У Музеї в Пирогові пройшов фестиваль народних промислів
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Конвенція, яку ратифікувала Україна 15 років тому, ставить перед нами зобов'язання берегти те, чим багата українська нація, чим багаті корінні народи, які проживають в Україні. Наразі зареєстровано 77 елементів нематеріальної культурної спадщини за національним списком. П'ять - в ЮНЕСКО, ще три - подано. Цей процес потужний, він триває і є гарантією того, що ми не забудемо, а навпаки будемо розвивати наші унікальні мистецькі народні практики", - каже тимчасовий виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.
Водночас гендиректорка музею в Пирогові Оксана Старак-Повякель зауважує: фестиваль "Жива культура-живий світ" також має на меті відзначити десятиліття з дня внесення до ЮНЕСКО першого елементу від України - петриківського розпису.
"Збереження народної культури має бути прерогативою держави. Майстри, які працюють в цій царині, шар за шаром доповнюють культурну спадщину", - зазначив голова Координаційної Ради Національних творчих спілок України Євген Шевченко.
Він також закликав державні органи підтримувати майстрів, щоб вони мали необхідні умови для творчості й для реалізації своєї продукції.
Майстри зі всієї України привезли до Пирогова власні вироби. Зокрема, на фестивалі представляли буковинський урочистий вінок, вироби з соломи, писанки, решетилівську та гадяцьку вишивки, килими, ювелірні прикраси та навіть випічку.
"Тут у нас дивень. Це - обрядова страва, яку наречена роздає на весіллі. Вона характерна для Полтавщини та Дніпропетровщини. Зараз її можна зустріти в кафе, ресторанах і на весіллях. які проходять у традиційному стилі", - розповідає майстриня з Дніпропетровської області Ксенія Біленко.
Поряд із дивнями лежить хатнє начиння, ручки, блокноти й магніти з петриківським розписом. Біленко зауважує, що це один із найуніверсальніших орнаментів для оздоблення - раніше ним розмальовували хати, пічки, а зараз цей візерунок пасуватиме до чохла на телефон або до шопера. Майстриня зауважує, що тільки шануючи та зберігаючи своє коріння, можна побудувати міцну державу.
Презентували на заході й рушники, виткані вручну майстринями з села Обуховичі, що на Київщині.
"Обуховицьке узористе ткацтво із березня цього року входить до переліку нематеріальної спадщини України. Воно вирізняється технікою виконання, особливою орнаменталістикою та різнобарвністю", - зауважила завідувачка відділу народної творчості Іванківського будинку культури Катерина Несин.
Вона додала, що майстрині вже здебільшого у поважному віці, але передають знання через майстер-класи. Зараз майстри шукають фінансування для приміщення, де буде змога працювати з ткацькими верстатами.
Також у межах фестивалю заступник голови Національного банку України Олексій Шабан презентував срібну монету "Борщ", нагадавши, що технологію приготування традиційно української страви у липні 2022 року внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони.
У 2008 році Україна приєдналася до Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, яку держави-члени ЮНЕСКО ухвалили у 2003 році. "Нематеріальна культурна спадщина" - це звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, визнані спільнотами як частина їхньої культурної спадщини.
До Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства наразі внесено такі три елементи української культури: Петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості (2013), традицію Косівської мальованої кераміки (2019), орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього (2021).
До Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони внесено: козацькі пісні Дніпропетровщини (2016) та культуру приготування українського борщу (2022).
