Духовне і фізичне здоров’я: чому ми хворіємо?
Хвороба – це покарання чи урок? Що важливіше: духовне чи фізичне здоров’я? Чи можливе зцілення і як його отримати?
Мабуть, варто почати з того, що всі ми створені для життя вічного, і наше буття тут – лише початок, приготування до цієї вічності. Священне Писання відкриває нам істину, зокрема і про те, що хвороби, фізичні страждання, старіння, смерть – це наслідки гріхопадіння наших прабатьків, свідомого порушення людиною заповіді Божої. Хвороб не було до гріхопадіння і не буде у Царстві Небесному.
Ми розуміємо, що після земної смерті людина перейде у вічність, а від життя на землі залежить, яка ця вічність буде. Наше життя тут – це певне приготування до вічності, час випробувань, час для того, аби розрізнити хибне й істинне, порочне і досконале, тлінне й вічне. Ми проходимо певні випробування, в тому числі й фізичні, аби зрозуміти свою гріховність та недосконалість. Але маємо пам’ятати, що Бог навіть у найважчих обставинах ніколи не полишає людину. Господь наш Ісус Христос показав, що як стражданнями йде перемога, за смертю – воскресіння і життя.
Упродовж свого земного життя ми можемо бачити свідчення того, що наші пристрасті, гріховні звички, діяння чи навіть бездіяльність призводять не лише до духовних, а й до тілесних захворювань (для прикладу: алкоголізм, наркотична чи ігрова залежність, захворювання дихальних шляхів від паління тощо). Людина роками нищить свій організм, не замислюючись про здоровий спосіб життя; людство десятиліттями забруднює і нераціонально використовує земні багатства, тому й не дивно, що маємо природні катаклізми, екологічні катастрофи, забруднені повітря, ґрунт, воду і, як наслідок, – проблеми з власним здоров’ям.
Ми повинні турбуватися як про духовне здоров’я, так і про тілесне, яке є Божим даром і благом, який ми покликані берегти. Церква пропонує необхідні засоби для духовного здоров’я, а також, як наслідок, і для тілесного.
Найперше йдеться про Таїнство Євхаристії, Причастя Тіла і Крові Христових, Які людина приймає на зцілення душі і тіла. Також треба згадати про Таїнство Єлеєосвячення, що було встановлене ще за апостольських часів для хворих людей, під час якого молитвою і помазанням тіла єлеєм – на хворого призивається Божа благодать, щоби Господь зціляв душевні й тілесні немочі. Це Таїнство ще називають Соборуванням, бо звершується воно собором семи священиків, хоча в разі потреби звершувати його може і менше число, і навіть один священник. У своєму Посланні апостол Яків каже: «Якщо хто з вас тяжко страждає, нехай молиться. Хто в доброму настрої, нехай спiває псалми. Чи хто з вас занедужає, нехай покличе пресвiтерiв Церкви i нехай помоляться над ним, помазавши його оливою в iм’я Господнє. I молитва вiри зцiлить недужого i пiдведе його Господь; i, якщо вiн грiхи вчинив, простяться йому. Отже, признавайтесь один одному в провинах i молiться один за одного, щоб вам зцiлитися, бо багато може щира молитва праведного» (Як. 5: 13 – 16).
І наостанок, розмірковуючи сьогодні про хвороби і лікування, необхідно нагадати найголовніше: Бог – наш Лікар (Вих. 15: 26), а Слово Боже – Його ліки для нас. Але щоби зцілитися ними, варто їх правильно приймати, дотримуючись певних правил і настанов (Божих заповідей). Лише просто знати, що Слово Боже зцілює – замало, адже це те саме, як знати, що їжа додає сил, але не споживати її, або знати, що вода тамує спрагу, але не пити її… Тож, у Слові Божому закладено все, що здатне нас зцілити, – головне, усвідомлено його прийняти, правильно його зрозуміти, а також відповідально і постійно застосовувати.
Митрополит Епіфаній
FB
реклама