![Як століття тому поставало і помирало українське Відродження Як століття тому поставало і помирало українське Відродження](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/thumb_files/630_360_1715713868-310.jpeg)
Як століття тому поставало і помирало українське Відродження
Це тонка, трагічна і правдива монохромна історія про українських письменників, поетів, режисерів, акторів – зібраних «ініціативною групою товаришів» під одним дахом у Харкові майже 100 років тому, щоб змусити їх творити в ім'я і на славу радянської системи.
Ненажерлива сталінська репресивна машина торувала нашій інтелігенції кривавий шлях, а знищивши її, взялася за українське село. Вочевидь найгостріше ці події відгукувалися саме в долі мешканців будинку «Слово» – митці гостро відчували, що відбувалося з Україною і хотіли про це писати.
Час виходу стрічки на широкий екран – початок травня – обрано невипадково, адже 13 числа цього весняного місяця – культовий і драматичний день для літературної спільноти, день самогубства Миколи Хвильового, яскравого представника «Розстріляного відродження» автора та ідейного натхненника гасла «Геть від Москви!»
РЕЖИСЕР: 10 РОКІВ ТОМУ ЦЕ БУЛО НЕМОДНО І НЕЦІКАВО, НІКОМУ НЕ ПОТРІБНІ БУЛИ НІ ТИЧИНА, НІ СОСЮРА
Ігровий повнометражний фільм «Будинок «Слово». Нескінченний роман» йшов до глядача довго, спочатку у його авторів, як розвідка, народився документальний фільм «Будинок «Слово» (вийшов у прокат у 2017 році).
![Режисер Тарас Томенко Режисер Тарас Томенко](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715720208-443.jpg)
Режисер Тарас Томенко, який разом з Любов’ю Якимчук також долучився і до написання сценарію, задумали художній фільм понад 10 років тому, ще за часів Януковича. Працювали буквально «в стіл» – тоді не було жодної надії на втілення сценарію, жоден з продюсерів не хотів братися за цю тему. «Це було немодно, нецікаво, нікому не потрібні були ні Тичина, ні Сосюра. Повним ходом знімалися російські серіали, і більшість наших акторів та режисерів були там задіяні.То була наша реальність. І щоб це змінилося, знадобилося 10 років», – згадує пан Томенко.
Час написання художнього сценарію припав на період Майдану. І напевно на те, яким є один з головних антагоністів фільму – стукач-Акімов – вплинула Революція гідності, тому що автори, як і всі ми, розуміли, що «рука Кремля» втручається і в хід революції, і в поведінку Януковича в Києві. Відповідно, глядач може легко побачити історичні паралелі.
![Співсценаристка Любов Якимчук. Фото Любов Якимчук / Фейсбук. Співсценаристка Любов Якимчук. Фото Любов Якимчук / Фейсбук.](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715720699-865.jpg)
«Навіть у 2017-му, коли вийшов документальний фільм «Будинок «Слово», годі було уявити, що на радіо лунатиме вірш футуриста Ґео Шкурупія «Барабани» у виконанні співака Артема Пивоварова, що з’явиться співачка Клавдія Петрівна, яка назве себе іменем персонажа Миколи Хвильового. Або, що бренд одягу byMe створить колекцію «Березіль», натхненну драматургом Лесем Курбасом і його театром! – каже Любов Якимчук. – Це були абсолютно нереальні речі. І зараз культура, яка була втрачена, заборонена, незасвоєна нами – стає нашим надбанням. Ми її переосмислюємо аж до рівня попкультури».
![Станіслав Сукненко в ролі Леся Курбаса Станіслав Сукненко в ролі Леся Курбаса](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715711507-579.jpg)
На думку Якимчук, фільм з’явився дуже вчасно. Хоча він вже давно готовий і брав участь у кінофестивалях у 2021 році, але саме зараз, після повномасштабного вторгнення, є величезний запит на наше минуле.
«І термін «Розстріляне відродження» знову повернувся, адже вже довгий час українська інтелігенція говорить про «наші 20-ті». А от зараз «Розстріляне відродження» перегукується з сьогоденням, і це ще більше зачіпає», – говорить Любов Якимчук.
У СТРІЧЦІ ЛУНАЄ СИРЕНА. ТОДІ НІХТО НАВІТЬ НЕ УЯВЛЯВ, ЯК ЦЕ ЗВУЧИТЬ! ТЕПЕР МИ ЧУЄМО ЇЇ КОЖНОЇ НОЧІ…
Хвилювання, що фільм може втратити актуальність, не справдилося, бо меседжі, закладені в ньому, стали ще нагальніші – стосуються і нашого часу, і війни. Наприклад, у стрічці лунає навчальна сирена. Під час зйомок, ніхто на майданчику навіть не уявляв, як цей «ревун» звучить! Тепер ми чуємо його кожної ночі…
А ще у фільмі звучить багато-багато чудових віршів – він буквально пересипаний поетичними рядками – впізнаваними і не дуже. Автори задумали це так, щоб люди, послухавши, прийшли додому і відкрили книжку когось із побачених на екрані поетів, продовжили, або можливо розпочали для себе роботу з заповнення літературних «прогалин».
Кінофільм Будинок «Слово» зібрав блискучий акторський склад: Микола Хвильовий – В’ячеслав Довженко, Павло Тичина – Костянтин Темляк, Михайль Семенко – Геннадій Попенко, Майк Йогансен – Андрій Ісаєнко, Володимир Сосюра - Андрій Май, Марія Сосюра – Юлія Чепурко, Іван Багряний – Євген Ламах, Наталія Ужвій - Слава Красовська, Григорій Епік - Роман Ясіновський, Валентина Чистякова - Олена Світлицька, Іван Микитенко – Дмитро Чернов, Раїса Троянкер – Валерія Ходос, Василь Седляр – Остап Дзядек, Лесь Курбас – Станіслав Сукненко, працівниці їдальні – Ніна Набока та Марина Кошкіна, Теодор Драйзер – Олександр Ярема та інші.
Співсценаристи провели понад 1,5 року, досліджуючи архіви і літературні музеї Україні, – познаходили цілу низку документів та фотографій, які раніше не були відомі. Це стало у великій нагоді для відтворення історичної та біографічної достовірності – попри те, що фільм ігровий, актори мають величезну фізіономічну схожість з тими, кого грають. Глядачі зможуть побачити літераторів, поетів, культурних діячів майже такими, як вони виглядали насправді – зачіски, постава, характерні риси, одяг.
ЗАДУМ ФІЛЬМУ – ПОКАЗАТИ ПИСЬМЕННИКІВ ЖИВИМИ ЛЮДЬМИ БЕЗ «АКАДЕМІЧНОГО ПИЛУ», ХАРИЗМАТИЧНИХ І НАВІТЬ ЗУХВАЛИХ
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715711664-556.jpg)
Одна з основних ідей фільму – вкрай важлива – показати письменників живими людьми без «академічного пилу».
«У фільмі дуже багато літературних вечорів, розмов, бійок, випивки теж (але, вибачте, про це можна почитати в мемуарах Хвильового чи Миколи Куліша). Я дуже вдячний Тарасу і всій команді за це правдиве життя, яке якраз і змушує молодь цікавитися літературою, бо вона бачить харизматичних, актуальних, в чомусь зухвалих письменників, а не «величних геніїв». Будинок «Слово» був сповнений життям, до того, як у нього прийшли Акімов і йому подібні», – говорить Олександр Хоменко, автор трейлеру до фільму та засновник проєкту МУР, який нещодавно випустив альбом-мюзикл «Ти [Романтика]».
Музика також є важливою складовою фільму – для трейлера її створив український гурт NAZVA, а в цілому до всього фільму – написала композиторка Алла Загайкевич.
ДОВЖЕНКО: ГОЛОВНЕ – НЕ ПОВТОРИТИ ПОМИЛОК МИТЦІВ, ЯКІ ПОВІРИЛИ МОСКОВИТАМ ТА ЇХНІМ «КАЗКАМ»
![В’ячеслав Довженко В’ячеслав Довженко](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715712550-355.jpg)
Актор театру і кіно В’ячеслав Довженко зіграв протагоніста – Миколу Хвильового. Ми побачимо його і у щасливі хвилини життя, і у ті, які стануть рубіконом для прийняття рокового рішення.
«Цю історію треба показувати, вона необхідна, вона абсолютно сьогоденна. Як викладач, я даю студентам на другому курсі завдання ставити прозу «розстріляного відродження». І ви собі уявити не можете, як діти шоковані тим, наскільки перегукується те, що було тоді – з сьогоденням. На жаль, ми досі живемо в реаліях окупації… На жаль, нас досі знищують, але ми боремося і головне – не повторити помилок тих митців, які повірили московитам та їхнім «казкам», – впевнений актор.
![Дмитро Олійник Дмитро Олійник](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715712729-706.jpg)
Дмитро Олійник втілив «суцільне зло» – завербованого і підкупленого спецслужбами поета Володимира Акімова. Спочатку актор пробувався на іншу роль, але врешті зіграв антагоніста головного героя.
«Це був доволі серйозний виклик для мене, як для молодого актора 6-літньої давності – перша головна роль, ще й з таким крутим розвитком персонажа від позитивного до негативного. Я щасливий, що фільм виходить у прокат саме тепер, оскільки в суспільстві резонує прагнення і бажання до повернення в нашу спільну пам’ять митців, про яких довгий час замовчувалося. Зараз гостро стає потреба знаходити наших старих нових українських історичних героїв і це дуже резонує серед молоді завдяки таким фільмам та таким проєктам, як МУР «Ти [Романтика]».
![Марина Кошкіна Марина Кошкіна](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715711948-546.jpg)
Акторка Марина Кошкіна зіграла роль милої офіціантки Галі, яка працює в будинку «Слово», знає іноземну мову, захоплюється поезією та дуже шанує тих, хто її творить. На жаль, за це наївна і чиста дівчина буде покарана одним негідником.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715712266-995.jpg)
«Сподіваюся, що глядачі зможуть відчути історію, в яку наша команда вкладала душу. Актуальність цієї роботи безумовна, а для мене ця історія – більше про те, як важливо пам’ятати людей, які так багато зробили для нас – Сосюра, Хвильовий, Курбас... Я вважаю тексти, які вони нам залишили – це заповіт і хотілося, щоб це було завжди при нас, при наших дітях, у наших серцях і головах, тому що слово – це наша зброя», – поділилася пані Марина.
![Костянтин Темляк Костянтин Темляк](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715712371-893.jpg)
Команда особливо подякувала своїм колегам, які брали участь в знімальному процесі, втілили деяких персонажів і зараз змінили професію актора на військового. Зокрема, до лав ЗСУ з початку повномасштабного вторгнення вступили актор Костянтин Темляк (Павло Тичина) та Геннадій Попенко (Махайль Семенко).
ДРАМАТУРГІЯ ЧОРНО-БІЛОГО КОЛЬОРУ, ЯКИЙ СТАЄ ДЕДАЛІ ТЕМНІШИМ, І ОТ ВЖЕ МИТЦЯМ НЕМАЄ ЧИМ ДИХАТИ...
У фільмі не дуже багато сцен фізичного насилля, хоча ми звісно побачимо як «люб’язно» співробітники спецслужб супроводжували митців з їхніх осель – когось забиваючи ногами, когось – зав’язаного у «гамівну сорочку».
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715710763-299.jpeg)
Найстрашніші і найсильніші сцени – де одночасно відбувається ще й насилля моральне, коли ми бачимо, як ламаються сильні, сміливі, натхненні і талановиті…
«Є одна сцена, яку я ніколи не дивлюся, намагаюся дивитися на маленький портретик Сталіна в куточку на стіні – це зґвалтування Галі. Не знаю, як актриса це зіграла, для мене це досі загадка… Всі кадри насильства, і фізичного, і психологічно дуже важкі для сприйняття. Кожну сцену ми намагалися знімати одним кадром, тому технічно – це було надзвичайно важко. І оскільки були обмежені з репетиціями, потрібно було мати високий ступінь концентрації на всьому», – пояснює режисер.
Творці фільму намагалися передати атмосферу, яка звужується – повітря, яке стискається довкола українських письменників різними засобами, зокрема і роботою оператора-постановника Михайла Любарського («Люксембург, Люксембург», «Терикони»). Для цього була продумана драматургія чорно-білого кольору, який стає дедалі темнішим-темнішим і от вже митцям немає чим дихати...
«Хоча за документами Держкіно у нас фільм кольоровий, і по факту – у нас є один кольоровий кадр! Ми дійсно працювали над тим, щоб підкреслити атмосферу», – пояснює режисер.
Художником-постановником виступив Шевкет Сейдаметов, відомий за роботами у фільмах «Кіборги», «Хайтарма», «Чужа молитва». Для Будинку «Слово» творчою командою була створена величезна кількість декорацій та реквізиту того періоду з дотриманням духу тих часів.6
ДРУЖИНА СОСЮРИ МАРІЯ БУЛА АГЕНТКОЮ, А ДРУЖИНА ХВИЛЬОВОГО – ЧЕКІСТКА
![Любов Якимчук Любов Якимчук](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715721074-330.jpg)
Як розповіла Любов Якимчук, художники, що створювали візуальні образи героїв, працювали з документальними фотографіями, але намагалися не достеменно відтворити тодішні костюми, а проінтерпретувати, стилізувати їх. Не повторювали те, що було, а переосмислювали їх в стилі, який відповідає персонажам. Тож звісно, Остап Вишня в кіно, як і в житті – ходитиме у вишиванках, а Раїса Троянкер – вражатиме екстравагантними вбраннями. Постановники картини відтворили навіть колір її суконь.
![Валерія Ходос Валерія Ходос](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715721956-407.jpg)
Це дуже цікава українська поетеса, про яку зовсім не знає широкий загал, але після фільму вам точно захочеться дізнатися про неї більше. Вона була яскрава, мала багато романів і писала авангардні еротичні вірші. Раєчка народилася в Умані, в юному віці втекла з дому з дресирувальником, стала циркачкою, а потім… потрапила на поетичний вечір Володимира Сосюри і закохалася в нього. Поїхала за ним до Харкова – постукала в двері і сказала дружині поета буквально: «Добрий день, я Рая, хочу побачити Володимира» (хоча у фільмі буде дещо інший і не такий дружелюбний діалог). Вони писали одне одному вірші, це були ніжні стосунки – про їхній бурхливий роман детально розповідає у своїх спогадах Юрій Смолич. Та й не секрет, що у Сосюри були романи не лише з нею.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715711863-405.jpg)
Але це все красива лірика, потворною ж прозою було те, що в будинку літераторів постійно заводилися «стукачі», а його стіни оповивало павутиння «прослушок»…
І це були не чужі літераторам люди – з кримінальних агентурних справ, із якими працювали автори кіно, розуміло, що інколи самі мешканці будинку «Слово» працювали агентами. Імена деяких відомі, наприклад, Остап Вишня. Хоча він був завербований вже пізніше, в сорокових роках, і нічого крамольного на письменників не доповідав, проте спецслужби тримали його на гачку.
А, наприклад, дружина Сосюри – Марія Данилова вже була агенткою у період, зображений у фільмі. Так само, як і дружина Хвильового – чекістка Юлія Уманцева. Вона тоді продовжувала працювати в спецорганах. Ще в 20-х роках жінка врятувала поета від розстрілу більшовиками, але умовою було що він на ній одружиться. І він одружився. Це був нещасливий шлюб та Хвильовий гарно ставився до її дочки Любочки – виховував і оберігав її. Це історична правда.
З АКІМОВА РОБИЛИ ЗБІРНИЙ ОБРАЗ, ЯКИЙ БИ УОСОБЛЮВАВ ВСІХ ДОНОЩИКІВ
![Дмитро Олійник в ролі Володимира Акімова Дмитро Олійник в ролі Володимира Акімова](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715713177-803.jpg)
Лише Володимир Володимирович Акімов – все ж вигаданий персонаж. «Працюючи над ним, ми створювали збірний образ, який би уособлював всіх, хто робив доноси. Це були і прибиральники, і працівники, і літератори. Багато агентурних справ знищені і ми, наприклад, не знаємо ім’я, а лише псевдонім агента, хоча з контексту зрозуміло – це хтось з письменників», – розповідає Любов Якимчук.
Акімов – сором’язливий юний поет, який на початку історії мріє бодай познайомитися з Хвильовим і дати йому почитати свої вірші, далі – (привласнивши собі його ж п’єсу і вжившись в образ генія) блискавично перетворюється на монстра-людожера, ладного втопити, знищити, зґвалтувати, повіривши «солодким» обіцянкам НКВС-ника Менера (актор Юрій Одинокий) та отримавши карт-бланш на свої безчинства та безкарність. Хоча – це теж виявилося ілюзією.
![Юрій Одинокий Юрій Одинокий](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715709823-546.jpeg)
А от прізвище Акімов – реальне, як розповіла Любов Якимчук, його носив один з ДПУшників, який допитував і катував Михайля Семенка в Києві, після чого поет був розстріляний в «Жовтневому палаці», де розміщувався НКВД.
ПОХОДОМ НА ЦЕ КІНО, ГЛЯДАЧ ДОПОМОЖЕ В МАЙБУТНЬОМУ ІСТОРИЧНИМ ДРАМАМ ОТРИМУВАТИ ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖКІНО
Виробництвом фільму займалася компанія «FRESH PRODUCTION», продюсери – Юлія Чернявська, Олег Щербина, Пилип Іллєнко та Ростислав Мартинюк. Загальний бюджет – 60 млн грн. З них підтримка Держкіно становила 30 млн 22 тис. 698 грн, також була фінансова інвестиція від Фонду «Солідарність» та самої компанії. Яким буде бокс-офіс поки що говорити рано, команда нічого не загадує, але розраховує на підтримку глядачів. Після прокату в кінотеатрах України фільм вийде на низці інтернет-платформ, чи покажуть його на телебаченні – поки що питання.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2024_05/1715711771-633.jpg)
«Сподіваємося, що глядач піде на це кіно, бо це насправді дуже важливо, тому що допоможе в майбутньому подібним фільмам – історичним драмам, отримувати фінансування Держкіно. Якщо цього не станеться, то український кіноринок далі будуть потихеньку заполоняти комедії», – попереджає співпродюсер фільму «Будинок «Слово». Нескінченний роман» Олег Щербина.
Любов Базів. Київ
P.S. 7 березня 2022 року внаслідок ракетно-артилерійського обстрілу російськими військами будинок «Слово» в Харкові було сильно пошкоджено. Творча команда фільму та проєкт МУР веде перемовини про можливість інвестувати частину прибутку на його реконструкцію і вірить, що фільм зможе допомогти усвідомленню в суспільстві значення цієї будівлі, яке спочатку стало місцем духовної сили, місцем, де поселилася душа української культури, а потім – символом того, що зробив з нею ворог.
Фото надані творцями фільму.