Хірург Пирогов і хворі діти. Як збурили вінницьку громадськість

Хірург Пирогов і хворі діти. Як збурили вінницьку громадськість

6360
Ukrinform
Українців змусили вибирати між 200 тисячами гривень на ліки та збереженням історичної пам'яті

Ще не встигли у Вінниці вгамуватися пристрасті довкола демонтажу тимчасового погруддя Шевченка, як спалахнули нові – навколо питань історичної пам'яті. Цього разу місто збурив, як не дивно, «пас» із уряду: в.о. міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун створила Інтернет-опитування з приводу доцільності виділення бюджетних коштів на ребальзамування тіла видатного хірурга Миколи Пирогова.

Про це Супрун написала на своїй сторінці у Facebook.

«Комісія Національного музею-садиби М.І. Пирогова звернулася до Уряду з проханням надати дозвіл на ребальзамування тіла вченого. Ціна питання – 199 034 грн. На ці кошти можна придбати, наприклад, більше сотні упаковок препарату для лікування гострого лейкозу. Часто маємо запит від регіонів на цей препарат. Або інших ліків чи медичних засобів, що могли б допомогти багатьом пацієнтам. Чи Микола Пирогов захотів би, щоб гроші, які можна використати на лікування живих людей, витрачалися на процедуру ребальзамування, яка вже не допоможе нікому? Чи в Україні у ХХІ столітті бюджетні кошти повинні витрачатись на подібні процедури? Як гадаєте?» – написала Супрун.

У коментарях до опитування користувачі висловлювали різні міркування, які можна поділити на чотири категорії. Частина коментаторів вважала таку постановку питання спекулятивною, мовляв, очільниця міністерства перекладає відповідальність за ухвалення рішень на громадськість. Інші вважали, що зазначена сума в масштабах країни незначна, її можна було б виділити на збереження тіла великого вченого і хірурга. І сумніваються, що кошти, яких вартує ребальзамація, насправді підуть на ліки для хворих.

Третя категорія користувачів соцмережі вважали, що такі маніпуляції з тілом Пирогова мають бути здійснені коштом меценатів, або ж ці гроші треба зібрати шляхом краудфандингу. Четверті вважать, що тіло Пирогова за християнським звичаєм треба поховати.

Були ще й п'яті, які сприйняли опитування Супрун як «замах» на історичну пам'ять і спробу очільниці МОЗу «закопати Пирогова».

Загалом, за 17 годин участь в опитуванні взяли понад 8 тисяч читачів, голоси яких розділилися так: 71% учасників вважають, що бюджетні кошти мають піти на лікування, 29% – на ребальзамування тіла хірурга Пирогова. Звісно, в країні, де через зубожіння населення доступ до якісних медпослуг і ліків часто утруднений, такий результат голосування очікуваний. Але ті, хто не голосував за збереження тіла великого вченого, очевидно, не зовсім у курсі питання.

Вінничани ж обурилися не на жарт. Для міста Національний музей-садиба М.І. Пирогова та Миколаївська церква-усипальниця в його складі, де лежить забальзамоване тіло видатного хірурга, – це одна з небагатьох візитівок міста. Власне, як і ставка Гітлера. Трохи моторошні атракції, та що вдієш – так розпорядилася історія. «Закопати» Миколу Пирогова означало б позбавити місто значної частки туристичної привабливості. А відмова профінансувати чергову ребальзамацію його тіла означала б саме такий фінал. То чи збанкрутіла б держава, виділивши нещасні 200 тисяч на його збереження?

Як повідомляло агентство, тіло Миколи Пирогова, набальзамоване його учнем доктором Д.І. Виводцевим, зберігається у герметичній труні під склом вже понад 135 років. Торік Національний музей-садиба М.І. Пирогова у Вінниці відзначав своє 80-річчя, і до тіла медика було справжнє паломництво. Член-кореспондент Петербурзької академії наук, професор, доктор медицини Микола Пирогов відомий світові як видатний учений, геніальний хірург, анатом, а також творець військово-польової хірургії, відомий педагог і суспільний діяч. Саме він запровадив у медицині білі халати для персоналу, створив перший атлас топографічної анатомії людини і одним із перших започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях, а також використання гіпсової пов'язки при переломах. Загалом, був уособленням медика, про якого мріють і сучасні українці: до кінця життя заробляв медичною практикою, та все ж двічі на тиждень приймав бідняків безкоштовно. Між іншим, після операції він завжди ховав руки в кишені, щоб йому не могли дати грошей.

Та повернімось до збереження його тіла. Перша ребальзамація була проведена через 65 років після смерті М.І. Пирогова, потім аналогічні роботи проводилися українськими вченими у 1956 і 1973 роках. Ще двічі (у 1979 і 1988 роках) група московських вчених з Науково-дослідної лабораторії Міністерства охорони здоров'я СРСР проводила ребальзамацію і відновлення останків Миколи Пирогова. За своїм обсягом, новизною й досягнутими результатами ця робота була унікальною, адже науковцям вдалося досягти максимальної подібності вигляду тіла видатного хірурга до його прижиттєвого зображення.  Тоді ж повністю переобладнали труну – скляне віко зняли і помістили його в герметичний саркофаг.

Останні дві ребальзамації тіла Пирогова відбулися вже в часи незалежності – разом із москвичами участь у цих роботах брали вчені Вінницького медичного університету і співробітники музею. Для цього у музеї Пирогова навіть обладнали спеціальну лабораторію – такі процедури тут виконувались у 1994 і 2000 роках. Наразі строки чергових відновних процедур минули.

Через агресивне втручання Російської Федерації вітчизняний МОЗ, у підпорядкуванні якого перебуває музей, не рекомендував його керівництву співпрацювати з науково-дослідним і навчально-методичним центром біомедичних технологій Всеросійського інституту лікарських і ароматичних рослин (ВІЛАР). Але саме його фахівці володіють сучасними технологіями ребальзамації і підтримують в належному стані тіла комуністичних лідерів – Кім Ір Сена, Кім Чен Іра, Хо Ши Міна і, звісно ж, Володимира Леніна. Допоки ж музейники разом із науковцями вінницького медуніверситету проводять підтримувальні процедури, так звану підбальзамацію.

То, може, справа не у 200 тисячах, а в небажанні МОЗу звертатися по допомогу до російських фахівців? Утім, це тільки одна з версій, які обговорюються у соцмережах.

Гостро відреагував на «ініціативу» в.о. міністра охорони здоров'я й мер Вінниці Сергій Моргунов. Він, зокрема, зробив таку заяву: «Мене, як і, переконаний, багатьох вінничан, вкрай обурив сьогоднішній допис в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун щодо ребальзамування тіла видатного хірурга Миколи Пирогова. Як взагалі так можна ставити питання: або ліки, або ребальзамування тіла засновника військово-польової хірургії?! Микола Іванович Пирогов – це наше національне надбання в історії світової медицини.

Кошти ми знайдемо, навіть не сумнівайтеся – ви знайдіть фахівців, які можуть провести цю процедуру якісно і професійно. Ми це обговорювали із головою Вінницької ОДА Валерієм Коровієм, який так само обурений позицією очільниці МОЗу, – і вирішили, що будемо ініціювати перед Урядом питання передачі у спільну комунальну власність територіальних громад Національного музею-садиби М.І. Пирогова».

Уляна Супрун оперативно відреагувала: «Дякую усім, хто долучився до цієї дискусії. Приємно вражена громадянською позицією вінничан. Добре, що люди цінують та підтримують музей і пам'ять про Пирогова, якого вважають засновником військової хірургії. Підтримую ініціативу Вінницької обласної і міської влади передати музей на місцевий рівень».

То що, хепі-енд? Можливо, стосовно збереження тіла Миколи Івановича Пирогова – так. Але аж ніяк не в питанні збереження національної й історичної пам'яті та спокою і єдності в суспільстві. Чи в курсі пані міністр, що в обговоренні сплили настрої аж до «а навіщо того Пирогова вшановувати – він же росіянином був»? Чи справді вартували цього 200 бюджетних тисяч на тлі тотального розкрадання державних коштів? І чи варто наразі можновладцям так необдумано «кидатися камінням», яке настільки збурює й без того наелектризовану громадськість?

Антоніна Мніх, Вінниця.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-