої Одеси, що, безумовно, сприятиме пожвавленню торговельних зв'язків, розвитку інфраструктури й розквіту регіону.

- Якими мають бути нові зони митного оформлення: модернізованими аналогами грузинських, схожими на термінали, що функціонують у європейських гаванях?

- Я хочу, щоб реформа, яку ми робимо, була не просто повторенням чийогось досвіду,  наслідуванням чогось корисного, що є в європейській чи американській бюрократії. Наша реформа має бути унікальним досвідом, котрий потім у нас будуть наслідувати. Тому що митні схеми, які вибудувані в західному світі, вони прекрасні й чудово працюють у їхніх суспільних умовах. Хоч іноді бувають дуже складними.

Як я сприймаю теперішню ситуацію загалом? Я відчуваю, що у нас зараз з'явився шанс виписати (митні процедури, - ред.) для нашої держави так, як ми вважаємо за потрібне. Для мого покоління, для тих людей, що будуть після мене...

Якщо, приміром, проналізувати процеси й процедури в європейських країнах чи США, то побачимо, що там вони уже відпрацьовані, стабілізовані. Коли треба якусь процедуру вилучити чи внести якісь зміни, то вдаються до таких косметичних змін. Але ми фактично перебуваємо на етапі, коли можемо зробити навіть краще, ніж у них. Бо можемо подивитися, як у США зроблено, як у Грузії, і створити свою "Версію 3.0" - щось досконаліше і простіше.

Така максимальна амбіція. Але є реалії, в яких ми живемо. І в підсумку мені та членам робочої групи, створеної для реформування митниці, доводиться враховувати їх і спільними зусиллями винаходити українське ноу-хау.

- А мене це не дивує, як і підмічений Міхеїлом Саакашвілі факт, що митники зараз ходять "із сумними обличчями". Обидва ж документи регламентують усунення штучних перепон на шляху імпортних вантажопотоків, які досі забезпечували їх організаторам та покровителям багатомільйонні зиски. Не раз про це йшлося на нарадах, нарікали експедитори, брокери, але добитися змін на краще ніяк не вдавалось. Силовики горою стояли за продовження практики "спецперевірок", нерідко блокуючи переміщення контейнерів і під надуманими приводами, доки "не досягали порозуміння" з імпортерами. А працівники відділу тарифів митниці, у свою чергу, часом оформляли товари за такою митною вартістю, що імпортери почали об'їжджати наші митні пости тридев'ятою дорогою...

Щоб не бути голослівною, наведу цифри: у результаті "спецперевірок" 1724 вантажів протягом поточного року виявлено всього 26 порушень. Принагідо зауважу: відколи наша команда розпочала унікальний експеримент, зловживання, зокрема і "спецперевірки", й бюрократичні маніпуляції при визначенні митної вартості, унеможливлено. Митників і силовиків зобов'язано неухильно виконувати вимоги Митного кодексу, в тому числі оформляти митну вартість переміщуваних товарів за першим методом - згідно з інвойсом (рахунком-платежем, - ред.) і пред'явленими сертифікатами походження товарів.

- Чого досягаєте таким чином на практиці?

- Ми усуваємо ситуацію, коли, з одного боку імпортери спеціально занижували вартість товарів, щоб зменшити обсяг офіційних митних платежів. А з другого - скасовуємо оцінку імпорту митниками за так званими індикативними цінами, оскільки на практиці цей механізм може сприяти корупції. Адже індикативну оцінку можна знизити, взагалі її не застосовувати або навпаки - завищити.

Відтепер ніхто не сміє диктувати імпортеру з Франції одну ціну за митне оформлення вантажу, а такий же товар, скажімо, з Іспанії оформляти за іншою - вигіднішою для нього. Ми вважаємо: українська митниця має бути не караючим органом, а сервісом для бізнесу.

Уперше в національній митній практиці надано такий кредит довіри бізнесу - товари з трьох десятків держав проходять Одеську митницю автоматично!

- Але ж наскільки відомо, дія меморандумів не поширюється на вантажопотоки з Китаю, Туреччини та деяких інших країн. З чим це пов'язано?

- На жаль, забезпечити цивілізовані умови митного оформлення й контролю товарів з усіх країн поки не можемо - передусім через відсутність достовірної інформації про вартість імпортованих товарів. Про це, власне, йшлося під час недавньої зустрічі з торговим аташе Турецької Республіки в Україні Четіном Йилмазом, який ініціював обмін думками з питань зміцнення торговельних зв'язків і механізмів вдосконалення співпраці. Позитивно оцінивши зроблені кроки на шляху реформування Одеської митниці, пан Йилмаз водночас висловив побажання Туреччини теж долучитися до списку 30 розвинутих країн, включно зі США, Японією, Ізраїлем та Австралією, на товари яких поширюється дія Меморандуму про спрощене митне оформлення товарів.

- Чи варто цього очікувати найближчим часом?

- Я вважаю, що альтернативи руху до спрощення адмінпроцедур немає, але митні та інші органи країн мають обопільно створювати необхідні умови для здійснення таких кроків. Імпортувати товари за оригінальною вартістю, зафіксованою в інвойсі, наразі можуть виробники тих держав, що не лише поділяють принципи Меморандуму, а й неухильно їх дотримуються. На жаль, налагодити настільки тісну взаємодію, скажімо, з імпортерами та держструктурами Китаю чи Туреччини, щоб мати змогу застосувати до їх декларантів методику спрощеного оформлення вантажів, поки не вдається. Це спільне завдання на майбутнє.

- Що конкретно заважає?

- Передусім митним органам бракує інформації про справжню вартість та асортимент товарів тамтешніх виробників. На відміну від владних структур країн Євросоюзу, що оперативно відгукуються на наші запити й надають вичерпну інформацію про товари, стосовно вартості яких виникають сумніви, китайська влада, для прикладу, не проявляє готовності до співпраці. Водночас від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності знаємо, що китайські виробники вносять у товаросупровідні документи при збуті товарів будь-яку ціну, яка влаштовує фірму-імпортера. Через це виникають істотні розбіжності між справжньою вартістю товарів, які надходять з країн Європи та Азії.

І хоча турецької сторони це стосується меншою мірою, все ж існують труднощі з підтвердженням митної вартості товарів. Щодо обгрунтованості перевірок, то їх санкціонування віднині є прерогативою й персональною відповідальністю керівника відомства - ініціатора перевірки.

Втім, нашим експертам Георгію Цхакая, Ніно Шарашенідзе, Оресту Плотниці доручено виробити підходи до вирішення проблем, порушених турецькою стороною. Одне з наступних розпоряджень по митниці, очевидно, стосуватиметься цієї групи імпортерів. Зокрема, йдеться про створення спецмайданчиків для товарів китайських та інших постачальників.

- Уже дійшла: бо лише сумарний обсяг штрафних санкцій, вжитих до учасників незаконних експортно-імпортних операцій на придністровській дільниці кордону, сягнув двох з половиною мільйонів гривень. З нашої ініціативи 13 листопада проведено нараду голів прикордонних райдержадміністрацій, представників СБУ, Держприкордонслужби, Національної поліції та міжнародних експертів Місії ЄС з прикордонної допомоги Молдові та Україні (FUBAM), на якій дано оцінку ситуації і створено міжвідомчу робочу групу з питань гармонізації процесів міжнародної та протидії контрабандним схемам на придністровській дільниці. Оскільки обсяги втрат держави при тіньовому транзиті через Одеський та інші морські порти - багатомільярдні.

Викрито злочинні схеми, за якими транзитні вантажі заходять в Україну, за них платять "нуль" до бюджету, завозять транзитом у Придністров'я, де перепаковують у дрібні коробки і пакети, після чого тисячі приватних торгівців перевозять ці товари, передусім підакцизні, у вигляді ручних поклаж у зворотному напрямку - на нашу територію і щоденно збувають без усяких податків на ринках та підприємствах роздрібної торгівлі.

.