У Франківську відкрили виставку Богдана Бринського «Від Тараса до Панаса»
Художник зізнається, що «Кобзар» Шевченка читає напам’ять ще з дитинства, а знайомство з Опанасом Заливахою стало початком його творчого життя. Від цього і назва експозиції, до якої увійшли кількадесят полотен. Про це повідомляє кореспондентка Укрінформу.
«Це два моїх здвиги за духом, напругою… Я лише починаю малювати Шевченка і в мене відразу на полотні тече кров… Завдяки Опанасу Заливасі почалось моє свідоме творче життя. Для мене вони завжди будуть камертоном», - зазначив Бринський.
Він розповідає, що портрети Опанаса Заливахи для нього є тяглістю шістдесятників, бо він перейняв для себе усі їхні сенси. Останній портрет друга Богдан Бринський зробив відразу по його смерті. Каже, на полотні портрет Опанаса у вишиванці, калина і пташки, які йому співали. В експозиції також є кілька робіт, створених у 90 роки.
«Тоді розкопали Дем’янів Лаз (урочище біля Івано-Франківська, місце масових розстрілів в'язнів тюрми НКВС - авт.) і я створив серію робіт «Пришельці» - космічні і московські. На них червоно-чорна гама. Останні роботи я створив у 2025 році. Тут - страшна війна… Ось портрет сина мого товариша (йдеться про Андрія Гуля - авт.). Він загинув швидше за мого Остапа. Я тоді ще думав, як батько може жити, ходити і щось творити після загибелі сина… а тепер розумію, що і я ще щось малюю», - говорить Бринський.
Художник також розповів, що портрет сина зробив на замовлення. Довго не міг взятися за полотно, та й скільки часу писав його - не пам’ятає. Каже, ніколи не думав, що доведеться це зробити після загибелі Остапа. Додає, "Остап - це серце і світло, яке зникає у хмарах".
Остап Богданович Бринський - військовослужбовець ЗСУ, учасник російсько-української війни, загинув у 2023 році в бою за Бахмут.
Як відомо, Опанас Заливаха - український живописець, член Клубу творчої молоді (1960–1964), відомий шістдесятник. Працював у галузі станкового живопису та графіки. Із 1965 до 1970 року відбував покарання за статтею 62 Карного кодексу УРСР (За антирадянську агітацію та пропаганду) - п'ять років у таборі № 385 (Мордовія). Скільки робіт створив Заливаха, нікому достеменно не відомо. Удома художник тримав іконостас загиблих товаришів: Івана Світличного, В'ячеслава Чорновола, Алли Горської і хотів відкрити свій музей.
Український інститут національної пам'яті в межах відзначення 83 роковин Голодомору в Україні вніс його ім'я до проєкту «Незламні» як відзначення на державному рівні 15 видатних людей, що пройшли через страшні 1932-1933 роки та змогли реалізувати себе.
Як повідомляло агентство, родина загиблого Остапа Бринського відкриває збір коштів на іменну стипендію для студентів.
Фото Укрінформу можна купити тут
