Як самотужки розрахувати, коли святкувати Великдень

Як самотужки розрахувати, коли святкувати Великдень

Укрінформ
І чому католики з протестантами й православні з греко-католиками часто відзначають Воскресіння Христове в різні дні

Цього тижня настав Страсний тиждень у католиків, а 4 квітня вони будуть святкувати Великдень. У православних християн Страсний тиждень розпочнеться в останню неділю квітня і відповідно – святкувати Воскресіння Христове вони будуть 2 травня.

Укрінформ вирішив розказати вам – чому такий великий розрив, майже місяць, між святкуваннями і як вираховують дату Великодня.

ТРОХИ ІСТОРІЇ

Історично християнський Великдень святкувався у неділю після єврейського Песаху – свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону.

У перші століття християнства не було загально визначеної дати святкування Великодня. У 196 році на Соборі в Римі було ухвалено святкувати Великдень у неділю, у той час, як на Сході – в Ефесі – святкували Великдень у перший день Песаху. Через відмову християн на сході уніфікувати церковну практику, папа Римський Віктор І відлучив ефесян від церкви, проте пізніше скасував своє рішення, через велику опозицію у Західній церкві.

На І Вселенському Соборі в 325 році офіційно затвердили святкування Великодня у першу неділю після 14 нісана (єврейський весняний місяць), оскільки 14 нісана починався Песах, таким чином і було встановлено правило святкування Воскресіння Христового у першу неділю після нього.

Також у так званих Правилах Святих Апостолів (орієнтовна дата формування тексту – кінець IV століття) встановлюється, що Великдень треба святкувати після весняного рівнодення та не в один день з євреями, тобто християнська Пасха немає збігатися з Песахом.

ЯК ОБЧИСЛЮЮТЬ ДАТУ ВЕЛИКОДНЯ

Для обчислення Великодня використовують Метонів цикл.

Слід зазначити, що євреї жили за місячним календарем, тож для того, аби вирахувати християнський Великдень, треба було вирахувати Песах. Для узгодження місячного та сонячного каленадрів і було розроблено так званий Метонів цикл.

Суть циклу зводиться до того, аби знайти точки переліку між сонячним та місячним календарями, бо місячний рік дорівнює 355 добам, а сонячний – 365,25. Метон вирахував, що 19 сонячних років дорівнюють 235 синодичним місяцям (синодичний місяць – повний цикл обертання Місяця навколо Землі, він складає 29,5 доби).

Тому Метонів цикл і застосовують до обчислення Великодня, а його дати повторюються за 19-річним циклом, а Песах завжди припадає на повний місяць.

ЯК ЗРОБИТИ РОЗРАХУНОК ДАТИ САМОСТІЙНО

День Великодня можна обчислити і самостійно за формулою, але це потребує великої уваги і терпіння.

Позначимо дату Пасхи символом «x».

Обчислити цю дату можна так: якщо d+e<9, то Пасха припадає на квітень, а її дату визначаємо за формулою: x=22+d+e; якщо d+e>9, то Пасха припадає на травень, а для визначення дати застосовується формула: x=d+e-9.

Змінні визначаються так:

►Визначаємо «а»:
● спочатку потрібно рік (у нас 2021) поділити на 19 (результат 106, залишок 7);
● отже а дорівнює залишку 7.

►Визначаємо «b»:
● b – це залишок від ділення року на 4 (у нашому прикладі 2021:4=505, залишок 1);
● отже b дорівнює залишку 1.

►Визначаємо «с»:
● с – це залишок від ділення року на 7 (у нашому випадку 2021:7=288, залишок 5);
● отже с дорівнює залишку 5.

►Визначаємо «d»:
● d – це остача від арифметичного виразу (19a+15):30 (у нашому випадку (19+7+15):30=1, залишок 11);
● отже d дорівнює залишку 11.

►Визначаємо «е»:
● e – це остача від арифметичного виразу (2b+4c+6d+6):7 (у нашому випадку (2+1+4+5+6+11+6):7=5 залишок 0);
● отже е дорівнює залишку 0.

Таким чином – дата Великодня 2021 року: x=11+0-9, тобто – 2 травня.

ЧОМУ РІЗНИЦЯ В ДАТАХ ПАСХИ

У християн Великдень настає у наступну неділю після повного місяця, першого після весняного рівнодення. Різниця полягає лише у тому, що одні вираховують дату повного місяця та рівнодення за григоріанським календарем, а інші – за юліанським. Слід зазначити, що юліанський календар має більшу похибку, ніж григоріанський.

Весняне рівнодення та повний місяць в обчисленні юліанського календаря – це не астрономічні явища, а дати, які вираховуються. В дійсності через недосконалість календаря (він має похибку, через яку з роками набігає різниця у кілька днів з астрономічним календарем), весняне рівнодення за юліанським календарем відстає на 13 днів, а повний місяць «настає» на 4 дні пізніше, ніж у реальності.

Католицька церква, перейшовши на григоріанський календар, усунула ці проблеми.

Наприклад, у цьому році астрономічно і за григоріанським календарем – перший повний місяць після весняного рівнодення припадає на 28 березня, а відповідно, Великдень святкується наступної неділі – 4 квітня. Відповідно до юліанського календаря, який дає похибку по місяцю на 4 дні, перший повний місяць після рівнодення настає 28 квітня, а Великдень святкується наступної неділі – 2 травня.

Проте така різниця буває не завжди і залежить від повного місяця, який повинен бути не раніше за весняне рівнодення. За григоріанським календарем рівнодення збігається з астрономічним – це 21 березня, а за юліанським календарем – рівнодення через похибку буде 3 квітня. Якщо ж повний місяць настане до 3 квітня, то користувачі юліанського календаря чекатимуть на нову фазу місяця. Саме це іноді призводить до того, що за юліанським календарем буває «пізній Великдень», наприкінці квітня чи навіть на початку травня.

ЯКИМ КАЛЕНДАРЕМ ПОСЛУГОВУЮТЬСЯ ХРИСТИЯНИ

За григоріанським календарем живуть не всі католики. Ним, окрім римо-католиків, послуговуються ще в протестантизмі. А от українські греко-католики, хоча й належать до Католицької церкви, все ж таки живуть за юліанським календарем.

На Західній Україні взагалі не прийнято казати «католицький Великдень» чи «православний Великдень», але вживають вирази «польська Пасха» чи то «українська Пасха». Тобто календар вже стає етнічною відмінністю, бо ж, що галичани (значною більшістю), що поляки – католики. Тільки одні греко-, а інші римо-.

Також не варто ототожнювати й православних виключно з юліанським календарем. 9 із 15 помісних православних церков використовують новоюліанський календар (це коли Різдво збігається з григоріанським, а Великдень – з юліанським літочисленням), а решта користуються просто юліанським. А от Православна церква Фінляндії, що входить до складу Вселенського патріархату, святкує Великдень за григоріанським календарем.

ЩО ГОВОРЯТЬ СВЯЩЕННИКИ

Священник ПЦУ, викладач Київської православної богословської академії Андрій Дудченко вважає, що православні та католики повинні святкувати Великдень одного і того ж дня.

«Ось чого я не розумію. Перший Вселенський собор, крім іншого, вирішив, що всі християни святкуватимуть Великдень в один день. Ми вирішили слідкувати за Олександрійською пасхою. Алгоритм: 1) спочатку має настати весняне рівнодення, 2) повний місяць має прийти, 3 наступної неділі після цього – Великдень. А що ми бачимо цього року? Рівнодення настає 21 березня за новим стилем. Рівнодення астрономічно легко розрахувати, коли день дорівнює ночі. Тут, здавалося б, питань немає. Повний місяць, за астрономічним календарем, прийде 28 березня. Оскільки буде пізній вечір, то вже буде літургійно неділя. Виявляється, що Пасха Христова має бути наступної неділі, тобто 4 квітня. Але чомусь Пасха буде аж 2 травня», – пише священник.

Андрій Дудченко / Фото: Preobraz.kiev.ua
Андрій Дудченко / Фото: Preobraz.kiev.ua

Крім того, він зазначає, що все через те, що основою розрахунку є не рівнодення, а умовне рівнодення, тобто 21 березня, за старим стилем – день, який насправді не є рівноденням, а в нинішньому столітті ця дата запізнюється на 13 днів. Тож чекатимемо наступного повного місяця, а потім неділі.

Ієрарх Православної церкви України Євстратій Зоря, відповідаючи на запитання, чому за єдиної формули розрахунку дати Великодня (а саме перша неділя після весняного повного місяця, а весняний повний місяць – це перший повний місяць після рівнодення) виникає така велика різниця у святкуванні дат, сказав:

Євстратій Зоря
Євстратій Зоря

«Різниця у даті святкування Великодня католиків та православних пояснюється тим, від якої дати відраховується перше повнолуння», – пояснив владика.

За його словами, православні, незалежно від того, чи вони дотримуються старого, чи нового календаря, дотримуються єдиної пасхалії й відраховують дату Великодня від дати рівнодення за юліанським календарем. «І зміни в пасхалії не відбулося. А католики та протестанти вираховують дату від астрономічного рівнодення і, відповідно, різниця, яка є між двома календарями – тринадцять днів, впливає і на дату відрахунку рівнодення. І тому десь раз на п’ять років дати святкування збігаються, деколи різниця в святкуванні складає тиждень, а час від часу – така велика різниця фактично в місяць».

Підготувала Мар’яна Рабченюк

Фото з відкритих джерел

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-