Нещодавно у столиці та Львові виступили відомі диригент українського походження із США, скрипаль та альтист Теодор Кухар і його співвітчизник контрабасист-віртуоз Джеймс ВанДемарк. Спільні шляхи цих музикантів, які виконували українські твори, вже перетиналися на сцені, зокрема, знаменитого Карнеґі-холу.
Особливістю нещодавніх виступів у Львові в межах 44-го Міжнародного фестивалю «Віртуози» та в Києві стало те, що звучали прем’єри Concerto та Concertino для контрабаса й симфонічного оркестру. Їх написали на замовлення Джеймса ВанДемарка українські композитори Михайло Швед, генеральний директор Національної філармоніюї України, та Максим Коломієць – нині він створює на замовлення Метрополітен-опера музику до постановки «Матері Херсона» про викрадення українських дітей росіянами.
Ким є ВанДемарк? У знамениту приватну Істменську школу музики його призначено на посаду професора – як ніколи раніше у цьому закладі – у віці 23 років; нині там має 18 учнів. Контрабасист, зокрема, чотири рази брав участь у програмі Лінкольн-центру «Great Performers Series» і мав концерти на BBC, RTE (Ірландія), SFB (Берлін) і Bayerische Rundfunk (Мюнхен).
Укрінформ поговорив із Теодором Кухарем і Джеймсом ВанДемарком про особливості концертів класичної музики з творами українських композиторів у світі. Багато історій має про це Теодор Кухар – володар численних міжнародних нагород, який успішно виступав з оркестрами на чотирьох континентах, – є постійним амбасадором і промоутером української культури. Ще в 1994–1999 роках був головним диригентом Національного симфонічного оркестру України. Першими записами з колективом тоді стали призабуті і складні для виконання, але найкращі вітчизняні симфонії світового рівня Бориса Лятошинського.
УКРАЇНСЬКІ ТРАДИЦІЇ В ЮНОСТІ ДЖЕЙМСА ВАНДЕМАРКА В КАНАДІ
– Пане Джеймс, ви ще в юності мали тісне досить тривале спілкування з українцями в Канаді. Розкажіть про це.
– У мене склалися особливі зв’язки з українцями ще в юному віці, коли я жив в Онтаріо в Канаді. Сімнадцятирічним я грав на контрабасі в оркестрі та був концертмейстером – і тоді мене прийняла одна українська родина, допомагаючи впоратись із великою кількістю обов’язків. Цей вчинок залишив по собі відчуття вдячності українцям на все життя.
У тій родині в Канаді дотримувалися українських традицій, говорили українською мовою, готували українські страви. Дід із тієї сім’ї до переїзду в Канаду був священником в Україні.
Мій приїзд в Україну є подякою та способом підтримки вас – народу, який бореться з нападниками. Гадаю, мій голос найкраще чути через музику. Для мене честь та обов’язок бути тут. Я вважаю, що обов’язок усіх людей у світі стояти на боці правосуддя, миру й демократії.
- Пане Джеймс, як ви стали друзями з відомим українсько-американським скрипалем-віртуозом Олегом Крисою, чиє дитинство минуло у Львові, а концертував він після консерваторії в Києві? Маєте спільне місце роботи – є професорами Істменської музичної школи у США. До речі, Укрінформ записував з Олегом Крисою інтерв’ю, коли скрипаль із сином-диригентом Тарасом приїздив із концертом підтримки в Київ у 2022 році.
- З Олегом Крисою у нас дуже близькі стосунки, які почалися в 1988 році. Я знав його дружину (на жаль, уже покійну). Ми дружимо з його музичною родиною, із сином.
- Пане Теодор, ви в Києві з концертами вже не вперше за повномасштабний період. У Національній філармонії було кілька виступів минулого року. Ми слухали оркестр під вашим диригуванням, коли було вимикання світла через російські атаки на українську енергетичну систему.
- Ми як музиканти не можемо багато чого змінити, але своєю присутністю і творчістю підтримуємо Україну всюди й завжди – щойно є змога. І будьте певні, що більшість людей в усьому світі підтримує Україну.
ПРИГОДИ КОНТРАБАСІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО КОНЦЕРТУ У США
- У 2023 році, пане Теодор, ви організовували великий тур підтримки України у США. Тоді до кількох концертів долучався і Джеймс ВанДемарк. Коли і як загалом у вас виникла співпраця?
- У нас із Джеймсом ВанДемарком є спільний друг у Пуерто-Рико. Коли він у себе на батьківщині організував фестиваль камерної музики, то запросив багатьох зірок. Він узяв найліпшого контрабасиста з Америки – Джеймса та альтиста – це був я. І ми там спілкувалися цілий тиждень разом.
- Два роки тому, в лютому 2023-го, Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії під вашим керівництвом, пане Теодор, зібрав аншлаг у славетному Карнеґі-холі в Нью-Йорку. Тоді серед виконавців був і Джеймс ВанДемарк. Що цьому передувало?
- Коли планувалася поїздка у США, зіткнулися з проблемою, що не кожен літак може помістити контрабас. А якщо й може – то це дуже дорого, бо в оркестрі шість контрабасистів, які потребували інструментів. То я почав думати, який найпрактичніший і найдешевший спосіб вирішити цю проблему. Згадав про свого друга Джеймс ВанДемарка: «напевно в нього є студенти та багато контактів».
Зателефонував зі словами: «Джеймс, у нас зовсім скоро поїздка, нам потрібно шість інструментів, шість контрабасів. Що мені робити?» Не говорив, скільки треба платити транспортного збору в літаку, якщо вирушати на концерти з України. Перший концерт був у місті Маямі у штаті Флорида. А далі ми їхали по всій Америці.
Джеймс попрохав п’ять хвилин на роздуми. Після чого перетелефонував мені і сказав, що, можливо, допоможе його колишній студент, який відкрив магазин музичних інструментів. Так і відбулося, через нього вдалося орендувати шість контрабасів безкоштовно.
Щоправда, теж їх транспортували – везли великою машиною 22 години в один кінець. Організація доставки інструментів музикантів – це робота кожного диригента, тож я мусив тоді взяти велику машину в оренду. Все це вирішували тижнів за два до нашого першого концерту у США, який відбувся 13 січня 2023 року. Всього тоді зіграли 40 концертів.
- Пане Джеймс, як доєдналися тоді грати з українським оркестром в одному з наступних концертів?
- Перед виступом оркестру в Істменській школі музики в Рочестері сталося так, що один контрабасист через хворобу чи сімейні обставини – вимушений був відмовитися від участі в концерті. Після репетиції, приблизно за годину до виступу, Тед підійшов до мене й запитав, чи зможу замінити того музиканта. Я знав програму, тож погодився.
Музиканти оркестру справили на мене чудове враження, особливо контрабасова група. Концерт пройшов блискуче, оркестр неодноразово викликали на біс. Тед розповів, що наступний виступ відбудеться в Карнеґі-холі, і я відразу сказав: «Я обов’язково приїду».
ЗАМОВЛЕННЯ МУЗИКИ УКРАЇНСЬКИМ КОМПОЗИТОРАМ ВІД ВІДОМОГО КОНТРАБАСИСТА
- Пане Теодор, візит в Україну Джеймса ВанДемарка став наслідком спільних виступів у США. А як у нього виникла ідея замовити українським композиторам написати твори?
- Після нью-йоркського концерту Джеймс поділився зі мною своїми враженнями: «Теодор, я дуже люблю ваш оркестр: люди такі добрі. Я читаю новини, бачу, що зараз робиться в Україні. Що я як музикант можу зробити, щоби підтримати ваше життя?»
Тоді розповів про своє бажання замовити один чи два сольні музичні твори з контрабасом. Одному чи навіть двом сучасним композиторам. Перепитав, кого я міг би порадити. Так народилася ідея замовити твори Михайлові Шведу та Максиму Коломійцю. Уже цього року проросло те насіння концертами у Львові та Києві, а вкинули його у ґрунт після концерту в Карнеґі-холі у 2023 році.
- Пане Джеймс, як вам запам’ятався виступ з Академічним симфонічним оркестром Львівської національної філармонії у Карнеґі-холі?
- Це був історичний момент не лише для оркестру, а й для України, мати такий дебют. Це був перший академічний симфонічний оркестр з України, який мав повний концерт, повний вечір у тій залі. Ну й до того ж: прекрасний колектив, прекрасний оркестр – музиканти у злагоді між собою – і в тому була велика приємність.
- Пане Теодор, що вам найбільше запам’яталося з того туру?
- Я вам щиро від серця кажу, що концерт у Карнеґі-холі не важливіший, ніж у будь-якому іншому місці. Найголовніше те, що ми представили Україну. Тур став історичним моментом не лише для симфонічного оркестру, а й для музичного життя всієї України.
Ми виступали як посли України, нас прислали в найгірший час, коли триває російсько-українська війна. Слово Україна тоді була на першій сторінці кожної газети щодня. І я не хотів устид зробити, ми мали дуже велику відповідальність. І в нас був аншлаг. Оркестр себе прекрасно показав.
Загалом я дуже гордий за наші п’ять років разом із Академічним симфонічниим оркестром Львівської національної філармонії. Наприклад, минулого року він уперше виступив із гастролями у Великій Британії. Музиканти дали шість концертів на престижних британських сценах: Cadogan Hall у Лондоні, Birmingham Symphony Hall та St George’s Hall у Бредфорді.
Узимку 2024 року зіграли в легендарному Alte Oper, у Франкфурті (Німеччина), де з-поміж європейської класики вперше прозвучав український «Щедрик» Миколи Леонтовича, в обробці українського композитора Івана Небесного (диригував Гудні Емільссон). Упродовж останніх сезонів оркестр здійснив низку важливих записів для великих міжнародних лейблів, зокрема, для Naxos, Brilliant Classics, Toccata Classics.
«ЖИТТЯ СОЛДАТА» Й ПОДАРУНОК ІЗ ТВОРАМИ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ХХ СТОЛІТТЯ
- Пане Теодор, що відчуваєте в Києві в Національній філармонії?
- Щоразу, як до себе додому, повертаюся в Національну філармонію в Києві. Це відчуття від мого попереднього життя. Але я надзвичайно люблю й ціную кожний момент, коли працюю з українськими оркестрами. І коли я вже далеко від вас, мені дуже важко розділити, який оркестр є львівський, який національний. Бо це для мене – моя українська родина.
- Пане Джеймс, які ваші враження від Львова і Києва?
- Львів і Київ – різні, утім обидва міста є прекрасними.
- Як склалася творча робота з оркестрами під час вашого візиту? Які враження справили українські студенти, яким проводили майстер-клас?
- Прекрасні музиканти, прекрасні студенти, чудові виконавці; вміють оцінити присутність гостя. Цікаві в отриманні знань. Розуміють, в якій ситуації вони зараз перебувають, уміють оцінити ситуацію.
Мені подарували у Львові книжку 1989 року з творами українських композиторів для контрабаса.
- Чи маєте намір виконуватиме твори українських композиторів в інших країнах?
- Я дуже щасливий, що відтепер маю у своєму репертуарі твори українських композиторів Михайла Шведа і Миксима Коломійця. І це не тільки тому, що вони написані українськими композиторами, а тому що це прекрасні твори, які доносять слухачам кожен свій меседж.
- Пане Джеймс, які ваші найближчі концертні плани?
- Я граю багато музики, особливо влітку. Власне, у Львові й Києві розпочав цей цьогорічний сезон. Далі – камерна музика у фестивалі із 40-річною історією в Техасі. Як запрошений артист гратиму в сімейних концертах «Карнавал тварин» і «Життя солдата». Далі буде Італія, Ріміні, потім – п’ять сольних концертів у Тайвані.
- Пане Теодор, які ваші найближчі плани?
- Після київського концерту я вертаюся додому, на один день, у львівську квартиру. Далі – в Австралію на три тижні. А вже 22 червня знову у Києві з Liatoshynskyi Capella виконуватимемо два знакові твори Людвіга ван Бетховена: Месу до мажор і Симфонію № 7. Опісля в усіх в оркестрі відпустка.
Потім відбудеться один із моїх улюблених, можливо, найгучніший проєкт, які за 30 років я мав в Україні, – майстер-клас для молодих диригентів. Цей проєкт розпочала київська студентська організація: дуже прогресивні молоді люди з Київської консерваторії, які хочуть змінити життя в Україні в позитивний спосіб, щоб усе стало на більш сучасний європейський рівень. Ініціатива виникла ще чотири роки тому.
Я дуже люблю викладати.
- Пане Джеймс, чи може бути, що знову приїде в Україну?
- Безперечно, дуже хотілося б, побачимо. Можливо, ще буде нова музика від пана Шведа. Я дуже хочу знову повернутися в той світ, який чекає на продовження.
- Дякую за розмову!
Валентина Самченко. Київ
Фото Олександра Клименка