Романтичний берет, закоханий у Квітку. Кіно дня

Романтичний берет, закоханий у Квітку. Кіно дня

4975
Ukrinform
В українському прокаті стартувала лірична комедія «DZIDZIO Перший раз»

Український музикант і співак Михайло Хома, якого більше впізнають за сценічним ім’ям Дзідзьо, випустив свій другий комедійний фільм, у якому виступив не лише головним героєм, автором пісень та частково музики, а й продюсером та режисером. В цьому сенсі – у нього дебют.

Представляючи нову стрічку, він наголосив, що фільм робився з великою любов’ю, але народжувався справді нелегко, тому що в Україні створювати фільми власними силами – дуже важко.

«Найголовніше – не здаватися, бо в той момент (коли кінопроект не пройшов пітчинг Мінкульту – ред.) найлегше було – здатися. От, немає грошей – то й не буде фільму, а хочеш щось зробити – будь ласка, зароби гроші й знімай! Я маю страшенно гострі зуби до тієї ситуації – не здамся – і вже маю ідею на наступний фільм. Я полюю за успіхом, я люблю його», – розповів він перед допрем’єрним показом фільму в кінотеатрі «Оскар».

Попри свою легкість і комедійність, «DZIDZIO Перший раз» містить потужну соціальну складову, про яку широкий загал дізнався лише після виходу в прокат, – головна героїня має одну особливість…

DZIDZIO Перший раз
 Михайло Хома (Дзідзьо) (у центрі) під час прес-конференції творців романтичної комедії "DZIDZIO ПЕРШИЙ РАЗ"

Як стверджує сам автор, ідея народилася з його особистої історії: колись він їхав на навчання з Новояворівська до Львова і йому сподобалася дівчина, яка сиділа у маршрутці навпроти. Цілу дорогу він милувався нею, а коли виходив, то побачив, що її виводили за руку й щось пояснювали жестами. «У мене виникло в голові питання – чи я міг би полюбити таку людину? І я собі тоді сказав: та, Боже, я би міг! Я відчув її чисте серце! Так що ідея взята просто з тієї маршрутки, та й взагалі – всі сцени у фільмі практично взяті з життя», – повідав Дзідзьо.

До виходу фільму в широкий прокат продюсери свідомо не піарили цю тему. Керівник компанії DZIDZIOFILM Діана Юраш розповіла, що вони не хотіли нею прикриватися чи виставляти її, як броню, але коли вже був період постпродакшн, до них прийшли представники громадської організації «Fight for right» і сказали, що обрали саме фільм «DZIDZIO Перший раз» для участі в проекті «Кіно, доступне для незрячих людей» за підтримки Українського культурного фонду.

«Ця ідея дістала абсолютну підтримку всієї команди – й для нашої стрічки зробили тифлокоментар (лаконічний опис предмета, простору або дії, які не зрозумілі сліпому або слабозорому без спеціальних словесних пояснень – ред.)», – розказала вона.

Юраш показала журналістам перше в Україні прокатне свідоцтво Держкіно на фільм із тифлокоментуванням та додала, що вони зробили також прокатні свідоцтва на субтитрування фільму для людей зі слабким слухом.

«Це складна тема, адже у нас майже немає спеціальних апаратів з тифлокоментарем. Єдиний кінотеатр в Україні – «Оскар» – має 25 екземплярів такого спеціального обладнання.

Діана Юраш
Діана Юраш

Тож цю тему треба розвивати, і якщо це підтримає громадськість – це підтримають політики, держава, уряд», – сказала Юраш.

Головний герой фільму – романтичний мамин синочок у смішному зеленому береті – не лише вперше займається сердечними справами з тендітною красунею Квіткою, але й дещо серйознішими – організовує церковний хор.

Дзідзьо свідомо обрав саме таку сюжетну лінію – створити не рок-гурт або ВІА, а саме хор. Пояснює це так: «Диригування – вже не модна професія, хоча моя перша освіта – це диригент симфонічного оркестру і хорового диригування. І я тепер думаю: так от, нащо я на те вчився! Для того, щоб показати у цьому фільмі! Треба молоді розказувати, що це – круто. Не можна казати, що круто – лише хіп-хоп, реп чи рок, модно так само й хор!».

Сцену з хором знімали в унікальній дерев’яній церкві Преображення Господнього, що збудована у селі Молотів ще у 1934 році. Це храм, де вінчалися батьки Дзідзьо, де ховали його тата, – тому, як розповіли колеги, під час зйомок там він заспокоювався і сяяв, багато творив і співав, тож відчуття тієї містики та казковості передалося й у фільмі.

Глядачі побачили хату, де виріс та провів все своє дитинство Михайло Хома, а також його маму Галину, яка вже була присутня скайпом у попередньому фільмі «DZIDZIO Контрабас». Цього разу – вона з’являється у кадрі.

Михайло зізнався, що, крім мами, на роль мами нікого не уявляв, адже вона у нього «найліпша у світі», а він переконаний, що в кіно все має бути правдиво, по-життєвому. Коли люди дивляться кіно і їм воно нагадує щось, бо там відбувається щось по-їхньому, – от тоді вони йдуть дивитися, – переконаний музикант і співак.

А ще, головним критерієм художності фільму він вважає подібність до мультфільму – персонажі мають бути натуральними і симпатичними: якщо лікар – то з блакитними очима, зворушливими зморшками і «тарганячими» вусами, якщо дівчина – то схожа на квітку.

Анна Тихомирова
Анна Тихомирова

«Нашу Квітку – молоду актрису Анну Тихомирову ми вибирали з 666 кандидаток, спочатку Михайло вибрав чотири, але Анна була такою перфектною, що ми ще не бачили обличчя – тільки контур тіла, яке наближається до нас темним коридором, і ми вже знали, що це буде вона – Квітка», – розповіла Діана Юраш.

У фільмі – колоритний акторський склад: святого отця зіграв Руслан Ніконенко, у ролі розбитної Леськи – матері трьох дітей – Ольга Кіяшко, яскраві продавчині молока й ковбаси – Ніна Набока та Діана Горда, лікар - Василь Ващук, хористи - октет "Орфей" - Альбіна Сотнікова, Лариса Попенко і заступник міністра культури Юрій Рибачук, а також незмінний товариш Дзідзьо – переконливий Сергій Либа (Бодя Павук).

«Так, в Україні «зірок» кіно ще немає, але ми їх маємо створювати і давати шанс людям. В «DZIDZIO Перший раз» я розраховував на власні сили і на сили талановитих, може й не дуже ще відомих, людей, – сказав Дзідзьо, – Я віддаю своє життя, свою любов і недоспані ночі, я все розказую правдиво. Наступний фільм хочу зняти за кордоном – вже знаю де, знаю мету і тему. Це буде зовсім інакше кіно, бо я хочу спробувати різні стилі комедій для того, щоб визначитися – що я люблю більше, і що більше подобається людям».

Він додав, що на свою роботу ніколи не дивився, як на ідеальну, й у нього до себе завжди достатньо претензій: головне – що з’явився ще один україномовний фільм, зроблений з великою любов’ю, а все, що робиться, в Україні, – все потрібно.

Любов Базів. Київ

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-