Сергій Натрус, директор департаменту екології та природних ресурсів Донецької ОДА

У нас по суті все приватне, і це відповідальність керівництва та власників підприємств. Усі промислові відходи, що утворилися в процесі виробництва, за проектом повинні утилізуватися. І в проектах цих виробництв прописано, як це треба робити.

Ви візьміть у нас в Донбасі будь-яке працююче підприємство – скрізь є відходи – починаючи від небезпечних і закінчуючи просто промисловими, вони розподіляються за класами. Тому, коли кажуть, що є завод, і він абсолютно безпечний, то мається на увазі, що на підприємстві просто дотримується культура поводження з усіма видами відходів.

По суті, у нас кожне місто в регіоні – промислове, так історично склалося. І не можна забувати, які виробництва зосереджені на території області...

- Розкажіть про сьогоднішню роботу вашого департаменту.

- Коли виїхали з Донецька, в департаменті було 4 людини, зараз працює 46. Тобто, у нас укомплектованість штату - 93%, і департамент дуже працездатний.

Наші співробітники регулярно відвідують міжнародні виставки. Не так давно ось керівництво департаменту - 14 осіб - літали на найбільшу виставку в Європі – це «Політекс», яка проходила в Леоні. Бюджетні гроші не витрачали, літали за свій рахунок, у межах відпустки, благо зарплати у нас гідні. Навіщо? Для того, щоб подивитися краще і потім побачене втілювати тут, на Донеччині. Тематика виставки – моніторинг, відходи, водопостачання і т. д. Це найбільша виставка, просто космос, на ній представлені найбільш передові технології. Я повіз наших співробітників туди, щоб вони зрозуміли, до чого ми прагнемо, куди йдемо.

Результат усього цього – вже в січні всі технічні документації, які потрібні на рік, були виписані. Люди, які на власні очі побачили найновіші технології, тепер чітко розуміють, що вони будуть вести програми з оздоровлення екології області. Програми за визначеними напрямами.

У нас в 2015 році на колегії області було обрано 5 основних напрямків: вода, моніторинг, відходи, природно-заповідний фонд і освіта. І зараз шостий напрямок розробляємо, хочемо, щоб він був – це відновлювальна енергетика.

- Розкажіть докладніше про кожний напрямок.

ВОДА. У ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ МУЛОВИХ ПОЛІВ

Наприклад, вода. Для того, щоб вона була чиста, вона, природно, моніториться, займається цим окреме управління. І ми чітко розуміємо як екологи, що основне забруднення річки - джерела води, відбувається стоками від життєдіяльності людини. Це 47%. Тому зараз прописується програма, яка передбачає будівництво або реконструкцію тих очисних споруд, які є в містах. Це міста, які розміщуються в басейні річки Сіверський Донець.

Губернатор Павло Жебрівський поставив завдання – і ми в тому році запустили в роботу 7 очисних споруд. Тобто, ми внесли їх у програму, були представлені проекти з експертизою, і ми їх профінансували. Приймає рішення про фінансування, природно, губернатор, а ми готуємо ці документи. Він підтримав наші пропозиції і, таким чином, у нас вже розпочата реконструкція цих семи очисних споруд у різних населених пунктах. Це Бахмут, село Красне; місто Миколаївка, Костянтинівка, потім Очеретине, Вугледар та Верхнеторецьке. І для Дружківки ми зробили проект. Їх ми запустили в минулому році, а в цьому вже будемо здавати. У планах – зробити, модернізувати ще 7 очисних споруд. Причому ми реконструюємо весь технологічний ланцюжок, йде заміна обладнання. У травні закінчимо навіть цех зі зневоднення залишків.

- Що це означає?

- У нас була проблема в мулових полях, від яких поширюється неприємний запах. Тепер у Донецькій області їх уже не буде, є європейські технології, які це дозволяють зробити. Їх ми побачили, коли були у Франції.

Як уникнути мулових відкладень? У технологічному ланцюжку до виходу маси на муловое поле ставиться автоматична машина, яка зневоднює весь мул. Виходить, чиста вода відділяється від сухого залишку. І, більше того, ми свій залишок передбачаємо брикетувати, тобто, робити брикети, і потім ними спокійно опалювати ті ж очисні споруди чи інші об'єкти. За великим рахунком, ми тут повністю позбуваємося відходів.

Але не можна просто зім'яти мул і спалити його, для цього потрібно ще додати туди якийсь інгредієнт, тобто, це може бути тирса, або якийсь пил шахтний, у певних пропорціях. Потім для брикетування потрібен прес. Ось, наприклад, у Бахмуті ставлять цю машину, будуть брикетувати мул і використовувати для опалення.

У Вугледарі теж іде реконструкція, і там за другим етапом буде все доведено до розуму.

Скоро на очисні споруди заходитимемо, як у парк, там буде озеленення, паркани. Це об'єкти підвищеної небезпеки, тому для нас важливо гарантувати безпеку міста й області.

- І скільки це коштує?

У минулому році близько 168 млн грн було спрямовано на вирішення питання очисних споруд. Проект робить кожне місто, а ці 168 млн грн пішли вже безпосередньо на реконструкцію, і в поточному році повинні бути реалізовані ці проекти. Цього року теж плануємо спрямувати близько 200 млн грн.

- Звідки гроші?

- У нас є спецфонд з екології в області. І рішенням колегії він чітко розподіляється.

На початок 2016 року у нас було 235 млн грн, на кінець – уже 650 млн грн, така наповнюваність цього фонду. Це робота департаменту економіки, департаменту екології та показник роботи губернатора Жебрівського.

У кінці цього року ми плануємо зробити 14 очисних споруд – закінчити 7 минулорічних проектів і запустити 7 нових. В ідеалі – зробимо всі 14. А в цілому програма розрахована на 3 роки і в ній будуть задіяні міста басейну річки Сіверський Донець.

Основне завдання – забезпечити нашу річку чистими стоками.

Ми зробимо, і жителі нашого регіону це теж розуміють. Адже ніколи в житті такі обсяги коштів ще не виділялися на ці питання. Ми виділяємо гроші, але реалізація проектів іде через обласне управління капітального будівництва. Тобто, ми проводимо тільки ті тендери, які стосуються екології, але не ті, які стосуються будівництва. Я контролюю наявні кошти.

ТАКОЇ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ В УКРАЇНІ ЩЕ НЕМАЄ

У нас є програма моніторингу Донецької області. Що вона собою являє? Ось на екрані, припустимо, ми з вами можемо подивитися стан атмосфери Донецької області. Тобто, у нас програмний продукт зроблений, ми все написали і презентували. У нас вже закуплено шість постів контролю в області: два в Маріуполі, а також у Кураховому, Миколаївці, Краматорську й Бахмуті. Це автоматичні лабораторії, всі вони зроблені під стандарти ЄС. І в квітні ми вже запускаємо цю систему в роботу.

Це що стосується атмосфери. А 1 серпня ми запустимо всю систему повністю. У нас робоча група займалася рік, моніторила стан води, землі, підземних вод, атмосфери і моря. Є всі датчики, які працюватимуть в автоматизованому режимі. Цьогоріч ще створимо два пости контролю якості води Сіверського Дінця. В минулому році ми зробили проект, а в цьому купимо обладнання, все буде автоматизовано.

Туди взагалі ніхто не буде втручатися і нічого не мінятиме. І кожна людина у Донецькій області, в Україні зможе зайти на сайт і подивитися на поточну ситуацію. Це абсолютно європейський підхід. В Україні такого ще немає. В тому році ми витратили 18 млн грн на цю систему моніторингу з постами. Але пости зараз міряють одні показники, а з 1 серпня вони будуть ще додатково оснащені. Пост – це великий контейнер, у який вставлені основні датчики, їх можна додатково встановлювати.

- Пости будуть охоронятися?

- Звичайно, вони будуть противандальними. Ми намагаємося ставити їх на комунальних підприємствах, щоб вони були під наглядом.

Для моніторингу закупимо ще дрони, за  допомогою яких можна буде оглядати лісові насадження, фіксувати вирубку лісу.

В цілому на програму моніторингу вирішено витратити близько 100 млн гривень. Ця система - пілотний проект для України, і ми дуже сподіваємося на те, що керівництво міністерства вивчить наш досвід, може, щось нам підкаже, ми готові до експериментів.

До відома, ми, проводячи моніторинг ґрунту, зможемо навіть визначати, який снаряд прилетів до нас, і що було в снаряді, тобто, визначити хімічний склад. Тоді можна конкретно говорити про ту шкоду, якої завдано екології регіону. І в підсумку Україна зможе вже пред'являти претензії...

Взагалі, прилади дозволяють визначити, що потрібно замінити або додати в ґрунт, щоб він став родючим, придатним для землеробства.

ВІДХОДИ. ЯК ПОБУДУВАТИ ПОЛІГОН ЗА ЄВРОСТАНДАРТАМИ

Ми визначили кількість необхідного обладнання для того, щоб у Донецькій області не було відходів, і визначили саму систему, принцип підходу до переробки цих відходів.

Ми область поділили на дев'ять регіональних груп, дев'ять регіональних полігонів. Після цього зробили один полігон у Краматорську до війни, і один полігон у Маріуполі. Зараз підготували всі проектні документи на будівництво для центральної групи міст великого полігону площею 54 га.

Враховуючи, що ми поки не всю Донецьку область контролюємо, у нас зараз виходить чотири регіональні центри. Це Краматорськ, Покровськ, Курахове і Маріуполь. Регіональний центр передбачає наявність полігону та глибокої переробки сміття. У нас також є чотири регіональних комплекси, які вміщують в себе сортування сміття та полігон. На базі старих полігонів у нас зараз вже виділяється земля, це п'ять перевантажувальних станцій з елементами сортування: Торецьк, Бахмут, Слов'янськ, Костянтинівка і Лиман. На це губернатор виділяє кошти - по 16 млн грн на кожну станцію.

- Буде п'ять перевантажувальних станцій?

- Так, у цьому році. Зараз ми відводимо землю, вже працюємо. У нас є відділ, який займається відходами, є програма.

Губернатор прийняв рішення про закупівлю техніки для сільської місцевості. Тобто, у програмах щодо відходів ми вноситимемо зміни. І на даний момент вносимо зміни стосовно техніки, бо для сільської місцевості краще використовувати не звичайні контейнери, які ставляться на звалищах у маленьких містечках, - ми їх забираємо і ставимо такий великий мультиліфт. Машина приїхала, забрала-прибрала. Потім добиваємося роздільного збору сміття.

- Для роздільного збору сміття будуть закуплені окремі контейнери?

- Так, це теж у програмі є. І цьогоріч. Контейнери відрізнятимуться за кольором.

Тепер губернатор дав добро на будівництво двох полігонів - у Краматорську і в Кураховому. Це розширення центрів.

- Тобто, у Краматорську буде два полігони чи розширять той, що вже є?

- Ми говоримо про регіональний полігон, який дійсно відповідає стандартам. Це найкращий полігон, не побоюся цього слова, один з найкращих полігонів в Україні. Тобто, такий, що експлуатується, як слід. Там абсолютно вся технологія - французька. Але це для твердих побутових відходів (ТПВ). А ми хочемо ще для будівельного сміття. Тобто, це має бути комплекс, який закриває північ області. Вони так і називаються, полігони, – для північної групи міст, для центральної групи міст, для південної групи міст. У поточному році запускаємо, і будемо починати це все будувати - однозначно.

На закупівлю техніки запросимо тих, хто виграє, природно, за системою ProZorro. Ми хочемо, щоб компанія, яка виграє, могла в Донецькій області або виробляти ці машини, або здійснювати їх технічне обслуговування.

До того ж у нас є депресивні міста, наприклад, Торецьк, Часів Яр, де людям треба давати роботу. Потрібні додаткові робочі місця.

- Чи планується будівництво переробного заводу?

- У чотирьох названих регіональних центрах ми дійсно розглядаємо технології, щоб можна було запропонувати інвестору будівництво цього заводу. Він дуже дорогий. За гроші області його побудувати не зможемо. Ми бачимо таку задачу: збираємо обсяг сміття у цих центрах – в кожному, наприклад, від 100 до 200 тисяч тонн за рік, пропонуємо інвестору місце для будівництва. З урахуванням глибокої переробки відходів. Яка технологія буде застосована, я поки не знаю, не готовий сказати.

- Я знаю, що раніше проекти будівництва таких заводів уже пропонувалися...

- Розумієте, це були лише розмови. Реально хороший завод з переробки сміття коштуватиме від 30 до 50 мільйонів євро. Але поки що для такого проекту інвестора немає.

І ще про відходи. У нас є проблема утилізації ламп, які не переробляються ніде в Донецькій області. Губернатор дав добро, ми закуповуємо обладнання, точніше, це спеціальний автомобіль для знищення відпрацьованих ламп. Також закуповуємо обладнання для знищення медичних відходів і групи біологічних відходів. Це абсолютно сучасні речі, ще шість років тому я такого на виставках не бачив.

Купуючи це обладнання, ми повністю закриваємо область і навіть частково зможемо пропонувати іншим областям послуги з переробки відпрацьованих ламп. Схема дуже проста – спеціальний автомобіль зупиняється десь за межею області, в нього завантажуються відпрацьовані лампи, після чого з ламп у балон відкачують газ, дробиться скло і т. д. Все максимально екологічно.

- Яку суму планується спрямувати на вирішення проблем із відходами?

- Ця сума з урахуванням полігонів складе близько 200 мільйонів.

ЗАПОВІДНИЙ ФОНД

Що стосується заповідного фонду, то з п'яти регіональних парків на неокупованій території залишилося два. Це парк Краматорський і Клебан-Бик. У них цьогоріч будуть зроблені масштабні зміни, створені рекреаційні зони для відпочинку. У травні, якщо у нас все вийде, проведемо там турнір зі скелелазіння.

- Знаю, що в парку Клебан-Бик раніше фіксувалися випадки укусів людей кліщами...

Ми обробили всю територію цього парку, і серед відпочиваючих торік жодного випадку укусу кліщів не було. У парку Клебан-Бик безпосередньо буде розгорнута велика інфраструктура. А в парку Краматорський зробимо садибу, відновимо будівлю, що має історичну цінність.

Взагалі, ми маємо намір розширити паркову зону в регіоні, збільшити кількість місць для відпочинку. Вже завершена перша черга парку Бернацького в Краматорську, зараз ведемо будівництво парку Пушкіна і, сподіваюся, до 1 липня вже здамо. Потім - два невеликі парки і набережна в Бахмуті, парки у Покровську, Вугледарі, Олександрівці, Слов'янську і два парки в Маріуполі. Але, знову-таки, ці всі задуми будуть реалізовані, якщо місцеві органи влади зроблять проекти.

ОСВІТА

У нас в регіоні діє освітня програма з вивчення пам'яток України в різних регіонах, це спільна робота з департаментом освіти.

Потрібно щоб більше дітей старшого віку побували в різних частинах України, подивилися парки, природу, знайшли собі друзів. Чим більше діти будуть спілкуватися, тим менше буде у нас проблем сепаратизму, нерозуміння і т. д. Тому, якщо це можна робити під таким благим приводом, як подивитися красоти Західної України, наприклад, ми готові на це піти, і губернатор нас підтримує.

Вже 160 дітей із Донецької області з'їздили на Західну Україну, відвідали чотири області. Це діти з різних міст, з гуртків екології. Я бачив очі цих дітей і просто впевнений у тому, що вони вже полюбили ту частину України. Тому в поточному році ми виділяємо на такі цілі 15 мільйонів, щоб діти могли поїздити Україною. Вони – наше майбутнє і повинні увібрати в себе красу, самобутність і велич нашої країни, зрозуміти, що ми єдиний народ і єдина держава.

Олена Колгушева, Краматорськ