Два пам`ятники. Що не поділили Вінницька міськрада і опозиція? - 25.01.2018 17:44 — Новини Укрінформ
Два пам`ятники. Що не поділили Вінницька міськрада і опозиція?

Два пам`ятники. Що не поділили Вінницька міськрада і опозиція?

Аналітика
2609
Ukrinform
На скільки вистачить запалу в противників демонтажу погруддя Шевченка – сказати важко

Напевне, Вінниці на пам'ятниках пороблено і задавнено. Бо хто б не ініціював їх встановлення і якими благородними не були б їхні наміри – у результаті все виливається в історії, що погано пахнуть. Остання з таких – початок робіт зі зведення пам'ятника героям Небесної Сотні на однойменному майдані в центрі міста.

Учора про початок підготовчих робіт на площі повідомила Вінницька міська рада: «Пам'ятник Небесній Сотні на однойменному майдані у Вінниці його ініціатори хочуть відкрити 20 лютого 2018-го - на четверті роковини кривавих розстрілів на Майдані у столиці. Сьогодні вранці на площі розпочались підготовчі роботи. На те, щоб встигнути встановити скульптурну композицію «Дерево Свободи» на честь загиблих українських патріотів, залишилось менше місяця. Фінансування самого пам'ятника та його встановлення здійснюється Благодійними фондами «Пам'яті Небесної Сотні» та «Подільська громада», а проведення подальших робіт із комплексного благоустрою площі Майдан Небесної Сотні зобов'язалась виконати Вінницька міська рада. Нагадаємо, відповідне рішення було прийнято на сесії міської ради 27 жовтня 2017 року,  коли депутатський корпус підтримав пропозиції представників неурядових громадських організацій міста і надав погодження щодо місця розташування скульптурної композиції Героям Небесної Сотні у Вінниці на однойменному майдані».

Повідомлення – спокійне і нейтральне. Але описані події, насправді, зчинили страшенний рейвах у соцмережах і акцію протесту на майдані Небесної Сотні. Власне, збурило громадських активістів не так будівництво, як антураж, яким його обставили: вінничани вранці побачили, що місце, де має стояти пам'ятник, обнесене високими бетонними плитами, а всередині «будмайданчик» охороняють поліцейські з собакою.

Фото: vinnitsa.info
Фото: vinnitsa.info

Очевидно, що такого розвитку подій міська влада чекала, бо перед тим, як зводити пам'ятник загиблим майданівцям, звідти напередодні вночі тихцем прибрали погруддя Шевченка. Зауважимо, його встановили там ще 2014 року громадські активісти без дозволу міської влади. Гіпсовий бюст тоді придбали коштом депутата міськради свободівця Володимира Базелюка. Помістили його на гіпсокартонну конструкцію, яку облицювали керамічною плиткою. І оголосили народним пам'ятником Кобзарю. Це виглядало тоді ледь не як акція непокори, і було зроблено опонентами тодішнього мера Володимира Гройсмана – як продовження давньої суперечки про те, де стояти Шевченку. Бо в планах міськради було встановлення іншого пам'ятника Кобзарю, на площі Музейній, яку потім назвали на честь Шевченка. Власне, того ж 2014 року скульптурну композицію, де молодий Шевченко сидить в оточенні дітей, там урочисто й відкрили. Отак у центрі міста «завелися» два Шевченки, – один «опозиційний», інший – офіційний.

Це лише частина передісторії, бо потім, після появи ініціативи встановити пам'ятник загиблим героям Майдану, у Вінниці ламали списи й з приводу того, яким йому бути і де стояти. Вінницька міськрада вирішила, що на майдані Небесної Сотні, де вже три роки стояв «незаконний» Шевченко. Прихильники збереження його статус-кво навіть намагалися провести через обласну раду рішення про звернення до ради міської, аби та відмовилася від його знесення. Але громадські ж активісти ту сесію благополучно зірвали.

Фото: vinnitsa.info
Фото: vinnitsa.info

Так чи інакше, а в середу вранці погруддя на площі вже не було. І понеслося! Ось що написала у Facebook голова ГО «Автомайдан Вінниччини» Таїса Гайда: «Вінницька міська рада... Вночі як злодії знесли пам'ятник Шевченку... Який би він не був, він заслуговував на громадське обговорення і аж ніяк на те, щоб його по-злодійськи вночі вивезли і обнесли те місце бетонним парканом. На початку Революції молодь демонстративно і відкрито громила пам'ятники леніну. Це був прояв їх розуміння, що старе відійшло. Вони приносили частини розтрощеного леніна і складали на Майдані перед тим самим Шевченком, якого так злодійське вінницькі базарники вночі вивезли. Тепер любителі "жити по-новому" викрадають як злодії вночі пам'ятники і обносять парканом місце злочину».

Повідомлення підхопили українські ЗМІ, але позаяк із дотриманням фахових стандартів у сучасних медіа не все гаразд, то про інший бік питання, а саме – про те, що на цьому місці починається будівництво пам'ятника Небесній сотні колеги промовчали. А далі пішли заголовки, один промовистіший за інший. Потім тему підхопили російські ЗМІ і, врешті, медійники сформулювали таке: у Вінниці вперше в світовій історії знесли пам'ятник Шевченку!

Фото: Александр Лапин
Фото: Олександр Лапін 

Вінницька міська рада відреагувала на інформаційну хвилю публікацією на офіційному сайті «спростування неправдивої інформації щодо знесення пам'ятника Тарасу Шевченку: «Враховуючи появу повідомлень на деяких інформаційних ресурсах із приводу того, що у Вінниці начебто знесено пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, повідомляємо, що ця інформація не відповідає дійсності. Бронзовий пам'ятник Великому Кобзарю, який був встановлений в центральній частині Вінниці на площі, яка носить ім'я Тараса Шевченка, до 200-річчя з Дня народження великого українця у 2014 році, знаходиться на місці. Нагадаємо, автором цієї скульптурної композиції є лауреат державної премії ім. Т. Шевченка Анатолій Гайдамака, творчий задум якого втілив відомий львівський скульптор Володимир Цісарик. Гіпсове погруддя Т.Шевченка, яке було тимчасово встановлене на тоді іще площі Театральній, а з лютого 2014-го – площі Майдан Героїв Небесної Сотні, передано його власником, депутатом міської ради Володимиром Базелюком, в музей Революції Гідності та АТО, що у вінницькій загальноосвітній школі №22».

Тим часом на майдані Небесної Сотні зібралися захисники погруддя Шевченка. Періодично їхня кількість змінювалася – від 20 до близько 80 осіб. Вони принесли туди діжки, де намагалися розпалити вогнища. Але поліція створенню антуражу а-ля Майдан завадила. Періодично хтось намагався перелізти через бетонний паркан, але й ці спроби правоохоронці припиняли. По обіді на площу підтяглися представники кількох політичних сил і депутати обласної ради. Кілька людей свою незгоду з діями міської влади висловлювали й уночі – влаштували цілодобове чергування.

Це якщо коротко про перебіг подій.

Фото: Олександр Лапін
Фото: Олександр Лапін

Та головне залишається за кадром: вінничани знову пересварилися. Противники демонтажу погруддя Шевченка обурені, кажуть, що це був народний пам'ятник і легітимізації від міської влади він не потребує. Для них він – символ Майдану, героїзму хлопців, яких звідтіль проводжали до Києва та на Схід, а відтак, наразі почуваються замало не зґвалтованими. З їхнього боку навіть посипалися звинувачення на адресу Зої Шимко – матері Героя Небесної Сотні Максима Шимка, яку вони вважають лобісткою встановлення пам'ятника Небесній Сотні саме у цій локації. Кажуть, жінка злягла із хворим серцем…

Опоненти «шевченківців», принаймні, у сомережах, кажуть, що протестувати вийшли маргінали, які не мають чого робити. Решті або ж байдуже, або вони просто мовчать.

Утім, скидається на те, що за вінницький розбрат незручно всім. Зокрема, вінницький журналіст Роман Ковальський написав на своїй сторінці у «Фейсбуку» таке: «Паркан на Майдані з охороною і псами – явний перебір, але штурмувати його ніхто не наважився... Шевченка на цій площі вже не буде, бо ми всі його за 26,5 року так і не поставили у бронзі та до неба. Чому, бо весь час бідні, шукаємо ворогів серед своїх і нарешті побачили їх за поребріком. Кажуть, спершу заважав Шевченку Дворкіс, потім Добровський, згодом Гройсман і сьогодні – Моргунов (мери Вінниці різних часів – авт.)... Так хто проти Шевченка у Вінниці? Ніхто! Хто проти Шимка і мами Зої Семенівни... Ніхто? Нас ця війна пам'ятників знову розділила чи об'єднала? Скільки і яких має бути Шевченків у Вінниці? І скільки площ Героїв вже є і ще буде по Вінниччині та Україні? Чи кожен із нас готовий справді віддати життя за Україну, як Максим? Чи ми розділені досі поетами і героями? Я проти ідолів… Проти нових 6-метрових «ленінів» на кожному Майдані, коли не знаєш віршів Кобзаря, коли його поезія – не твоя Біблія, а його пророцтва – не про твоє життя і Україну».

У четвер пристрасті начебто дещо стихли, але люди, хоча їх і небагато, на площі Небесної Сотні залишаються. На скільки вистачить запалу в противників демонтажу погруддя Шевченка – сказати важко. Власне, як і те, у що воно виллється. Але в п'ятницю у Вінниці відбудеться сесія міської ради, і з боку активістів, як кажуть, можливі варіанти.

Антоніна Мніх, Вінниця

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>