На Прикарпатті ініціюють внесення пір’яного вінка у перелік нематеріальної культурної спадщини

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив начальник відділу Нижньовербізької сільської ради, дослідник традиції із села Великий Ключів Мирослав Васильчук.

«У нашій громаді є села Великий Ключів та Мишин, де існує традиція виготовлення пір’яного вінка для нареченої. Його роблять з гусячого пір’я, вручну. Це є наша спадщина, якою ми гордимося, а тому ми б хотіли, щоб її внесли у Національний перелік нематеріальної культурної спадщини України. Щоб втілити цю ініціативу, ми проводимо необхідну документальну роботу», - зазначив Мирослав Васильчук.

За його словами, дослідники, серед яких є журналіст, краєзнавець та гуморист Микола Савчук, зібрали чимало світлин, які свідчать про створення пір’яного вінка для нареченої у цих селах ще у 20-х роках минулого століття. Припускають, що цей весільний обряд міг існувати у селах громади і значно раніше.

Нині в громаді є близько 10 майстринь, які роблять пір’яний вінок для нареченої.

«Звичайно, цей вінок використовують не на кожному весіллі, бо це не дешева річ, але традиція продовжує жити», - запевняє Васильчук.

Він додав, що для цього обряду у селах люди вже не тримають багато гусей, але майстрині знають, де придбати гусяче пір’я, як його відбілити та як створити весільний вінок. Припускають, що саме білий колір пір’я, який є символом чистоти та дівоцтва, привернув увагу перших майстринь, які робили традиційні вінки у гуцульському стилі.

Як повідомляло агентство, до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини внесли сокальську сорочку зі Львівщини.

Перше фото - з Фейсбуку Марії Гром