Кіножовтень: старий чоловік, суворий чоловік, половецькі орди і андроїди-нелегали

Кіножовтень: старий чоловік, суворий чоловік, половецькі орди і андроїди-нелегали

3183
Ukrinform
Путівник по кіножовтню та одній з найбільш насичених - кінофестивальній програмі місяця

Стрічки жовтневого прокату відображають наше відчайдушне прагнення позбутися турбот і тривог повсякдення, нашу тугу за іншими просторами, сильними емоціями та подвигами. Бранка вікторіанського домашнього вогнища знаходить розраду в адюльтері, спітнілий від літньої нудьги буколічного черкаського села підліток вирушає в епоху богатирів, лютих кочівників і злих чаклунів, литовський юнак шукає сенс життя в мінливості війни на сході України. Однак у цьому пошуку порятунку, шлях до якого, як відомо, вузький, немов лезо бритви, героям доводиться вступати в протистояння насамперед із звичними демонами власних пристрастей і страхів.

З 5 жовтня

Той, що біжить по лезу, 2049 / Blade Runner 2049

Про сюжет фільму Дені Вільньова напередодні його виходу в прокат практично нічого не відомо, однак самих вихідних даних досить, щоб він вважався обов'язковим до перегляду для кожного порядного кіномана. Режисер, який має репутацію одного з найінтелектуальніших кінематографістів сучасності, які працюють в жанровому кіно, поставив продовження культової картини 1982-го року, «Той, що біжить по лезу» Рідлі Скотта, яка стала, в свою чергу, екранізацією класичного науково-фантастичного роману Філіпа К. Діка «Чи мріють андроїди про електроовець». Як і оригінальна стрічка, фільм Вільньова присвячений полюванню на втікачів-андроїдів – розумних роботів, що вийшли з покори і намагаються видати себе за звичайних людей.

Бегущий по лезвию 2049 / Фото: https://itc.ua
Той, що біжить по лезу, 2049 / Фото: https://itc.ua

З часів оповідань Айзека Азімова ставлення людей до роботів виступало мірилом людяності: перефразовуючи Фур'є, рівень цивілізованості суспільства у науково-фантастичних творах перебуває в прямій залежності від того, яке становище в цьому суспільстві займають роботи, що втілюють пригноблені верстви, нагадують про соціальну, економічну, гендерну нерівність, безправ'я національних, релігійних та інших меншин. Відтак особливу актуальність фільму Вільньова надає виразна схожість андроїдів, яких розшукують представники правоохоронних органів, і біженців із гарячих точок Азії та Африки, які змушені рятувати своє життя, навіть діставшись до цивілізованого світу.

Варто зазначити, що до героїв стрічки увійшов центральний персонаж фільму Рідлі Скотта – офіцер Рік Декард у виконанні Гаррісона Форда.

Іній / Frost

Дія фільму відомого литовського постановника Шарунаса Бартаса (копродукція Литви, Франції, України і Польщі) розгортається в зоні АТО, куди їде з гуманітарним вантажем молодий литовець, який намагається знайти душевний мир у вирі чужої війни.

Иней / Frost / Фото: http://horoshiy-vkus.biz.ua
Іній / Frost / Фото: http://horoshiy-vkus.biz.ua

Докладніше про цю картину ми писали в щоденниках Одеського кінофестивалю.

З 12 жовтня

Сторожова застава

Дебютна стрічка Юрія Ковальова, відомого за альманахами короткометражок «Мудаки. Арабески» і «Україна, гудбай!», є найсерйознішою в сучасному вітчизняному кіно спробою створити повноцінний зразок жанру фентезі. Відправною точкою проекту послужила однойменна дитяча повість Володимира Рутковського, що розповідає про хлопчика, який потрапив з нашого часу в Київську Русь епохи Володимира Мономаха та його відважних воїнів – Іллі Муромця, Добрині Микитовича та Альоші Поповича.

Сторожевая застава / Фото: https://itc.ua
Сторожова застава / Фото: https://itc.ua

При цьому, якщо в книзі Рутковського подорож у часі є єдиним порушенням звичних законів реальності, а герої билин діють в цілком реалістичному світі, позбавленому будь-якого чаклунства, фільм Ковальова, відповідно до обраного жанру, рясніє чудовиськами і чародіями.

В цілому ж сюжетна канва стрічки йде за повістю: наш юний сучасник виявляється не тільки свідком, а й активним учасником оборони південних рубежів Київського князівства від половецької навали.

Леді Макбет / Lady Macbeth

Дебютна стрічка британського режисера Вільяма Олдройда засвідчує, що звичаї і порядки сільської вікторіанської Англії не надто відрізнялися від атмосфери російської купецької глибинки часів Олександра II. Дія картини починається в 1865-му – в рік, коли вийшло друком її літературне першоджерело – повість Миколи Лєскова «Леді Макбет Мценського повіту».

Леди Макбет / Фото: http://orloffmagazine.com
Леді Макбет / Фото: http://orloffmagazine.com

Центральна героїня твору – юна дружина буркотливого і скупого сквайра, яка страждає від присікувань з боку чоловіка і його злобного батька і не знає інших розваг, крім хатнього клопоту. Променем світла в цьому темному царстві виявляється для неї знайомство з молодим і привабливим слугою. Заборонена пристрасть спонукає закоханих наважитися на бунт, що переступає, як це зазвичай і буває, не тільки закони фарисейського суспільства, а й божі встановлення.

Картину дуже тепло прийняли на кількох престижних фестивальних майданчиках. Вона отримала, серез інших нагород, приз ФІПРЕССІ на МКФ в Сан-Себастьяні.

Лагідна

Картину Сергія Лозниці можна назвати кращим фільмом року, що мають відношення до вітчизняної кінематографії (крім України, серед країн-виробників зазначені Франція, Нідерланди, Німеччина, Литва і Росія).

Кроткая / https://realist.online
Лагідна / https://realist.online

Вперше ця стрічка, заснована на однойменному шедеврі Федора Достоєвського, була представлена українським глядачам на кінофестивалі в Одесі.

З 19 жовтня

Гарний час / The Good Time

Фільм шанованих, але не надто відомих незалежних кінематографістів, братів Бена і Джошуа Сефді, розповідає про молодого грабіжника (Роберт Паттісон), який переживає найважчу ніч у своєму житті. Невдале пограбування поставило під удар не тільки його самого, а й його молодшого брата; і потреба врятувати близьку людину, якій загрожує небезпека з його вини, змушує героя пережити справжню екзистенційну кризу.

Хорошее время / Фото: paritycheck.co.uk
Гарний час / Фото: paritycheck.co.uk

Незважаючи на приналежність картини до жанру, який не надто прихильно сприймають фестивальні завсідники, «Гарний час» було показано в основному конкурсі Каннського кінофестивалю і отримав позитивні відгуки як у публіки, так і у критиків.

Аритмія

Упередження глядачів, які вважають, що російський кінематограф являє з себе похмуру юрбу ментів, бригад і бравих агентів ФСБ, допоможе розвіяти новий фільм Бориса Хлєбнікова, який зумів пробитися у вітчизняний прокат всупереч усім виставленим чиновними патріотами перепонам. Центральний герой оповідання – лікар «швидкої допомоги», самовіддано бореться за життя ближніх, тим часом не помічаючи ні невдоволення начальства, зацікавленого лише в позитивній статистиці, ні побутових негараздів, які загрожують зруйнувати його шлюб.

Аритмия / Фото: Meduza
Аритмія / Фото: Meduza

Виразність характерів і достовірність, впізнаваність соціального фону цієї картини, що отримала приз за кращу чоловічу роль на МКФ у Карлових Варах, була відзначена українськими кіноманами, які змогли подивитися «Артимію» у позаконкурсній програмі Одеського кінофестивалю.

З 26 жовтня

Мир вашому дому

Перегляд нової картини Володимира Лерта, який поставив раніше «Відторгнення» і «Ніч святого Валентина», наводить на думку, що деяким вітчизняним кінематографістам слід було б зосередитися на екранізаціях видатних п'єс. Переважно тих, де діалогів побільше, монологів – поменше, і по можливості з докладними ремарками, щоб інтерпретація могла передаватися довжиною і кольором приклеєних борід.

Мир вашему дому / Фото: http://nv.ua
Мир вашому дому / Фото: http://nv.ua

Попри окремі акторські успіхи і кілька дотепно вирішених сцен ця адаптація п'єси Григорія Горіна «Поминальна молитва», написаної за мотивами «Тев'є-молочника» Шолом-Алейхема, залишає враження невибагливої телевистави. Утім, настільки актуальна в нашу тривожну епоху історія про людину, яка переживає не тільки лють соціально-політичних стихій, а й кризу звичної системи цінностей – виявляючи при цьому душевну стійкість і здатність жертвувати задля любові до ближніх власними відсталими поглядами, хвилює і зворушує всупереч кінематографічній недолугості.

Прем'єра фільму відбудеться в рамках фестивалю «Молодість. Пролог».

ФЕСТИВАЛІ МІСЯЦЯ

Фестиваль «Британський театр кіно» у кінотеатрі «Київ» продовжиться 3-го жовтня здійсненою Королівською Шекспірівською компанією постановкою «Тіта Андроніка», одного з ранніх творів Шекспіра і, поза сумнівом, найбільш кривавого у його творчій спадщині.

У цій п'єсі автор віддає належне популярному жанру єлизаветинського театру, «трагедії помсти», що передбачав нагромадження найжахливіших злодіянь, парад атракціонів виняткової жорстокості. За допомогою цієї фантасмагорії насильства Шекспір показує суспільство язичництва і зневіри, кожен представник якого діє, виходячи лише з особистих інтересів і бажань – світ занурений без Бога в кривавий хаос, позбавлений будь-якого милосердя, але наповнений благанням про нього.

Мої слова твою покрають душу,

Вони - про ґвалтування й різанину,

Нічні злочинства, підступи огидні,

Ганебні змови, зрадництва, про зло

Таке, що й чути болісно про нього.

24-го жовтня буде знову представлений спектакль за прославленою п'єсою Тома Стоппарда «Розенкранц і Гільденстерн мертві» з Деніелом Редкліффом в одній з головних ролей.

31-го жовтня відбудеться прем'єра вистави театру Янг Вік «Єрма» за п'єсою Федеріко Гарсіа Лорки, яка досліджує відповідність материнського інстинкту законам сучасної цивілізації.

Розклад фестивалю розміщено на сайті кінотеатру.

5-го жовтня в кінотеатрі «Київ» відбудеться відкриття ХІІ фестивалю «Дні Польського Кіно», до якого ввійдуть вісім повнометражних фільмів. Хедлайнерами показу виступають картини «Остання родина» Яна П. Матушинського і «Червоний павук» Марціна Кошалки.

Фільм Матушинського, який став володарем Гран-прі минулорічної «Молодості», присвячений популярному польському художнику-авангардисту Здзиславу Бекшинському, його одержимому суїцидальними нахилами синові і дружині – сумирній і стійкій католичці. Спочатку стрічка здається химерним, невиразним зібранням дивних сцен про різні прояви божевілля, але якоїсь миті розрізнені фрагменти складаються в пронизливу притчу про природу творчості, заради служіння якій великі художники так часто жертвують своїми близькими.

«Червоний павук» розповідає про пересічного громадянина соціалістичної Польщі, який зустрічається зі злом, випадково опинившись за межами звичної повсякденності, і вирушає вести з ним особисту війну на узбіччі суспільства. Картина отримала нагороду журі МКФ у Гдині та гарні відгуки критиків, підкріплені призом ФІПРЕССІ на «goEast» та головною нагородою Тижня критики на МКФ в Каїрі.

Розклад показів розміщено на сайті кінотеатру.

23-й фестиваль «Нове німецьке кіно», яке проводять компанія «Артхаус трафік» і Гете-інститут, відкриється в кінотеатрі «Київ» 12-го жовтня. Серед шести картин огляду – такі гучні фільми, як «24 тижня» Анни Зазори Берашед про молоду жінку, яка намагається вирішити – чи давати життя дитині, яка приречена страждати від двох невиліковних хвороб, «Бойс» Андреса Вьєля про культового німецького художника і письменника в контексті його епохи, та «Школа №3» Лізи Сміт і Георга Жено, вибудувана на монологах учнів школи міста Миколаївка Донецької області, зруйнованої в результаті артобстрілу.

Крім Києва, фестиваль пройде також у Чернівцях, Львові, Дніпрі, Харкові та Одесі. Список кінотеатрів і дати показів розміщені на сайті прокатної компанії.

15 жовтня київський «Жовтень» першим серед українських кінотеатрів відзначить День арт-кіно Європи, організований Міжнародною конфедерацією артхаусних кінотеатрів як спосіб привернути увагу аудиторії до інтелектуального кінематографа і його кінотеатральних острівців, що надають йому екрани серед океану блокбастерів. В рамках заходу будуть показані гучні фестивальні хіти сезону, такі як «Квадрат» Рубена Естлунда, «Ізі» Андреа Маньяні і вищезгадані «Іній» Шарунаса Бартаса і «Лагідну» Сергія Лозниці.

Також в рамках заходу відбудеться дискусія «Інтеграція України в європейське кінопростір: досягнення та виклики» і відкриття виставки польського кіноплакату.

Програму київського Дня арт-кіно Європи буде незабаром розміщено на сайті кінотеатру.

Як відомо, окраса київського фестивального сезону – кінофестиваль «Молодість» – цього року не відбудеться: організатори визнали за доцільне перенести його на травень. У розраду шанувальникам цього найстарішого українського кінофестивалю (і найбільшого в світі фестивалю кінодебютів) 21-го і 22-го жовтня буде проведена «Молодість. Пролог», своєрідна презентація нового, весняного формату «Молодості». В межах цієї презентації відбудеться показ Національної конкурсної програми, складеної з кращих короткометражних стрічок молодих українських кінематографістів (деякі з них встигли вчинити фурор на кінофестивалі в Одесі і Черкаському «КіноШоті»), а також кількох повнометражних робіт – вищезгаданого фільму Володимира Лерта, нашумілої українсько-словацької кримінальної драми «Межа» Петера Бебьяка, що отримала приз за кращу режисуру на МКФ в Карлових Варах, і ретроспективної програми «Свобода», складеної з стрічок, присвячених боротьбі за громадянські права.

Розклад показів буде розміщено на сайті кінофестивалю.

Олександр Гусєв. Київ.


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-