Як січень ухурделив по російській ППО

Черговий огляд «жирних» втрат ворожої військової техніки та озброєння охоплює стартовий місяць 2026 року.  Особливо невдалим він видався для російської протиповітряної оборони, яка відчутних втрат зазнавала упродовж усього січня, від першого по останній день включно.

Укрінформ підготував добірку найяскравіших свідчень «ефективності» хвалених радіолокаційних та зенітно-ракетних комплексів ворога, яким Сили оборони України допомогли вийти з чату в перші три декади нового року.

Рахунок уражених у січні 2026-го «аналоговнєтов» відкрив зенітно-ракетний комплекс «Тор-М2». Грізне ім’я рудоволосого германо-скандинавського бога грому і блискавки мало допомогло російському ЗРК, який першого ж дня нового року був переформатований у брухт поблизу населеного пункту Шевченко, на Донеччині.

Наступна здобич у перехрестя українського прицілу потрапила 5 січня в районі Новоянисолі, що на тимчасово окупованій території Донецької області. Бійці 412 бригади «Немезис» влучним ударом засліпили  зенітний ракетний комплекс С-300В, знищивши його ключовий компонент, РЛС 9С32. Знищена радіолокаційна станція забезпечувала наведення 12 керованих ракет комплексу водночас по шістьох різних цілях, але цього разу в орків щось пішло не так…

11 січня Генеральний штаб ЗС України відзвітував про вогневе ураження пускової установки зенітного ракетного комплексу «Бук-М3». Влучання було зафіксовано в районі населеного пункту Бараничеве, Луганської області.

Упродовж наступного дня на Запорізькому та Донецькому напрямках знову відзначилися дроноводи «Немезиса». Засобами middle strike вони «винесли» одразу три одиниці «золотовалютної» російської ППО: РЛС «Прима П-18-2», ЗРК «Тор» та ЗПРК «Тунгуска».

Радіолокаційну станцію П-18-2  «Прима» бійці бригади спопелили в районі населеного пункту Лозуватка, а «Тунгуску» – поруч із Подспор'єм, що на теренах тимчасово окупованої частини Запорізької області. ЗРК «Тор» був відкликаний у Настрьонд із Донеччини, неподалік Сонячного.

Далі більше. 14 січня командувач СБС Роберт Мадяр Бровді повідомив про ліквідацію упродовж попередніх 48 годин одразу шести ворожих ЗРК та РЛС.

До складу відспіваного секстет-ансамблю увійшли ЗРК «Тор» та  РЛС «Витязь 50Н6Е»  (знищені у Маріупольському районі  Донецької області), зенітні ракетні комплекси  «Бук», «Тор-М2» та «Стріла-10»  (у Пологівському районі Запорізької області) та ЗРК «Бук-М1» (поблизу Волновахи, на Донеччині).

Із родзинок цього залпу відзначимо знищення РЛС 50Н6Е, яка була «очима та мозком» російського зенітного ракетного комплексу (ЗРК) С-350 «Витязь». Ця багатофункціональна радіолокаційна станція могла одночасно виявляти та супроводжувати до 40 аеродинамічних та 12 балістичних цілей.

Окремо вартість БРЛС 50Н6Е не розголошують, але, за різними оцінками, вона може бути більше 5 мільйонів доларів США.

Чергову дороговартісну радіолокаційну станцію – «Небо-У» підрозділи Сил оборони України уразили 17 січня в районі Євпаторії.  Тоді ж на території тимчасово окупованого українського півострова, поблизу Хуторка, відвоювався ворожий зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1».

Вартість останнього варіюється залежно від ринку та комплектації. Для експорту ціна однієї бойової машини становить від 13,15 млн доларів США до 15 млн доларів США. За даними деяких джерел, у контрактах із повною підтримкою та боєкомплектом ціна може сягати 20 млн доларів США й більше.

Наприклад, угоду із Саудівською Аравією (2025 рік) на постачання 39 систем «Панцирь-С1М» оцінюють у 2,3 млрд доларів США (близько 59 млн доларів США за комплекс, що передбачає сервіс, навчання та ракети).

Стосовно радіолокаційної станції дальньої дії 55Ж6У «Небо-У», то, як ми вже неодноразово зазначали в попередніх оглядах «жирних» ворожих втрат, вартість вищезгаданої радіолокаційної системи оцінюється приблизно в 100 млн доларів США за одиницю.

Під жорна Сил оборони упродовж січня потрапляли не тільки експортні зразки російського озброєння і військової техніки, а й імпортовані до Росії із КНДР.

Зокрема, 19 січня на Луганщині під ударом наших дронів опинилися не тільки самохідна пуско-заряджальна установка 9А84 зі складу ЗРК С-300В, а й північнокорейська реактивна система залпового вогню РСЗВ М-1991, калібру 240 мм.

Виходячи з порівняльного аналізу з аналогічними системами (наприклад, радянськими БМ-27 «Ураган»), можна припустити, що вартість цієї РСЗВ разом із пакетом боєприпасів оцінюється в межах 1,5–2,5 млн доларів США.

20 січня стало відомо про успішне враження рідкісної російської системи радіоелектронної боротьби «Борисоглебск-2». Сталося це на Вовчанському напрямку, ціль вистежила та вполювала 429 бригада БпС «Ахіллес». У результаті вдалося нанести ураження декількома засобами знищення та унеможливити евакуацію техніки противником.

Вартість автоматизованого комплексу радіоелектронного придушення РБ-301Б «Борисоглебск-2» оцінюється приблизно у 200 млн доларів США за повний набір машин, який складається з пункту управління Р-300КМВ та дев'яти окремих одиниць техніки (таких як станції Р-934БМВ) з різним радіоелектронним обладнанням, розміщеним на шасі МТ-ЛБ.

Систему вважають однією з «найдорожчих цілей» на полі бою. Вона здатна одночасно виконувати до 30 різних завдань, зокрема, придушувати супутниковий зв'язок (GPS), радіонавігацію та канали управління дронами. Всього за період війни було зафіксовано 15 уражень цієї системи.  

В останню декаду січня  «пекельник мук» зазнала російська окупаційна ППО у Криму. Поблизу Євпаторії було уражено радіолокаційну станцію 55Ж6 «Небо-У»,  а в районі населеного пункту Фрунзе – РЛС «Подлёт». 

У ніч на 27 січня поблизу селища Кача на тимчасово окупованій території українського Криму підрозділи Сил оборони уразили зенітний ракетний комплекс «Тор-М2».

Імовірно, йшлося про рідкісний «арктичний» ЗРК 9К332 «Тор-М2ДТ», про знищення якого пізніше відзвітували фахівці Головного управління розвідки МО України.

ЗРК 9К332 «Тор-М2ДТ» є насправді рідкісною версією російського зенітно-ракетного комплексу малої дальності, яка була розроблена спеціально для роботи в екстремальних умовах Крайньої Півночі. Росіяни позиціонують цей ЗРК як «останній рубіж» оборони проти дронів, крилатих ракет та літаків у складних кліматичних умовах.

Комплекс розміщений на базі дволанкового гусеничного тягача ДТ-30ПМ-Т1 «Витязь», що забезпечує надвисоку прохідність у глибокому снігу та болотах, а також має амфібійні властивості. Він здатний повноцінно функціонувати за температур до –50 °C завдяки спеціальним системам життєзабезпечення та утеплення. Боєкомплект комплексу складається із 16 зенітних ракет 9М338К, що запускаються вертикально.

ЗРК може вражати повітряні цілі на дальностях від одного до 15–16 км, по висоті від 10 м до 10–12 км. Радар станції здатен одночасно виявляти до 45–48 цілей на відстані до 32 км та супроводжувати десять із них.

Вартість звичайного «Тор-М2» оцінюється приблизно у 25–27 мільйонів доларів США. Однак арктичну версію на базі тягача «Витязь» вважають ще дорожчою та дефіцитнішою через складність платформи.

Також у січні під влучні удари воєнних розвідників потрапили зенітний ракетно-гарматний комплекс (ЗРГК) «Панцирь-С1», ЗРК «Тор-М1» та «Тор-М2» разом із транспортно-заряджальною машиною,  радіолокаційний модуль метрового діапазону РЛМ-МЕ зі складу радіолокаційного комплексу «Небо-М» та РЛС «Противник-ГЕ».

Відзначимо, що  РЛМ-МЕ  – це експортний варіант радіолокаційного модуля метрового діапазону, який є одним із найважливіших компонентів сучасного російського мобільного радіолокаційного комплексу 55Ж6М «Небо-М». РЛМ-МЕ є модернізованою версією модуля РЛМ-М, його вважають однією з найбільш дефіцитних та вартісних систем ППО РФ. По суті, це високомобільна трьохкоординатна РЛС з активною фазованою антенною решіткою (АФАР), призначена для виявлення та супроводу повітряних об'єктів, включно з літаками (зокрема «стелс»), крилатими ракетами та балістичними цілями.

Модуль працює в метровому діапазоні хвиль, що дає змогу краще виявляти малопомітні цілі. Він розміщується на шасі БАЗ-69096 (8х8), час розгортання або згортання становить лише 15 хвилин. У складі комплексу «Небо-М» модуль забезпечує виявлення цілей на відстані до 600 км та на висотах до 600 км.

Вартість одного радіолокаційного комплексу 55Ж6М «Небо-М», частиною якого є модуль РЛМ-МЕ, оцінюється у понад 100 млн доларів США.

За деякими даними, вартість установки на внутрішньому ринку Росії може становити близько 1,5 млрд рублів (що за поточним курсом менше експортної ціни).

Водночас експортні варіанти (саме з індексом «Е», як РЛМ-МЕ) зазвичай коштують у 2–2,5 рази дорожче, ніж для внутрішнього споживання РФ. Висока ціна зумовлена складністю електроніки, використанням активних фазованих антенних решіток та малосерійним виробництвом – станом на кінець 2024 року в армії РФ залишалося близько десяти таких систем.

Так само інший уражений «Примарами» радар, а саме «Противник-ГЕ» (59Н6-Е), – це російська мобільна трикоординатна радіолокаційна станція (РЛС) дециметрового діапазону хвиль, призначена для виявлення, визначення координат і супроводу широкого спектра повітряних цілей, включно з літаками, крилатими ракетами та малорозмірними об'єктами. Також вона слугує для видачі цілевказання зенітно-ракетним комплексам.

З основних характеристик та можливостей станції варто відзначити дальність виявлення цілей – до 400–450 км, на висотах до 200 км, що дає змогу супроводжувати навіть низькоорбітальні супутники.

Як запевняють розробники, РЛС здатна одночасно супроводжувати до 150 об'єктів (модернізовані версії – понад 1000). РЛС вважають «рідкісною» та високоефективною, оскільки вона забезпечує контроль повітряного простору на великих дистанціях і є критично важливою для роботи систем ППО. Станції цього типу перебувають на озброєнні росармії, а також їх постачали на експорт (наприклад, до Єгипту).

Вартість однієї станції «Противник-ГЕ» оцінюється приблизно у 5 млн доларів США.

В останні дні місяця росіяни втратили ще три одиниці свого хваленого ППО. 29 числа в районі тимчасово окупованої Лимарівки в Луганській області було уражено радіолокаційну станцію 1Л119 «Небо-СВУ» (Орієнтовна вартість – близько 100 млн доларів США). 30 січня –  поблизу населеного пункту Семенівка на тимчасово окупованій території Запорізької області зафіксовано пряме влучання в ЗРК «Оса» (9К33),«пращура» сучасних зенітно-ракетних комплексів ППО. Утім, попри поважний вік, цей  радянський всепогодний мобільний ЗРК малої дальності, головна фішка якого – автономність, досі залишається неймовірно актуальним.

А закінчився місяць так, як і почався – знищенням ЗРК «Тор». У модифікації «Тор-М1» цей «аналоговнєт» був знищений на Луганщині, неподалік селища Кам’янка. Все ж таки щось у нащадків Рюриковичів не клеїться із скандинавськими витоками…

Іван Ступак, м. Київ

Фото ілюстративні, з відкритих джерел