Кириленко розповів про свою участь у Революції на граніті
Про свою участь у студентській революції Кириленко розповів журналістам на презентації виставки, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Як учасник тих подій (тоді - студент філософського факультету Київського університету) я прожив на Майдані два тижні. Тоді здавалося, що це щось дуже унікальне, ...але потім з'ясувалося, що для України це процес, який набув певної циклічності. У 90-му році студентське голодування, яке дістало назву Революція на граніті, спричинило невдовзі здобуття Україною незалежності. Це був перший Майдан. Потім пройшло 14 років - і стався другий. Потім - третій Майдан, який і зараз продовжується на Сході. Така історична невблаганність останні 25 років домінує над Україною. Всі ці події гартують нас як націю", - наголосив Кириленко.
Виставка ставить за мету показати політичну історію українського Майдану як боротьби за повернення України до Європи: через Революцію на граніті, акцію "Україна без Кучми" 2000-2001 рр., Помаранчеву революцію 2004 р. до Революції Гідності 2013-2014 рр.
На виставці використано фотографії, прапори, відеоматеріали тих часів. Зокрема, з архіву інформаційних агентств Укрінформ та УНІАН, Музею Івана Гончара, ГО "Музей Майдану", Музею Києво-Могилянської академії, Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г.С.Пшеничного.
Відкриття приурочено до 25-ої річниці студентської Революції на граніті - першого успішного ненасильницького політичного протесту проти комуністичної влади в Українській РСР.
2 жовтня 1990 року в Києві на майдані Незалежності (тоді - площі Жовтневої революції) студенти розбили наметове містечко й оголосили політичне голодування. Молодь була з Києва, Львова, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Сум, Рівного, Полтави, Дрогобича, Вінниці, Тернополя. На їх підтримку почали страйкувати студенти всіх вищих навчальних закладів Києва, а також учні технікумів, ПТУ і старшокласники. Студентські акції протесту пройшли і в обласних центрах. Керували акцією співголови Українських студентських спілок - Олесь Доній (голова київської УСС), Маркіян Іващишин (голова Студентського братства Львова) та Олег Барков (голова Дніпродзержинської УСС).
Учасники голодування висунули політичні вимоги, серед яких - перевибори парламенту, відставка Голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола тощо. Українське керівництво на чолі з Леонідом Кравчуком частково пішло на поступки учасникам акції, і 23 жовтня Верховна Рада УРСР ухвалила рішення про скасування 6-ї статті Конституції про керівну роль партії, а також прийняла відставку Масола.
Виставка триватиме до 10.01.2016 року за адресою: вул. Б.Хмельницького, 7.
