
Які дрони нині використовують російські окупанти, воюючи з Україною: огляд можливостей та чого очікувати
У 2024 році російські окупаційні війська застосували близько 100 тисяч fpv-дронів у зоні бойових дій. Це абсолютний рекорд за весь період повномасштабного вторгнення в Україну. Крім цього, на озброєнні ворога є досить великий арсенал подібних засобів ураження.
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".
Україна з 2022 року була лідером у питаннях оптимального та креативного застосування fpv-дронів. У той час, як Сили оборони України починали застосовувати їх як ударний засіб (насамперед як ерзац-бомбардувальник для скидів боєприпасів та добивання техніки), російські окупаційні війська переважно орієнтувалися на розвідувальні можливості. Коли СОУ перейшли на маневрені версії fpv-дронів-камікадзе, РОВ тільки почали застосовувати дрони для скидів.
Втім були категорії, у яких російські окупанти випереджали наших захисників з 2022 року – це розвідувальні дрони типу Орлан-10, ZALA, "Картограф" та інші.
Тоді РОВ стали отримувати перші іранські дрони-камікадзе Shahed-136 і спочатку застосовували їх по лінії бойових зіткнень у зоні бойових дій. Однак згодом, переконавшись у їхній низькій ефективності на щільно насиченій засобами ведення вогню площі, переорієнтували їх на тилову зону.
Але деякий час все-таки в зоні БД вирішували проблему нестачі повітряних ударних засобів за допомогою баражуючих боєприпасів "Ланцет".
ББ "ЛАНЦЕТ"
Баражуючий боєприпас "Ланцет" (який часто помилково називають дроном) ранньої модифікації був дуже посереднім засобом ураження. Він мав слабку бойову частину, яка не становила загрози для середньо- і тим більше важкоброньованої техніки. Але ось модифікація "Ланцет-3" вже стала серйозною загрозою через розміщення більш потужної бойової частини кумулятивного типу і планомірного, поступального збільшення такої характеристики, як дальність польоту – аж до 70 км.

ББ "Ланцет" відразу отримав популярність у російських ЗМІ, йому приписувалися неймовірні властивості, і позиціонувався він як диво-зброя, що не має аналогів у світі. Але фактично він мав (навіть у останній модифікації) цілу низку недоліків.
По-перше, йому в будь-якому випадку необхідний був для супроводу та донаведення БПЛА-розвідник/навідник. Тобто практично завжди успішне ураження цілі ББ "Ланцет" забезпечувалося ще одним дроном.
По-друге, недоліком баражуючого боєприпасу була його вартість – понад 30 тисяч доларів, що можна порівняти з вартістю Shahed-136 перших партій.
По-третє, виробництво "Ланцетів" критично залежало від поставок західних елементів, і в середньому збиральна лінія не перевищувала 300 ББ на місяць. У той час, як низка експертів, особливо російських балакучих голів, голосно лякали всіх виробничими потужностями по 10 і навіть 30 тисяч "Ланцетів" на місяць, реальність була в десятки разів скромнішою.

Але ББ "Ланцет" був проміжним етапом перед тим, як РОВ налагодили серійне виробництво, а також закупівлю дешевших, але не менш ефективних виробів.
КУСТАРНІ ДРОНИ
Російський військово-промисловий комплекс, що не витягує виробництво дорогих дронів і тих, що мають у своїй комплектації велику кількість іноземних елементів, став поступово переорієнтуватися на випуск дуже дешевих екземплярів, а також масову закупівлю китайської продукції – тих же fpv-дронів.
У максимально стислі терміни Росія налагодила постачання як запчастин, так і готової продукції з Китаю. І якщо в січні 2024 року РОВ застосували проти української армії по лінії бойових зіткнень близько 4500 fpv-дронів, то в грудні це вже було 11 350, а в жовтні взагалі було встановлено рекорд – понад 13 тисяч!

При цьому саме війська країни-агресора стали інноваторами, хоч як би це прикро звучало, у питаннях вирішення проблеми стійкості дешевого fpv-дрона проти РЕБ – застосування оптоволокна.
Перше застосування дрона на оптоволокні під назвою "Князь Вандал Новгородський" (КВН) було зафіксовано у серпні 2024 року в Курській області РФ. Ці дрони мали меншу маневреність і швидкість польоту, ніж звичайний fpv-дрон, але мали абсолютну стійкість перед РЕБ.
В Україні схожу концепцію на оптоволокні стали більш-менш активно застосовувати у грудні 2024 року.
Паралельно з дронами якого-небудь, але все-таки заводського виробництва РОВ масово збирає кустарні, літакового типу вироби рівня шкільного авіагуртка, які демонструють свою ефективність.
Серед таких слід відзначити популярну модель "Молнія". Це літакового типу дрон, зібраний з дешевих елементів, спочатку мав досить посередній радіус дії і застосовувався здебільшого по передньому краю лінії боєзіткнення.
На сьогодні цей дрон в останній своїй версії "Молнія-2" має дальність польоту до 50 кілометрів і більше, а також має можливість нести бойову частину, роль якої виконує не класичний кумулятивний заряд КЗ-6, а протитанкова міна ТМ-62 або ПТМ.

Також цей дрон має режим польоту на електроході, що робить його складнофіксованим.
Цей дешевий і вкрай примітивний засіб за низкою показників ефективності обійшов навіть дорогий та витратний у використанні ББ "Ланцет". З іншого боку, вони схильні до впливу РЕБ і у разі виявлення вогневою групою і, відповідно, за мінімальних ушкоджень втрачають аеродинамічні властивості.
Що найсумніше, так це те, що подібна концепція дуже дешевого дрона літакового типу існувала і в Україні, причому ще у 2022 році, але не мала попиту. На жаль...
ДРОНИ-ПРИМАНКИ
Варто відзначити і цю категорію, яка з другої половини 2024 року стала досить поширеною у застосуванні разом із Shahed-136, а також як самостійний засіб відволікання уваги ППО.

З серпня минулого року РОВ почали активно застосовувати дрони-приманки "Гербера", "Пародія" та їхні аналоги, що є вкрай дешевими виробами, які ліплять з пінопласту з однією простою метою – відволікати увагу ППО.
У таких "Герберах" і "Пародіях" окупанти розміщують кустарні "лінзи Люнеберга", що імітують більший об'єкт, який можна порівняти за розмірами з дроном-камікадзе Shahed-136. Саме з цієї причини у статистиці Повітряних сил ЗСУ присутні не лише дрони-камікадзе, а й ці дрони-приманки, ідентифікувати які у найкоротший термін складно. І коли ми бачимо, наприклад, що ворог застосував по Україні 100 Shahed-136, то умовно близько половини, а часом і більше – це дрони-приманки.
До речі, ці вироби чутливі до придушення системами РЕБ, а тому більшість "локаційно втрачених" – це саме "Гербери" і "Пародії".

Тим не менш це зовсім не означає, що через якийсь час РОВ не адаптують до цих дешевих дронів-приманок малогабаритні бойові частини, які будуть загрозою.
ВИСНОВКИ
Росія продовжує намагатися одночасно як здешевити, так і поліпшити характеристики засобів ураження типу дрон. І варто визнати, що з другої половини 2024 року за низкою напрямків ворог досяг значно більш вражаючих успіхів, ніж у 2022-му та 2023-му, а за деякими показниками навіть обійшов потенціал українських виробників.
Можливо, це зумовлено тим, що у Росії немає такого поняття, як цивілізована конкуренція, а стоїть завдання, виконання якого домінує над проблемами, потребами та нормами виробництва. Це може виглядати неприйнятним для застосування в Україні, але, ігноруючи можливості ВПК Росії з її ультимативними рішеннями, ми дійсно за низкою показників відстаємо і програємо як у часі, так і в ефективності.

Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач, «Інформспротив»


реклама