Чому зірки України не засяють за рік, або Не квотами єдиними

Чому зірки України не засяють за рік, або Не квотами єдиними

Аналітика
1506
Ukrinform
Українських виконавців в ефірі побільшало у 6-9 разів. А про нових зірок ви щось чули? Отож… Як шоу-бізу відродитися остаточно?

Минулого тижня музична спільнота отримала дві пов’язані між собою теми для обговорення.

Перша – підбиття підсумків після дії закону про квоти на українському радіо. 8 листопада виповнився рівно рік, як українські радіостанції збільшили присутність україномовного контенту мінімум до 25%. Сергій Оснач, член Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя, відмітив, що «завдяки квотам реальна частка українських пісень на радіо зросла у 6-9 разів – з жалюгідних <5% до 30-45% (при чинній квоті 25%)». Нагадаємо, що після 8-го листопада квоти на радіо знову мають зрости – до 30%, а ще через рік – до 35%.

Другою ж, не менш обговорюваною темою, став скандал пов'язаний із запровадженням квот за участю голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторії Сюмар та телеведучої «Прямого» Василіси Фролової. Телеведуча в розмові з депутатом, яка сказала, що введення квот і збільшення українських пісень на радіо виявилося ринково привабливим, різко заперечила: «… я як меломан зі стажем з вами тут зовсім не згодна, навіть попри те, що всі мої друзі музиканти».

Згодом же на звинувачення Сергія Оснача у непрофесійності Василіса Фролова відповіла, що «українських ЛЮБИХ мною виконавців та НОВИХ виконавців, на яких треба було б звернути увагу, на жаль, в ефірах дуже мало», додавши, що Вікторія Сюмар так і не назвала саме нових виконавців, яких вона відкрила саме завдяки квотам. На ці слова телеведучої одразу зреагували користувачі, які в коментарях стали згадувати артистів, яких відкрили для себе завдяки квотам: «Пані Валькова», Брати Станіслава, Люсі, VНОЧІ, Фranko', LUKA, LUMIERE, ZEFEAR, EPOLETS, LAUD...

Скріншот коментарів користувачів Фейсбуку під дописом Сергія Оснача
Скріншот коментарів користувачів Фейсбуку під дописом Сергія Оснача

Але чи могли взагалі так швидко ці музиканти за рік ніби за помахом чарівної палички перетворилася з маловідомих широкому загалу «хлопчиків та дівчаток, які співають» на успішних зірок, яких знає і чекає вся країна. Професіонали шоу-бізнесу однозначно скажуть – такого не буває. Для того, щоб ситуація на ринку українського шоу-бізнесу змінилася і музиканти не просто вийшли з тіні, а спровокували новий прорив у музиці на кшталт того, який стався в Україні у 90-х, одних квот не достатньо. Аби дізнатися, що потрібно робити, щоб ситуація на нашому музичному ринку відчутно змінилася, Укрінформ поспілкувався з відомим українським продюсером Олександром Ягольником.

Ринок чекає на два закони - про роялті і меценатство

Для того, щоб український шоу-бізнес міг впевнено розвиватися, потрібна реальна державна підтримка у вигляді прийняття двох основних законів.

Перший – Закон про роялті (тобто, про виплати за використання в ефірі музичних творів. – Ред.). «Світові органи із захисту права інтелектуальної власності давно вимагають від України вивести нарешті сферу роялті з тіні. А ситуація наразі така, що радіо-лоббі, яке допомагає своїм клієнтам уникати цивілізованої сплати роялті, підготували свій законопроект 7029, який в принципі не передбачає реального покращення для авторів в оновленій системі права інтелектуальної власності. Для мене було дивно, що цей законопроект підтримали Ірина Геращенко, Микола Княжицький та Марія Іонова», - говорить Олександ Ягольник.

Олександр Ягольник, український музичний продюсер
Олександр Ягольник, український музичний продюсер

Другий закон, який допоможе в фінансовій підтримці вітчизняних артистів, - Закон про спонсорство і меценатство. Він спирається на всесвітню практику, коли меценати, які вкладають гроші у розвиток культури, мають певні податкові преференції. Це якраз і стимулює людей і установи «з можливостями» фінансувати культуру. За словами продюсера, українські артисти змушені багато на чому економити в процесі творчості, відтак втрачають у якості, оскільки шоу-бізнес сам по собі дуже недешева сфера.

Експерт відзначає ще один дуже болючий момент пов’язаний і з війною, і з мораллю… «Артисти, які ж їздять на гастролі до Москви, мають більше коштів і більше можливостей видавати і просувати свій музичний продукт, оскільки добре там заробляють. Відтак не дивно, що музичні телеканали, досі рухаючись у фарватері Москви, також дещо саботують процес появи нових україномовних виконавців (успіх яких, до речі, на 50% залежить від телебачення)».

Олександр Ягольник окремо наголошує на тому, що для розвитку шоу-бізнесу також потрібні українські мюзикли: «Поєднання театру і шоу-бізнесу дає приголомшливі результати – у світі це зрозуміли ще 100 років тому. У нас за весь час незалежності був всього один приклад мюзиклу, що поставлений за бродвейською системою, – «Екватор» 2003-го року, режисером якого став Віктор Шулаков, слова написав поет Олександр Вратарьов, а музику – Олександр Злотник.

Мюзикл
Мюзикл "Екватор" // На фото: Тіна Кароль (ліворуч), Василь Бондарчук, Денис Барканов (у білому), Світлана Лобода

Цей мюзикл відкрив шоу-бізнесу Тіну Кароль, Лободу, Бондарчука, Дениса Барканова. А все тому, що мюзикл навчає артистів одразу всьому – співати, танцювати, бути актором, – все це визначає шоу-бізнесову кар’єру».

Прорив української музики? Мінімум - за 1,5-2, максимум – за 4-5 років

Але наявність державної підтримки – це хоч і важлива, але не єдина складова для того, щоб відбувся прорив у нашій музичній індустрії. Повертаючись до того, що успіх музикантів на 50% залежить від телебачення, не зайвим буде нагадати про нестачу телепроектів, орієнтованих на просування вітчизняних виконавців. Формати запозичені в ВВС, як той же «Х-фактор» та інші талант-шоу не розглядаємо. Вони хіба що дають можливість таланту бути поміченим на тлі сірості, але обов’язково присутність останньої нівелює всі «зіркові» сподівання. Якщо в 90-х провідні телеканали мали хоча б по одній музичній програмі, яка виходила в ефір щодня чи щотижня, - як от «Територія А», «Пісня року» чи «Мелорама», - то зараз таких майже немає. Олександр Ягольник говорить, що завдяки таким програмам широкому загалу стали відомі Ірина Білик, Олександр Пономарьов, Наталя Могилевська, Віктор Павлік, «Скрябін», «Океан Ельзи» та інші зірки, а зараз на українському телебаченні немає, приміром, жодної музично-аналітичної програми, яка б також стала трампліном для українського музичного світу. «З іншого боку, порівняно з 90-ми, - продовжує продюсер, - зараз стало набагато більше і студій, і людей, які вміють робити гарний саунд (звучання. – Ред.). Але молоді виконавці поки не дуже розуміються на тому, як робити піар, як подавати себе, тобто популяризувати українську музику. Адже зараз слухачі стали дуже вибагливі, оскільки навколо інформації дуже багато – чого раніше не було. Тому зараз потрібно шукати нові креативні форми для піару, щоб зацікавити слухача, а послуги дійсно хороших піар-агенцій коштують чималих грошей. Тому знову ж таки все впирається в гроші».

Насамкінець ми спитали у Олександра Ягольника – на якій відстані від прориву в українській музиці зараз ми знаходимося та які виконавці можуть стати зірками у найближчій перспективі?

«Думаю, якщо нічого не робити, то приблизно за 4-5 років ми спостерігатимемо прорив української музики на кшталт того, як це відбувалося в 90-х. Якщо ж щось робити – прорив настане за півтора-два роки. Але варто розуміти, що зірки швидко не народжуються, це об’єктивний процес. Приміром ті виконавці, які прорвалися у 97-му, починали ще в 94-95 роках. Молодому музикантові, щоб стати зіркою, за наявності фахового продюсера, команди однодумців та стартового капіталу, потрібно півтора-два роки. Але, щоб досягти такого рівня, як, приміром, Тіна Кароль чи Джамала, – потрібно більше часу. Тіна Кароль починала зіркову кар’єру у 2004-05 роках, Джамала – приблизно у 2008-09 роках (але їй в цьому багато дало Євробачення). У найближчій перспективі зірками бачу лідерів останнього національного відбору Євробачення (O. Torvald, Melovin, гурт Kadnay, Vivienne Mort, Анастасію Прудиус) – на відборах завжди в лідерах яскраві особистості, але не виключаю приємних сюрпризів від тих, кого зовсім не знаю», - підсумовує Олександр Ягольник.

Юлія Горбань, Київ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-