Віра Луценко, голова фундації "Українці у Нідерландах"
До референдуму інформаційна атака росіян була постійною
05.07.2017 13:00 3957

- Дійсно, інформаційна атака була постійною. І потрібне було дуже швидке реагування. При тому, що в певний період ми не могли достукатись, наприклад, до деяких медіаресурсів. Натомість, наші опоненти вже мали в цьому досвід.

До того ж, нам треба було постійно враховувати і не зачепити почуття свободи нідерландців. Ми мали просто показувати всі позитивні сторони України, але не чіпати тему голосування "за". Тому що вони розцінювали це як наступ на їхню свободу – навіть ті, які були за асоціацію.

Можна ствердно говорити, що здійснювалися під час кампанії, і здійснюються далі спроби руйнації того, що українцями вже створено. Наприклад, приходить людина і говорить, що вона чи він українка/українець,  хоче спілкуватися та допомагати, мовляв – має досвід. І начебто під виглядом патріотизму проводиться серйозна розколююча й руйнівна робота всередині громади. Або спроби очорнити, знівелювати її роботу.  Складається враження, що є важливим для когось зруйнувати те, що за ці роки побудували українці в Нідерландах. Ми намагаємося на це все швидко реагувати, але насправді, дуже складно.

НІДЕРЛАНДЦІ ХОЧУТЬ ПОДОРОЖУВАТИ В УКРАЇНУ ТА МАТИ БІЗНЕСОВІ ВІДНОСИНИ

- Референдум також став приводом для Нідерландів, які раніше мало знали про Україну, фактично більше про нас дізнатися. Адже ця тема цілий рік не сходила зі шпальт нідерландських газет. Зараз, після референдуму, голландці продовжують більше цікавитись Україною?

- У мене склалося враження, що так. До нас звертається дуже багато людей щодо поїздок в Україну. Вони, дійсно, хочуть побачити Україну. І це не тільки дорослі, але й діти. Наприклад, до нас звернулися школи з проханням організувати екскурсії в Україну.

А також звертаються часто з бізнес-пропозиціями. Нідерландці – це бізнесова нація, і їх цікавить бізнес. Тобто, є такі основні два елементи – хочуть більше подорожувати і мати бізнесові відносини.

- Ви допомагаєте тим, хто звертається до вас, щоб поїхати в Україну як туристи?

Нідерландців в Україні цікавлять Київ, Львів, Чорнобиль і Карпати

- Так, найближчим часом ми запускаємо веб-ресурс www.ukrainians.nl, який міститиме дуже багато інформації для українців і нідерландців – це і питання інтеграції в нідерландському суспільстві, і розвиток бізнесу й інші практичні питання, які можуть виникнути в українців, що приїжджають в Нідерланди та в нідерландців, що їдуть в Україну.

Крім того, на нашому інформаційному ресурсі ми створили розділ "Туризм". Нідерландці, які звертаються до нас, хочуть більше знати про Україну, українську культуру та скуштувати смачні українські страви. Хочуть відвідати Київ та Львів. Також пишуть ті, які хочуть подивитися Чорнобиль.

Ще один варіант поїздок, який має бути цікавим нідерландцям – це туристичні Карпати на велосипедах. В Україну вже їздила група нідерландців, які на велосипедах подорожували по Карпатах. Вони зняли відео і подарували його нам. Тепер ми хочемо використати його на нашому інформаційному ресурсі. На зиму ж ми плануємо запропонувати термальні води "Косино".

Але, так само з України у Нідерланди їдуть дуже багато туристів. В нас при фундації тепер є гіди, які працюють над програмою і найближчим часом запропонують екскурсії для українців.

- Повертаючись до українських шкіл, які, як ви казали, фактично, стали першими кроками для організації громади. Скільки зараз в Нідерландах діє українських шкіл? Як працюють ці школи?

- Всі школи суботні або недільні, тобто діти займаються один день на тиждень. Зараз вже діють українські школи в Амстердамі, Гронінгені та Ейндховені, а у Роттердамі та Утрехті – працюємо над відкриттям у вересні цього року. При школі в Роттердамі буде клас з викладанням кримськотатарської мови. У 2011 році була створена школа "Веселка". Тобто всього зараз у Нідерландах працює шість українських шкіл.

Ми постійно працюємо над розробкою своїх методик викладання в цих школах. Справа в тому, що нідерландські школи дотримуються зовсім іншої методики роботи з дітьми. І якщо ми хочемо, щоб діти ходили в українські школи вихідного дня, то мусимо відійти від українського способу навчання і прийняти місцевий. Інакше, діти наступного разу просто не прийдуть. Їм не буде цікаво. Тому зараз ми намагаємось знайти хоч якийсь компроміс з МОН України, щоб наші діти могли також отримувати сертифікати.

Марина Гонта, Гаага.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-