Обмеження у використанні пластику збереже довкілля та заощадить гроші – Єврокомісія
Повідомлення про це розміщено на сайті Європейської Комісії.
"Оновлені правила поводження з пластиковими предметами одноразового використання та риболовного знаряддя охоплюють 10 видів пластикової продукції, які найчастіше знаходять на узбережжі ЄС. Рішення, яке прийнято Європарламентом, виводить Євросоюз у лідери глобальної боротьби проти забруднення океанів. Воно є частиною Стратегії ЄС щодо пластику, метою якої є досягти повного циклу переробки таких предметів до 2030 року», - йдеться у документі.
Нові правила передбачають, зокрема, повну заборону одноразових виробів з пластику, які вже мають альтернативу на ринку, наприклад, ватні палички, столові прилади, тарілки, соломинки, мішалки, чашки, контейнери для харчових продуктів та напоїв, які можуть виготовлятися із матеріалів, що здатні розкладатися під дією кисню.
Водночас має бути обмежено споживання харчових контейнерів та банок для напоїв, які зроблені з пластику, - для такої продукції передбачено введення спеціальних позначок та маркування.
При цьому схеми «продовженої відповідальності» виробників мають покривати вартість очищення довкілля від засмічення подібними продуктами. Зокрема, це стосується таких «дрібниць», як фільтри від цигарок та покинутих риболовних сіток, які несуть пряму загрозу морській екосистемі.
Стратегія ЄС передбачає збір 90 відсотків вироблених пластикових пляшок до 2029 року (77 відсотків – вже до 2025 року). Однією з цілей є також досягнення швидких змін у поведінці споживачів пластикової продукції.
"Реалізація таких заходів принесе користь довкіллю та економічну вигоду. Наприклад, дозволить уникнути викидів двоокису вуглецю в еквіваленті 3,4 мільйони тон, запобігти прямій шкоді довкіллю, яке оцінюється у 22 мільярди євро до 2030 року, дозволити споживачам заощадити більше 6,5 мільярдів євро за рахунок уникнення непотрібних витрат на пластикову продукцію», - йдеться у документі.
Після рішення щодо обмеження використання пластикових виборів, яке було прийнято 27 березня Європарламентом, воно має пройти етап формального ухвалення Радою міністрів ЄС. Після цього документ буде оприлюднений в Офіційному журналі ЄС і має бути імплементованим у національне законодавство країн-членів ЄС упродовж наступних двох років.
