Цвях Меджлісу в кришку труни Кремля
Днями Меджліс кримськотатарського народу подав скаргу в Європейський суд з прав людини на дії російської влади, яка визнала представницький орган кримських татар екстремістською організацією.
З одного боку – це хороша новина, так як тема утисків кримських татар в окупованому Криму отримає міжнародний розголос і увагу. З іншого боку, найімовірніше, у разі визнання дій незаконними, це не принесе бажаного результату – раніше президент Росії Путін підписав закон, згідно з яким Росія може не виконувати рішення Європейського суду.
КРИК ПРО ДОПОМОГУ
Країна, яка замінила останніми роками радянський демонстраційний інтернаціоналізм на відкритий націоналізм, поставила себе у цих питаннях у ряд країн-ізгоїв і країн-агресорів з початком анексії Криму в 2014 році та подіями на Донбасі.
Меджліс, який подав 29 березня скаргу в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), чинить так, як це прийнято у цивілізованому суспільстві. Є проблема, є міжнародна інстанція, ратифікацію конвенції з прав людини якої Росія провела ще при президенті Єльцині. І рішення ЄСПЛ має бути виконане, яким би воно не було, після проходження всіх інстанцій обома сторонами. Але чи вийде?
Російський правозахисний центр «Меморіал», Європейський центр захисту прав людини (Англія) та Українська Гельсінська група, що представляють інтереси Меджлісу, у своїй скарзі повідомляють:
«Включення його (Меджлісу - авт.) до списку екстремістських організацій і припинення його діяльності порушують статтю 11 (свобода зібрань та об'єднань) Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод. Крім того, організацію заборонили, а її членів переслідують через їхню політичну позицію, що є порушенням статті 18 (межі використання обмежень щодо прав)», – йдеться в повідомленні «Меморіалу».
У зверненні до ЄСПЛ повідомляється також, що російські суди не визнають статусу Меджлісу як представницького органу корінного кримського народу, тим самим порушуючи статтю «заборона дискримінації». Його також позбавили права на справедливий судовий розгляд.
Раніше було задокументовано 18 насильницьких зникнень кримських татар в окупованому Криму, і їх не розслідують. Тіла кількох активістів знайшли зі слідами побоїв і тортур.
РОСІЙСЬКИЙ РЕКОРД
До кінця 2015 року Росія не виконала 1529 рішень ЄСПЛ. При цьому країна лідирує за кількістю позовів до Страсбурга. Найбільше росіяни скаржаться в ЄСПЛ на тортури, незаконні затримання, порушення прав на справедливий суд і свободу висловлювань.
Рішення суду не виконуються роками. Як, наприклад, рішення суду по викраденому в Чечні ще у 1999 році 25-річному Хаджі-Мурату Яндієву, щодо якого російський гененал-полковник Олександр Баранов віддав наказ: «Прикінчіть це лайно».
Мати Яндієва, яка вважала свого сина зниклим без вісти (у цей час у Чечні почалася друга війна), побачила сина через півроку, вже у 2000 році, в ефірі російського телебачення, де його «допитували, як бойовика».
Пізніше заявниця отримала повний запис цього відеосюжету телекомпаній НТВ і CNN. Наприкінці допиту офіцер віддав наказ солдатам «прикінчити» її сина. Це потрапило на плівку журналіста СNN, що стало єдиним доказом того, що зниклий Яндієв був живий і знаходився в полоні у федералів.
Кримінальну справу за фактом викрадення Яндієва було порушено в Росії тільки 14 липня 2001 року. 6 лютого 2004 року мати Яндієва, Фатіма Базоркіна, була проінформована, що розслідування було припинено у зв'язку з неможливістю встановити винних.
Але 11 квітня 2001 року Базоркіна вже звернулася зі скаргою в Європейський суд з прав людини. 15 вересня 2005 року скарга Базоркіної була оголошена прийнятною.
ЄСПЛ визнав уряд Росії відповідальним за незаконне затримання та вбивство Яндієва і непроведення належного розслідування за фактом його зникнення. Рішенням ЄСПЛ проти Росії, які Росією не виконуються, присвячена ціла доповідь Human Rights Watch: «Хто мені скаже, що трапилося з моїм сином», до якої увійшла інформація і про Яндієва.
Виконання рішення ЄСПЛ по Яндієву застопорилося. А російська сторона виправдання заявляла щось на кшталт: «Тіло Яндієва не виявлено, солдати не перебували у прямому підпорядкуванні Баранова і виконувати його накази не могли».
І таких справ було і зараз знаходиться в ЄСПЛ проти Росії - сотні, якщо не тисячі.
При цьому найчастіше не виконуються саме ті рішення, де потерпілим, крім притягнення до відповідальності певних осіб, присуджуються великі грошові компенсації.
«ЮКОС» НЕПОВЕРНЕННЯ
«Відворотною точкою» Росії від ЄСПЛ стало рішення суду по справі нафтової компанії «ЮКОС». Якщо раніше Росія ігнорувала, затягувала, саботувала рішення міжнародного суду, то після «ЮКОСА» Кремль просто заявив про те, що його інтереси вище інтересів ЄСПЛ. І якщо у рішенні Страсбурга Росії щось не сподобається – вона просто не буде його виконувати.
31 липня 2014 року в рамках справи «ВАТ "Нафтова компанія" ЮКОС" проти Росії» ЄСПЛ зобов'язав Росію виплатити компенсацію на відшкодування матеріальної шкоди в 1,8 млрд євро акціонерам компанії-заявника за станом на момент її ліквідації і, залежно від ситуації, їхнім нащадкам і спадкоємцям.
Того самого 2014 року Мін'юст РФ, який повинен був виконати рішення суду, «прийшов до висновку про неможливість його реалізації».
А 15 грудня 2015 року президент Путін підписав закон, що вносить поправки в федеральний закон «Про Конституційний Суд РФ», в якому Конституційному суду РФ дозволяється визнавати нездійсненними рішення міжнародних судів, у першу чергу, Європейського суду з прав людини, якщо вони суперечать російській Конституції.
І ось вже 19 січня 2017 року голова Конституційного суду РФ Валерій Зорькін заявив, що рішення Європейського суду з прав людини про виплати колишнім акціонерам «ЮКОСа» більше 1,8 млрд євро компенсації не може бути виконано, тому що суперечить Конституції РФ.
Красиво? Замість того, щоб відповідати в суді, Кремль просто переробив закони, щоб не виконувати рішення. Грошей немає, як говорив любитель дорогих кросівок і палаців –російський прем'єр Медведєв, але ви тримайтеся.
Ці «крилаті слова», до речі, Медведєв виголосив минулого року на зустрічі з пенсіонерами «звільненого» Криму. І вони були адресовані не тільки кримським пенсіонерам, але й всім росіянам (і не тільки), які постраждали від дій кремлівського режиму. Навіть тим, хто все ж таки знайшов у собі сили і сміливість взяти участь у багаторічному судовому відстоюванні своїх прав в ЄСПЛ.
Тому і рішення суду ООН за позовом України проти Росії, до якого зараз прикута увага, навряд чи має перспективи на виконання і визнання Росією. Коли суд винесе обвинувальне рішення, Кремль просто заявить, що воно суперечить Конституції РФ. Я не я, і хата не моя.
РЕКВІЄМ ПО РОСІЇ
Єдине, на що може розраховувати Меджліс, так це на те, що про проблему кримських татар у світі дізнаються не тільки з виступу Джамали на «Євробаченні». А це вже дорогого коштує. Стосовно ж будь-яких змін з боку Росії після рішення по Меджлісу, найімовірніше їх чекає така сама доля, як і по попереднім справам проти Росії.
Війни в Чечні, теракти в Беслані, «Норд-Ості», вибухи житлових будинків у Росії у 1999 році, затонулий «Курськ», «ЮКОС», це дуже довгий, скорботний і ганебний для Росії список. А у нинішніх господарів Кремля слово «ганьба» відсутнє в їхній системі життєвих цінностей. Вони його не знають.
Важко вимагати від країни, яка розв'язує війни, захоплює території чужих країн і взяла в заручники своїх власних громадян, виконання рішень суду, який керуються у своїй роботі цивілізованими принципами. Це все одно, що у 1942 році вимагати від Третього Рейху відповісти за події 1 вересня 1939 року у Польщі, які стали детонатором Другої світової.
Кремль відносно ЄСПЛ показав чисто гопницьку позицію. Ну ви там, хлопці, щось порішали, але ми не згодні і виконувати не будемо. Це суперечить нашій Конституції. Таким чином, конвенція з прав людини, до якої Росія приєдналася наприкінці 90-х, сьогодні суперечить Кремлю. Не Конституції, а саме Кремлю, який вважає рішення ЄСПЛ такими, що суперечать «їхній» Конституції.
Адже російська влада давно живе у своїй державі. І Конституція у неї, відповідно, своя. Така, згідно з якою вона завжди права, а якщо по-іншому - це проти основного закону.
Тому шанси у Меджлісу на справедливе рішення ЄСПЛ є, а от шансів на виконання цього рішення - навряд чи.
Продовжуючи наводити приклади з Другої світової, це все одно як якби польський уряд у вигнанні подав позов на утиски євреїв у варшавському гетто в суд, наприклад, Англії.
Кримські татари зараз живуть у Криму практично як у гетто. З обмеженням у правах, з облавами, зачистками тощо.
Меджліс робить все правильно – цивілізованим шляхом, показуючи, що і кримські татари, і в цілому Україна – це суб'єкт міжнародного права, на відміну від Росії, яка все більше скочується в радянсько-північнокорейську правову яму.
Після рішення ЄСПЛ доля кримських татар на окупованому півострові навряд чи стане легшою. Але тим важчою стане доля Росії. У сучасному глобальному інтернет-світі цивілізовані держави не можуть існувати в ізоляції. Це працювало якийсь час в СРСР, але зараз це вже у минулому.
І пливти з одним кривим чавунним веслом у напівзатопленому радянському дірявому човні в море сучасної цивілізації, коли повз проносяться сучасні швидкісні катери, дуже не зручно і, м'яко кажучи, безперспективно.
Човник довго не протягне. Та й втомлене населення може настукати «кремлівському кормчему» по голові тим самим чавунним веслом. А те, що російська молодь не боїться режиму старих чекістів - вона продемонструвала на антикорупційних акціях у Росії 26 березня.
Позов Меджлісу - ще один цвях у кришку труни режиму «запутінців». І майбутнє рішення суду по ньому - обвинувальний реквієм на адресу тих, хто вирішив, що він настільки «встав з колін», що став вище за всіх інших, і йому плювати на права і закони всіх інших.
Особливо смішно це виглядає, коли те саме «вставання з колін» насправді лише фізкультвправа: «сів-встав, сів-встав», яка виконується у глибокій ямі.
Дмитро Флорін
