Пресконференція щодо створення Національного військового меморіального кладовища

Організатори: Медіацентр Україна — Укрінформ.

Учасники: Олександр Ткаченко - міністр культури та інформаційної політики України; Юлія Лапутіна - міністр у справах ветеранів України; Володимир Тиліщак - заступник голови Українського інституту національної пам'яті.

Формат заходу – офлайн (Зала 1).

Журналісти зможуть поставити запитання офлайн (Зала 1) та в чаті трансляції на YouTube.

Прохання прибувати за пів години до заходу.

Акредитація представників ЗМІ здійснюватиметься перед заходом в агентстві.

Захід транслюватиметься на YouTube-каналі Укрінформу: https://www.youtube.com/c/UkrinformTV

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Використання будь-яких матеріалів з офіційного YouTube-каналу Укрінформ можливе лише за умови дотримання авторських прав, встановлених каналом. У разі демонстрації ролика в ході прямого ефіру, необхідно послатися на автора — Укрінформ — показати його назву на екрані та вимовити її вголос.

Читайте Пресцентр Укрінформу в Telegram: https://t.me/presscenter_ukrinform

Підсумкові матеріали:

У МКІП пропонують створити військове кладовище поруч із Биківнянськими могилами 

Створення Національного військового меморіального кладовища на території поруч із Биківнянськими могилами на виїзді з Києва може бути найшвидшим шляхом для відкриття такого меморіального місця вшанування пам'яті полеглих захисників.

Про це зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко на пресконференції в Медіацентрі Україна – Укрінформ.

"У нас є Національний комплекс "Биківнянські могили", заповідник, який стоїть на виїзді з Києва на Броварському шосе. Це місце пам'яті, місце загибелі розстріляних сталінськими репресіями українців, поляків. Ми думаємо, що цілком доречно поруч, не там, де знаходиться заповідник, а поруч, там досить великі є дві ділянки в лісі, створити і місце пошани наших загиблих військових", – сказав Ткаченко.

За його словами, заповідник перебуває у віданні МКІП, тому найшвидше вдасться вирішити питання із землевідведенням.

Міністр також запевнив, що інші країни вже мають приклади облаштування таких місць у лісі, які не порушують екологію.

Ткаченко вважає, що у разі схвалення проєкту вже восени може бути реалізовано перший етап будівництва кладовища.

Своєю чергою, міністр у справах ветеранів Юлія Лапутіна пояснила, що для затвердження проєкту потрібне громадське обговорення і згода.

“Ми маємо якнайшвидше визначити це місце. Все, що залежить від уряду, відповідно до плану дій, ми маємо вже до жовтня-місяця запустити. Зараз на обговоренні те, чи ця ділянка буде прийнята як така, і вже від цього будуть відштовхуватися усі подальші дії. Якщо зараз ми визначаємо, що це саме те місце, то вже у жовтні-місяці відбудуться вже перші поховання”, - сказала вона.

Перший заступник міністра у справах ветеранів Олександр Порхун переконаний, що місце поруч із Биківнянськими могилами є оптимальним. Там планується створення військового кладовища, музейного комплексу, побудова ритуальної будівлі та інших необхідних споруд для функціонування кладовища та проведення почесних поховань полеглих захисників України.

“Адміністративні будівлі будуть розташовані паралельно Броварському проспекту, а саме місце поховання буде ближче до центру земельної ділянки, яка пропонується для розгляду та затвердження на громадських обговореннях для того, щоб Міністерство культури передало Міністерству у справах ветеранів земельну ділянку, аби ми могли розпочинати будівництво. Земельна ділянка буде складати 300 га”, - сказав він.

Порхун додав, що при обранні цього місця також враховували маршрут, аби родичам та близьким загиблих воїнів було легше дістатися туди. Від станції метро Лісова до центральної групи кладовища - 2,5 км. Міська влада зможе запустити окремий шатл, який курсуватиме за цим маршрутом, а також розглядає інші варіанти швидкого проїзду на об'єкт.

Заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак вважає, що розташування Національного військового меморіального кладовища уздовж Броварського шосе дозволить створити такий спільний меморіальний простір, який буде нагадувати про заплачену за незалежність і свободу ціну.

“Коли тут знайдуть спочинок ті, хто захищає у ХХІ столітті Україну від повернення тоталітаризму, і поряд буде меморіал жертв тоталітаризму як нагадування про ту ціну втрати свободи, коли мільйони людей стають безневинними жертвами злочинних режимів. Тому таке сусідство справді дозволить створити виразний меморіальний простір, надзвичайно важливий для збереження національної пам'яті українського народу”, - сказав він.

Присутні на пресконференції родичі загиблих військовослужбовців зазначили, що створення Національного військового меморіального кладовища на території поруч із Биківнянськими могилами на виїзді з Києва їх влаштує, але вони вимагають від влади швидших дій.

“У нас спільнота доволі велика. Ми спілкуємося із багатьма родинами загиблих захисників України. Хочеться, що цей процес не затягувався. Ми приймаємо це місце, якщо ці поховання будуть якнайшвидше”, - сказала матір загиблого бійця полку “Азов”, який боронив Україну в оточеному Маріуполі, Віра Литвиненко.

Як повідомлялося, у травні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, яким передбачається створення Національного військового меморіального кладовища. Зокрема, цим законом передбачено, що Національне військове меморіальне кладовище є об’єктом права державної власності та не підлягає приватизації або передачі в оренду.

Питання про відведення земельної ділянки для розміщення на ній Національного військового меморіального кладовища вирішується відповідно до Земельного кодексу України.

Замовником будівництва Національного військового меморіального кладовища є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни. Будівництво Національного військового меморіального кладовища здійснюється за рахунок коштів державного бюджету відповідно до закону.

Ткаченко вважає, що питання Пантеону героїв має вирішуватися окремо від створення національного військового кладовища

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко вважає, що питання місцерозташування національного військового кладовища і Пантеону героїв потрібно вирішувати окремо, першочерговим є відведення місця під поховання.

Про це він зазначив під час пресконференції в Медіацентрі Україна - Укрінформ.

"Думаю, що нагальне питання, яке треба вирішити в першу чергу, - створення кладовища. Є різні думки з приводу створення Пантеону - він може бути так само і на кладовищі, зараз йде опитування щодо Аскольдової могили - петиція зареєстрована, і на Співочому полі, але оскільки нагальнішим є питання створення саме кладовища, вважаємо, починати потрібно з цього", - сказав міністр.

Він також зауважив, що для створення Пантеону потрібно вислухати різні точки зору, зокрема щодо того, де саме його розташовувати - чи на кладовищі чи в якомусь символічному місці, кого мають на ньому ховати тощо.

Своєю чергою присутні на заході родичі загиблих захисників наголосили, що вони погодяться зі створенням військового кладовища на окраїні Києва, якщо окремо буде Пантеон вшанування героїв як місце пам'яті в центрі столиці.

Як повідомлялося, МКІП пропонує створити Національне військове меморіальне кладовище на виїзді з Києва поруч із заповідником "Биківнянські могили".

На сайті Президента зареєстровано петицію авторства парамедикині, нареченої загиблого воїна Дмитра Коцюбайла (Да Вінчі) Аліни Михайлової щодо створення Національного Пантеону Героїв України на території парку Аскольдова Могила у місті Києві. Під петицією станом на 14-00 23 вересня зібрано понад 21 тис. з необхідних для розгляду 25 тис. підписів.

Відео: 

Video: