Про це у коментарі Укрінформу сказав директор Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігор Корост.

«Спільна експедиція Історико-культурного заповідника «Більськ» та університету ім. Каразіна під керівництвом Ірини Шрамко продовжила дослідження одного з найбільших курганних могильників Лісостепової Скіфії - Скоробору. Площа цього об'єкта перевищує 500 гектарів. Первісно до його складу, як вважають дослідники-археологи, могло входити близько 1000 курганних насипів», - зазначив Корост.

Некрополь розташований у західній окрузі Більського городища - пам'ятки, яку називають найбільшою фортецею скіфського часу на території Європи. Досліджений курган невисокий - його насип мав висоту 0,7 метра, а діаметр становив 40 метрів. Поховання всередині було майже повністю зруйноване давніми грабіжниками.

«У фактично вщент поруйнованому похованні, на дні могили, в її південній частині, знайдено окремі переміщені кістки кількох людей, у тому числі дитини, а також золоті намистини. Останні, вірогідно, входили до складу намиста дитини чи жінки», - зазначив директор заповідника.

Археологи також знайшли у могилі фрагменти ліпленого посуду - мисок та горщиків. Імовірно, їх у давнину спеціально залишили на перекритті поховання. Окрему увагу дослідників привернуло облаштування поховальної камери.

«Археологами зафіксовано дещо нетрадиційне для більських підкурганних поховань облаштування камери. Але про це археологи будуть готові розповісти дещо згодом, після детального аналізу здобутих матеріалів», - додав Корост.

Під час наукових досліджень вдалося провести комплекс неінвазивних (неруйнівних) досліджень, зокрема, LIDAR-сканування, фотограмметрію тощо. За попередніми результатами вивчення знайдених матеріалів, поховання датують першою половиною VI століття до нашої ери.

Як повідомляв Укрінформ, на Полтавщині Глинська археологічна експедиція Історико-культурного заповідника «Більськ» виявила скарб із 118 мідних монет післямонгольського часу.

Фото надані директором Історико-культурного заповідника «Більськ» Ігорем Коростом