Любив читати і був серйозним не по літах. Юність Епіфанія
Односельці новообраного керівника щойно створеної єдиної Православної церкви в Україні митрополита Епіфанія поділилися з кореспондентом Укрінформу своїми спогадами про життя та навчання митрополита.
Епіфаній (у миру Сергій Петрович Думенко) народився 3 лютого 1979 року в селі Вовкове Іванівського району Одеської області. Проте його дитинство і юність пройшли на Буковині, в селі Стара Жадова Сторожинецького району.
Це село розташувалося приблизно за 50 кілометрів від обласного центру, в передгір’ї Карпат. Його населення – майже 2,5 тисячі осіб, і тут мирно співіснують кілька різних конфесій.
КОРОВУ ПАС ІЗ КНИГОЮ
З дитинства майбутній глава української православної церкви митрополит Епіфаній разом зі своєю матір’ю та бабусею відвідував православну церкву московського патріархату, оскільки у Старій Жадові єпархія УПЦ КП з’явилася лише в 1992 році.
Односельці кажуть, що сім’я живе на околиці села, тож вирушаю туди. Звичайний сільський будинок, одноповерховий, але ретельно доглянутий. І він, кажуть люди, зовсім не змінився після того, як Епіфаній став митрополитом у Києві.
Вдома у митрополита Епіфанія немає нікого. За господарством доглядає сусідка. Вона каже, що мати митрополита після Об’єднавчого собору поїхала до Києва. А двоє братів нині перебувають за кордоном на заробітках.
«Мама поїхала до Києва підтримати сина, – говорить сусідка Галина Данилюк. – Я дізналася про цю звістку з інтернету. Дуже всі зраділи, бо ця дитина виросла на моїх очах. Був дуже хорошою дитиною, нікого з сусідів не ображав. Церковною справою цікавився ще змалечку. Коли вчився у школі, телефоном замовляв богословські книги, які приходили йому поштою. Дуже любив читати і гарно вчився у школі. Всюди з книгою ходив, навіть корову пас із книжкою. Допомагав матері по господарству: і корову пас, і у свиней чистив, і на городі сапав – одним словом, усе робив. Після школи навчався у різних духовних закладах, навіть у Греції», – сказала жінка.
У Старожадівській ЗОШ І-ІІІ ступенів, де вчився новообраний керівник української православної церкви, висить стенд із визначними випускниками закладу. Серед них є і фотографія митрополита Епіфанія – Сергія Петровича Думенка.
«Це стенд, де ми збираємо інформацію про випускників нашої школи, які стали відомими за межами села, району чи навіть області. Тут також є і фотографія нашого випускника Сергія Думенка, глави єдиної Православної церкви в Україні митрополита Епіфанія, – з гордістю розповідає директор школи Ганна Гранат. – Ця фотографія висить на нашій дошці пошани вже шостий рік, відколи він став митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Білоцерківським».
БУВ НЕ ПО РОКАХ ВДУМЛИВИМ
«Першими емоціями, коли дізнались новину про обрання його главою української церкви, були радість і хвилювання, – продовжує жінка. – У нього зараз така важлива, почесна і відповідальна місія. Дай Боже йому здоров’я, щоб він справився з нею. Я вчила його математики у 4 і 5 класі й вже тоді думала, що це буде не проста людина. Він був дуже спокійним, ніколи не пам’ятаю, щоб він із кимось бився, сварився, щоб він комусь нагрубіянив. І коли він вибрав цю дорогу, коли ми дізнались, що він пішов вчитися на священика, я тоді сказала, що бачила його у цій ролі ще малим».
Ми з директором зайшли у клас, у якому навчався майбутній очільник української православної церкви. Йшов урок у шостому класі.
«Саме в цьому класі, на першій парті сидів Сергій Думенко. Так що, дітки, маєте з кого брати приклад», – звернулася до дітей учителька.
Директор показала книгу «Обитель Архангела», яку отець Епіфаній ще раніше подарував своїй рідній школі на згадку.
«Сергій був дуже відповідальним і жодного разу не прийшов на урок непідготовленим, – згадує освітянка. – Не скажу, що він був «круглим» відмінником, але з математики у 4 та 5 класі мав «п’ятірку». Був дуже допитливим на уроці. Але найбільше він усе-таки цікавився історією та суспільно-гуманітарними дисциплінами, багато читав. Саме цим він і відрізнявся від інших дітей, що був серйозним, вдумливим і відповідальним як для дитини свого віку. Ще він був зібраним та охайним у всьому: від записів у зошиті – до зовнішнього вигляду.
Вчитель географії Василь Бабінчук, який вів у майбутнього митрополита Епіфанія свій предмет у 5–11-х класах, каже, що запам’ятався йому учень своєю врівноваженістю і спокійністю.
«Це було десь 20 років тому, коли Сергій Думенко у нас навчався. Дуже спокійний був. Вже в такому малому віці завжди думав, що говорить. Любив обґрунтовувати свої відповіді. Саме цим виділявся. А в іншому був такий же, як решта учнів – грав у футбол, десь діти жартували, десь пустували – але все одно, він був трохи спокійніший за інших», – сказав географ.
ДАВАВ СПИСУВАТИ «ДОМАШКУ» І САМ ІНКОЛИ СПИСУВАВ
Поділилася своїми спогадами про навчання у школі майбутнього митрополита і його однокласниця, а нині вчитель цієї школи Марина Мазур. Жінка каже, що нинішній глава церкви підтримує постійний зв’язок зі своїми однокласниками.
«Доволі близько з ним спілкувалися у школі, і вже навіть по її закінченні, коли Сергій вступив у духовну семінарію, то час від часу зідзвонювались. Він цікавився життям наших однокласників. Коли комусь потрібна була допомога, ніколи не відмовляв і намагався допомогти чим міг. Два роки тому було 20 років, як ми закінчили школу. Коли організовували зустріч випускників, то я особисто йому телефонувала і запрошувала. Погодився і планував приїхати, але в останній момент – передзвонив і повідомив, що мусив поїхати на важливу зустріч за кордоном. Усім нашим однокласникам передавав вітання і просив вибачення за те, що не може приїхати».
Однокласниця митрополита пригадує:
«Всяке, звичайно, бувало у нашому класі. Частіше Сергій сам виконував домашнє завдання і давав іншим списувати. Але бували випадки, коли і йому допомагали. Це звичайне шкільне життя. Ходив із нами й у походи в гори, їздив на екскурсії з нашим покійним класним керівником. Був простим, звичайним хлопцем».
Жінка показала кілька шкільних фотографій, які знайшла у своєму кабінеті. Тут є і чорно-білі світлини з молодших класів, і вже кольорові знімки дорослих школярів.
«Ось Сергій, крайній праворуч, у білій сорочці з краваткою. А ось це фотографія з випускного, він біля нашого покійного класного керівника також у костюмі з краваткою. Завжди вирізнявся охайністю, і школу закінчив на відмінно», – пригадує однокласниця.
Усі односельчани митрополита Епіфанія, з якими мені вдалося поспілкуватися, щиро раділи його обранню та одночасно бажали терпіння у його нелегкій справі.
«Хотілося б йому побажати багато здоров’я, терпіння, мудрості. Нехай йому все вдається, всі ті мрії, задуми, які він собі запланував, нехай збудуться», – сказала однокласниця митрополита Марина Мазур.
Як повідомляв Укрінформ, у суботу, 15 грудня, в соборі Святої Софії у Києві відбувся Об’єднавчий собор, на якому було обрано главу автокефальної Православної церкви в Україні, який отримає Томос. Ним став митрополит Епіфаній. 16 грудня він у Михайлівському Золотоверхому соборі Києва провів першу літургію як Предстоятель об’єднаної Православної церкви в Україні.
Віталій Олійник, Чернівці
Фото автора
