Про це повідомили представники музею під час презентації проєкту «Полтавський краєзнавчий. Digital Museum» на Ютуб-каналі Укрінформу.

«Основний фонд музею налічує більше 230 000 експонатів. І він включає предмети дуже унікальні, предмети світового рівня. Це і давньоєгипетські колекції, і античні старожитності, і антикварна зброя, археологічні знахідки національного значення, визначні мистецькі твори, етнологічні, природничі артефакти та багато-багато іншого. І Полтавський краєзнавчий Digital Museum - це проєкт, що трансформує традиційний музей у відкритий цифровий хаб», - розповіла координаторка проєкту Марина Бутенко.

Через ремонтно-реставраційні роботи, які тривають із 2021 року, можливості для відвідування музею наразі обмежені. Але нині на сайті музею доступні понад 5000 оцифрованих експонатів, 3D-моделі, відеоекскурсії з оглядом на 360 градусів, аудіосупровід та переклад українською жестовою мовою.

У межах останнього проєкту оцифрували 60 предметів: 50 у двовимірному форматі та 10 у тривимірному. На платформі також розмістили п’ять відеоекскурсій із панорамним оглядом на 360 градусів і десять аудіогідів - п’ять тематичних текстів українською мовою та їхні англійські адаптації.

Експертка з наукового супроводу Наталія Кондратенко наголосила, що цифрове відтворення дає змогу розглядати предмет навіть детальніше, ніж під час звичайного огляду у вітрині. Втім, це не створює конкуренцію реальному відвідуванню музеїв.

«Фізичний музей залишається простором безпосередньої зустрічі з предметом, емоційного досвіду та усвідомлення його унікальності. Ми з вами звикли говорити, що музей зберігає предмети для майбутніх поколінь. Сьогодні він має подбати і про те, щоб ці предмети були присутні в цифровому просторі, де формується значна частина знань сучасної людини», - наголосила вона.

Адміністраторка та редакторка сайту Дарина Землякова розповіла, що платформа об’єднує цифрову бібліотеку предметів, 3D-моделі та відеоекскурсії. Користувачі можуть самостійно обирати, що саме досліджувати, і повертатися до матеріалів у зручний час.

Окрему увагу команда приділила доступності. Відеоекскурсії супроводжуються перекладом українською жестовою мовою, а для людей із порушеннями зору передбачена аудіодискрипція - словесний опис візуального змісту. На сайті також можна змінювати контрастність, розмір шрифту та інтервали між текстом.

Фахівчиня з перекладу українською жестовою мовою Світлана Баклицька зазначила, що для користувачів важливі не лише наявність перекладу, а й розмір зображення перекладача, контрастність і можливість переглядати матеріали самостійно, не очікуючи на організовану екскурсію.

Фахівчиня з аудіодискрипції Марина Бабець додала, що словесний опис допомагає людям із порушеннями зору самостійно отримувати інформацію про експонати та краще уявляти їхній вигляд.

За словами Марини Бутенко, цифровий музей надалі планують розвивати, доповнюючи його матеріалами про Полтавщину. Команда також працюватиме над фізичною доступністю музейного простору з урахуванням обмежень, пов’язаних зі статусом історичної будівлі.

Проєкт реалізували Полтавський краєзнавчий музей імені Василя Кричевського та Український культурний фонд. Колекцію можна переглянути на сайті музею.

Як повідомляв Укрінформ, у Полтаві на подвір’ї краєзнавчого музею імені Василя Кричевського працює тактильна експозиція, створена в межах проєкту «Новий код Полтавського краєзнавчого. Доступність і рівність». Вона має зробити музейні матеріали доступнішими для людей із порушеннями зору та слуху, а також для інших відвідувачів.

Фото із сайту: visitpoltava.com