Кримська платформа-2: більш як 60 учасників, проти 46 минулого року

Кримська платформа-2: більш як 60 учасників, проти 46 минулого року

Укрінформ
Таміла Ташева та Еміне Джапарова розповіли Укрінформу, як Україна готує другий саміт Кримської платформи на тлі повномасштабної, Великої війни

Через рік після установчого саміту Кримської платформи, першого переговорного майданчика України з деокупації Криму, його учасники знову зберуться 23 серпня. Порівняно з минулим роком, коли в Києві відбулася урочиста інавгурація Платформи, ситуація кардинально змінилася: початок широкомасштабного наступу рф, перші перемоги ЗСУ (Київ, Чернігів, Суми, Харків), розвінчання міфу про «другу армію», серія успішних «вибухових» акцій по території окупованого півострова… На сьогодні віра в те, що ми звільнимо Крим значно раніше, ніж багатьма думалося, – сильна, як ніколи. 

«Крим – це Україна. І ми говоритимемо про нього, що захочемо, і робитимемо, що захочемо. Це принциповий момент», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба напередодні другого саміту Кримської платформи.

За його словами, подія покаже, скільки країн підтримують мету України щодо деокупації Криму.

«Ми хочемо надіслати дуже чіткий сигнал: навіть якщо - теоретично - ворог знову стоятиме під Києвом, ми все одно плануватимемо деокупацію Криму. Дуже важливо зрозуміти: хоч би як було складно, ми завжди повинні думати стратегічно — настане час, коли ми деокупуємо свої території. І саміт Кримської платформи — це сигнал саме про це», - наголосив міністр.

Нагадаємо, що тогорічний саміт зібрав представників усіх країн НАТО і ЄС. Але не приїхали, наприклад, уже колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон. Недостатньо високе представництво було і з боку США (захід відвідала лише міністерка енергетики). Щодо представників Азербайджану, Ізраїлю, країн Африки, Південної Америки та Азії (крім Японії), то на Кримській платформі їхні представники узагалі не були присутні.

Чого конкретно чекати від другого саміту Кримської платформи? Як і де він проходитиме, його головна мета, завдання, акценти? Чи варто очікувати на ухвалення якихось принципових рішень? Про все це і не тільки ми розпитали у першої заступниці міністра закордонних справ України Еміне Джапарової та представниці президента в Криму Таміли Ташевої.

Кримська платформа: чому це так важливо?

«Будь-який захід найвищого рівня, який проводить Україна, у т.ч. саміт Кримської платформи, є важливим політичним заходом. Особливо важливим він є в умовах війни росії проти України», - коментує Укрінформу Еміне Джапарова.

Порівняно з минулим роком, продовжує вона, коли під час Cаміту в Києві відбулася урочиста інавгурація Платформи, ситуація кардинально змінилася. Всі загрози, пов’язані з окупацією Криму, лише загострилися і стали реальністю.

«З Криму рушили російські війська і військова техніка, щоб окупувати південь України. Звідти ж здійснюються ракетні обстріли українських міст і об’єктів інфраструктури. Мостом через Керченську протоку йдуть підкріплення для російських військ, які чинять агресію проти нашої держави, - акцентує пані Джапарова. - Використовуючи тимчасовий контроль над півостровом, росія блокує судноплавство в Чорному морі, провокуючи світову продовольчу кризу. Крим фігурує у спробах кремля інтернаціоналізувати війну, наприклад захопивши Придністров’я та Молдову».

Питання деокупації Криму перейшло з площини необхідності захисту базових принципів міжнародного права у площину нагальної потреби захисту безпеки та стабільності континенту. Саме тому цей саміт такий важливий.

«Він засвідчить міжнародну політичну підтримку нашої держави. А вона є основою для готовності партнерів надавати і розширювати економічну, гуманітарну і безпекову допомогу, спрямовану на відновлення територіальної цілісності України, у т.ч. контролю над Кримом», - каже перша заступниця глави МЗС.

Більш того, за її словами, саміт підтвердить, що партнери підтримують позицію України про необхідність звільнення півострова. Що жодних перспектив для росії змусити нас на якийсь територіальний компроміс за рахунок Криму не існує.

«Ми на це ніколи не підемо», - переконує Еміне Джапарова.

Війна росії проти України почалася з окупації Криму й без його звільнення, яке зараз виглядає досить близьким (Укрінформ про це нещодавно писав у своєму матеріалі «Міф про «неприступну фортецю», або Як ЗСУ руйнують фальшивий образ Криму»), вона не завершиться. 

Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова

«У боротьбі проти окупанта Україна використовує всі доступні методи та всю наявну допомогу. І, поряд з успіхами наших героїв та героїнь зі Збройних сил, посилених підтримкою партнерів, нам стає у великій пригоді й політико-дипломатичний шлях. У боротьбі з таким ворогом, як росія, спрацьовує лише повний комплекс методів міжнародного тиску, щоб примусити її повернути загарбане», - підкреслила пані Джапарова.

Її доповнює Таміла Ташева: «Крім усього іншого – дуже важливо продовжувати активну роботу на дипломатичному фронті. Чим більш виснаженою буде росія в економічному плані – тим менше ресурсів у неї буде для проведення варварської, руйнівної воєнної політики проти України. І тим швидше вона залишить тимчасово окупований Крим. Тому Україна й не робить ставку виключно на війну. Наш ворог потужний, тому ми маємо діяти усіма доступними засобами аби зупинити його і звільнити наші тимчасово окуповані території».

На питання, чого конкретно чекати від другого саміту та чим він буде відрізнятися від попереднього…

«Почну з останнього: відрізнятиметься від попереднього перш за все контекстом, а також перспективами досягнення цілей Платформи, - розповідає Еміне Джапарова. - Рік тому нашим завдання було створити Міжнародну Кримську платформу задля збереження питання Криму на міжнародному порядку денному. Сьогодні мета Кримської платформи – деокупація Криму – не видається такою «стратегічною» і недосяжною в ближчому майбутньому. Вона цілком тактична».

Напрямки роботи в рамках Кримської платформи – визначені

«Кримська платформа продовжує активно працювати задля консолідації міжнародної політики невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму; підвищення ефективності санкцій, їх посилення та запобігання спробам обходу; захисту прав людини та сприяння дотриманню норм міжнародного гуманітарного права; забезпечення безпеки судноплавства в Азово-Чорноморському регіоні та за його межами, захист принципу свободи навігації; подолання негативних наслідків окупації», - перелічує Таміла Ташева.

«Всі ці напрямки не лише зберігають актуальність. Їхня важливість у світлі агресії росії ще більше зростає. Про це і має сказати саміт – все актуально. Давайте рухатися вперед», - акцентує Еміне Джапарова.

Отже, саміт буде зосереджений на обговоренні таких основних тем:

  • роль тимчасової окупації Криму в розгортанні повномасштабної агресії проти України;
  • спільні зусилля, спрямовані на відновлення безпеки та стабільності в регіоні Чорного та Азовського морів;
  • подальші кроки у відповідь на порушення росією прав людини та міжнародного гуманітарного права у Криму, зокрема щодо етнічних українців і кримських татар;
  • посилення політики невизнання».

Очікується, що учасники Саміту схвалять за підсумками Спільну заяву, яка вже практично фіналізована. Втім, якихось конкретних деталей ініціатори Платформи наразі не повідомляють.

Що стосується конкретних програм – на заходах рівня самітів це не проробляється, зазначає пані Джапарова. Але базуючись на загальній політичній підтримці, практичні питання завжди вирішуються швидше.

«Кримська платформа не є органом ухвалення рішень, але вона дозволить об’єднати зусилля для кращого розуміння загроз та викликів та розробити рекомендації для урядів та парламентів», - каже перша заступниця міністра закордонних справ.   

Тим часом Таміла Ташева продовжує: нині розробляється Стратегія економічного відновлення Криму, яка буде представлена на саміті.

«Крім того, спільно з народними депутатами, експертами та Меджлісом офіс Кримської платформи розробляє текст законопроєкту про статус кримськотатарського народу. Розраховуємо, що він буде зареєстрований у парламенті України на початку осені, - ділиться з нами постпред президента в Криму. -  А ще – у співпраці з парламентарями, Офіс КП напрацьовує порядок денний міжкомітетських слухань щодо реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції Криму, які будуть анонсовані у Верховній Раді найближчим часом».

Паралельно – йде активна підготовка до Парламентського саміту Кримської платформи, який відбудеться 24 жовтня в Загребі (Хорватія). І це також важливо, адже такий формат допомагає ухваленню в Конгресі США чи німецькому Бендестазі резолюцій, що відображають події в Криму, та допомагає швидше й синхронніше ухвалювати рішення в рамках міжнародних організацій, як от ПАРЄ чи ОБСЄ.

Представниця президента в Криму Таміла Ташева
Представниця президента в Криму Таміла Ташева

«Окрім пленарної сесії, на парламентському саміті заплановано проведення низки дискусійних панелей. Світ повинен отримати більше інформації щодо ситуації в окупованому Криму після початку повномасштабного вторгнення. Також відбуватимуться дискусії за участі українських урядовців і міжнародних експертів щодо параметрів реінтеграції Криму, що важливо з огляду на досвід приймаючої сторони, Хорватії, у питаннях реінтеграції», - каже Таміла Ташева.

Окремий фокус уваги буде приділено політв’язням. На цей момент на території Криму відомо про 138 політичних ув'язнених, із них 105 є кримськими татарами.

«Зокрема, через показ фільму про політв’язня, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла, над яким зараз триває робота, а також інших правозахисних заходів щодо теми незаконно утримуваних рф громадян України», - зазначила пані Ташева.

До саміту – лічені години: як це відбуватиметься, в якому форматі, скільки країн уже зголосилося взяти участь?

Цього року з огляду на актуальну безпекову ситуацію саміт Кримської платформи відбудеться 23 серпня в онлайн форматі.

«Після декількох років пандемії коронавірусу і декількох місяців війни – онлайн заходи це вже не екзотика, а майже норма. Хоча, звичайно, особистих зустрічей бракуватиме. Але проблеми безпеки учасників важливіші», - каже Еміне Джапарова.

Важливо, продовжує вона, що цього року Україні вдалося залучити до онлайн Саміту значно більшу кількість країн та міжнародних організацій: «Учасниками Саміту будуть не лише наші традиційні партнери з євроатлантичного простору, але й наші друзі - країни Африки. Більш представленим став і Американський континент. Є також учасники з Азії».

Дуже добре, що Україна починає активніше працювати, зокрема, з країнами Латинської Америки, Азії та Африки. Більшість з них, до речі, в 2014 році підтримали Резолюції про територіальну цілісність України в ГА ООН.

«Також важливо, що збільшилась і кількість міжнародних організацій, які братимуть участь у Саміті. Зокрема, за рахунок ОБСЄ», - додала пані Джапарова.

Загалом, станом на сьогодні уже понад 60 іноземних учасників підтвердили свою участь у Саміті.

«Список учасників ми не можемо передчасно розголошувати, у тому числі з міркувань безпеки, однак з того, що вже повідомлено публічно точно будуть очільники Німеччини (Олаф Шольц), Канади (Джастін Трюдо) та Японії (Фуміо Кісіда)», - доповнює Таміла Ташева.

Участь у саміті підтвердили й генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і генеральна секретарка Ради Європи Марія Пейчинович Бурич.

«Це свідчить про те, що кількість держав та міжнародних інституцій, які вважають проблему звільнення Криму важливою не лише для України, а й для Європи і світу, зростає», - наголошує пані Джапарова.

Що важливо, Україні вдалось підвищити й рівень учасників Саміту. Так, у минулому році участь в Установчому Саміті взяло 46 іноземних делегацій, з яких 15 були представлені на рівні глав держав, урядів та парламентів.

«Цього року 41 держава заявила про участь у Саміті на рівні Президентів, Віце-Президентів та Прем’єр-міністрів. Зазначені цифри не є статичними та оновлюються по мірі надходження підтверджень», - додала представниця МЗС.

Розширення географії підтримки деокупації Криму дуже важливе, перш за все для посилення міжнародного тиску на росію з метою змусити її прийняти міжнародні правила гри, поважати міжнародне право.

«Але, звичайно, внесок різних партнерів у справу звільнення Криму різний. Без широкомасштабної політичної, військової, економічної, санкційної і гуманітарної допомоги наших партнерів з різних куточків світу здобувати перемогу над таким ворогом як росія було б дуже складно», - зазначила Еміне Джапарова.

Практично усі держави-учасниці Кримської платформи допомагають Україні в деокупації території - запровадженими проти рф санкціями, економічною та військовою підтримкою, просуванням інтересів України на міжнародній арені, гуманітарною допомогою українським біженцям тощо.

«Більшість держав-учасниць Кримської платформи на рівні міністрів оборони беруть участь у зустрічах щодо питань підтримки України у боротьбі з агресією росії більш відомих як “зустрічі на базі “Рамштайн”», - підкреслила Таміла Ташева.

росія тисне на потенційних учасників саміту, але всі її спроби марні  

Постійна представниця президента в Криму розповідає, що росія намагається протидіяти усім процесам, пов’язаним з деокупацією української території, особливо тимчасово окупованого півострова. Для цього використовуються різні механізми: наприклад, традиційний для росії економічний шантаж непостачанням енергоресурсів, або через спроби компрометації участі у заходах через своїх агентів впливу у відповідних державах.

«Останнім часом лунає дуже багато заяв політичного керівництва росії з прямими погрозами західним державам про застосування сили тощо. Проте після усіх воєнних злочинів росії в Україні, рівень конфронтації дійшов такої межі, що усі розуміють необхідність її зупинити, - каже Таміла Ташева. - Тому цього року ми і очікуємо не лише на підвищення рівня представництва деяких держав, але й на розширення географії».

Україна, за її словами, робить усе можливе аби переконати союзників та потенційних союзників у необхідності зупинити росію усіма доступними способами: «Відповідно, у необхідності брати участь у форматах, які дозволяють ухвалювати консолідовані рішення, направлені на захист та відновлення територіальної цілісності та суверенітету України».

«На такий масштабний і планомірний тиск, як це було перед першим самітом, росія вже не здатна. Вона стала нерукопожатною  в більшій частині світу», - доповнює перша заступниця глави МЗС.

Звісно, росія не була б росією, якби вона не продовжувала свою дезінформаційну роботу навіть у таких безнадійних умовах, у т.ч. в ООН та інших міжнародних організаціях, у двосторонніх контактах.

«Коло партнерів і вірних друзів москви різко звузилося і стало досить специфічним. Так що ефективність дипломатичної роботи росії проти Кримської платформи є дуже проблематичною», - підсумувала Еміне Джапарова.

Мирослав Ліскович. Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Підпишіться на нашу безкоштовну розсилку: skorik@ukrinform.com.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-