Керченський міст: чому Україна не заблокувала його ще 3 роки тому

Керченський міст: чому Україна не заблокувала його ще 3 роки тому

Аналітика
Укрінформ
Український позов до суду стосується лише тимчасових збитків у півмільярда. Але саме будівництво мосту тягне на «справу»

У перший день серпня стало відомо, що Україна готує ще один позов проти Росії, яка збирається обмежити судноплавство через Керченську протоку, де зараз будується міст, у серпні-вересні на 23 доби. Окрім того, що це порушення конвенції ООН з морського права, порушення суверенітету України, це ще й чималі збитки для українських портів. У Міністерстві інфраструктури уже підрахували, що йдеться про півмільярда гривень. Відтак Україна вимагатиме компенсації цієї суми і вже збирає докази. У правовому протистоянні з окупантом, безумовно, кожен такий позов дуже важливий. Але водночас виникає цілком логічне запитання - чому будівництво Росією Керченського моста, яке є явним порушенням міжнародних норм, досі не доведено Україною до суду? З цим запитанням Укрінформ звернувся до експертів-міжнародників.

«Усі думали, що Росія просто не зможе побудувати міст»

Павло Бульдович, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень підтвердив, що Україна досі не подала жодного позову попри те, що в неї є всі шанси виграти. «Юридичні інструменти на боці України, оскільки Крим – це окупована територія, що визнано міжнародною спільнотою, тому і незаконність будівництва цього мосту буде визнано міжнародним судом», - говорить Павло Бульдович. - Україна упустила це питання, оскільки велика увага приділялася саме інформаційній кампанії, яка б дискредитувала намагання Росії реалізувати цей інфраструктурний проект. Усі думали, що Росія просто не зможе побудувати міст, оскільки навіть російські експерти скептично ставилися до початку цього проекту, вказуючи на складну геологію в Керченській протоці, кліматичні умови, історію попередніх спроб зв’язати мостом Крим з «Тьмутараканню» тощо. Очевидно українська сторона «повелася» на цю кампанію, тому юридичному аспекту уваги практично не приділялося. Тепер це буде надолужуватися, і треба буде подавати більш широкий позов».

Експерт нагадав, що Україна вже подала низку позовів до судових інстанцій стосовно компенсації Росією завданих економічних збитків за анексію Криму, в яких йдеться про трильйони гривень. «Проте Росія зайняла досить жорстку категоричну позицію в цьому питанні і в жодному разі не виконуватиме рішення будь-якого суду. Тобто це лише засіб демонстрації для міжнародної спільноти, що Україна всіма доступними інструментами намагається протистояти окупації і анексії Криму. Але реальних економічних і правових наслідків досягти поки що не вдасться», - сказав Павло Бульдович. 

«Теоретично можна спробувати в межах одного позову хоча б призупинити будівництво до закінчення розгляду справи»

Андрій Бузаров, експерт з міжнародних і правових питань:

«Міст в Керчі будується з грубими порушеннями міжнародного права, оскільки юридично Крим – частина України. Швидше за все Мін’юст таке затягування у поданні позову пояснить тим, що збирав доказову базу для подання в міжнародні інстанції. Хоча, на мою думку, це не виправдання, можливо, тут мають місце інші причини, нам не відомі.

Теоретично можна спробувати в межах одного позову підняти і питання компенсації, і незаконності будівництва цього мосту, і водночас звернутися до міжнародних інстанцій, щоб вимагати хоча б призупинити будівництво до закінчення розгляду справи. Але чомусь цим ніхто не займається. Поки ж справа зрушиться з місця, міст вже буде добудовано, а зносити його вже ніхто не стане. Проблема Керченського моста була упущена нашою владою, тільки так можна пояснити, чому все так затягнулося».

«Якихось юридичних перешкод для цього немає, це можна пояснити лише бездіяльністю»

Володимир Павленко, адвокат міжнародної юридичної компанії Integrites:

«Ще колись давно Україна і Росія підписали договір про спільне будівництво цього моста. Води, через які проходить цей міст, вважаються спільними територіальними водами України і Росії. Тому будь-які дії в цих водах повинні здійснюватися за згодою двох держав одночасно, але потім ми розірвали цей договір в односторонньому порядку. І тепер ми вважаємо ці води своїми, а Росія відповідно своїми, і робить там, що забажає.

Ми маємо право звернутися до Міжнародного суду ООН, який водночас може винести рішення про незаконність будівництва і вимагати зупинити його. Питання як Росія відреагує на таке рішення. Адже ніхто не може змусити державу виконувати рішення судів, навіть якщо вони є обов’язковими, якщо вони самі не захочуть його виконувати.

Але однозначно ми можемо дійти до точки, коли міжнародний суд визнає факт незаконності будівництва, заборонить його чи стягне відшкодування за якісь збитки. Юридичні механізми для цього є, їх треба використовувати. Якихось юридичних перешкод для цього немає, це можна пояснити лише бездіяльністю».

 Отже, на думку експертів, якби такий позов дійсно хотіли підготувати – то його давно б підготували. А поки що навіть справа про компенсацію збитків за обмеження судноплавства на 23 дні існує лише на рівні політичних заяв.

Давайте пригадаємо, чим зашкодить Україні Керченський міст?

Хоча на сайті проекту будівництва, де відслідковується хронологія робіт та описується сам проект, йдеться, що міст не буде перешкоджати руху суден в Керченській протоці, проте характеристики мосту і суден, які під ним проходитимуть свідчать, що проблеми все ж таки виникнуть. 

Сам проект на сайті описується так: «Міст складається з паралельно розташованих автомобільної та залізничної трас. Його протяжність - 19 км. Траса починається на Таманському півострові, проходить по існуючій 5-кілометрової греблі і острову Тузла. Потім перетинає Керченську протоку, огинаючи з півночі мис Ак-Бурун, і виходить на кримський берег».

Там же вказується, що проектна висота суднохідної арки становитиме 35 метрів, а ширина – 227 метрів. Глибина фарватеру під ним сягатиме 9,3 метрів, а значить, що судна з осадкою (глибина занурення у воду) 8 метрів зможуть під ним проходити. Як з’ясували в DW, маріупольський порт якраз і здатен приймати судна з максимальною осадкою 8 метрів. Але водночас в  Маріуполь також заходять судна типу Панамакс (клас морських суден, розміри яких визначаються можливістю пройти Панамським каналом), які мають осадку до 14 метрів. Аби вони зайшли в порт, їх завантажують не повністю, тоді вони не перевищують допустиму глибину осадки, але їхня висота при цьому сягає 63-х метрів. Відтак зведення мосту заблокує рух кораблів типу Панамакс в порти Азовського моря. До того ж, як застерігають експерти, скупчення криги в зимовий час біля мосту перешкоджатиме руху будь-яких суден.

Але не слід  забувати і про іншу проблему – екологічну. За інформацією Інституту водних проблем і меліорації НАН України, будівництво Керченського мосту у протоці може призвести до регіональної екологічної катастрофи. Масштабні роботи в Керченській протоці призведуть до різкої зміни хімічного складу води, що своєю чергою  спричинить загибель багатьох живих організмів, зокрема дельфінів, які занесені до Червоної книги. За підрахунками вчених, завдані екологічні збитки становитимуть щонайменше 10 млрд грн.

Юлія Горбань, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-