Взимку Росія знову битиме ракетами. Але їх у неї вдвоє менше, ніж торік

Минулого року Росія регулярно та масовано атакувала енергетичну інфраструктуру в Україні, тероризуючи цивільне населення. Окупанти намагалися лишити українців без тепла та світла восени та взимку. ППО та українські енергетики героїчно присікали всі ці намагання. Але напруження ми пережили величезне. На жаль, повномасштабна війна триває.

А нині – знову наближається холодна пора року та опалювальний сезон.

Чи відновить РФ енергетичний терор восени 2023 року? Чи мають окупанти достатній запас ракет для цього та наскільки ефективно українська ППО зараз може збивати ворожі цілі? Все це з’ясовував Укрінформ.

Осінньо-зимовий період 2023-го: чого слід очікувати від ворога?

З усього видно: російські окупанти продовжать атакувати українську енергетичну інфраструктуру й цього року, проте, ймовірно, не зможуть це робити з такою ж інтенсивністю, як у 2022-му.

“Росіяни точно не відступляться від цієї тактики, але, гадаю, удари вже не будуть настільки потужні, як восени-взимку 2022 року”, - вважає оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.

Таку ж думку висловив представник ГУР МОУ Андрій Юсов: “Чи можуть бути удари? Можуть. Чи намагаються зараз росіяни накопичувати ракети? Намагаються. Чи будуть комбіновані удари? Будуть. Чи будуть вони більш масовані ніж минулої зими? Ні, не будуть”.

Звідки така впевненість?

“Це пов’язано, з одного боку, з тим, що в нас значно покращилися засоби протиповітряної оборони та протидії окупантам. Також росіяни не мають можливості в настільки великій кількості виробляти ракети. Щоб здійснювати потужні удари їм потрібно довго накопичувати боєкомплект. Тож якщо удари й будуть, то обмеженим боєкомплектом”, - додав пан Коваленко.

Арсенал ворога: скільки ракет накопичив та ще може накопичити?

За словами речника командування Повітряних сил ЗСУ Юрія Ігната, минулого опалювального сезону – з вересня по березень – окупанти використали понад 1000 ракет. Нині ж прогнозована цифра далекобійних ракет майже вдвічі нижча – близько 600 одиниць.

"Ми розуміємо, що противник не може собі дозволити використати проти нашої критичної інфраструктури таку кількість зброї, яка була минулої осені та зими. Ракет в Росії зараз менше, - каже пан Ігнат. - Мабуть, РФ більше робитиме ставку на дрони-камікадзе”.

Приблизними цифрами також поділився експерт Центру оборонних стратегій, полковник ЗСУ в запасі Віктор Кевлюк, опублікувавши 30 серпня на своїй сторінці у Фейсбук таке: “Станом на січень 2023 року запаси ракет у ворога оцінювалися: 270 ракет для ОТРК «Искандер» (починаючи із січня додатково вироблено 126 ракет), 140 КРМБ «Калибр» (+81), близько 100 КР Х-101/Х-55/Х-555 (-18), близько 75 гіперзвукових ракет «Кинжал» (+22), 150 КР Х-22/32 (-12)”.

За словами експерта, виробничі потужності ракетної галузі ОПК РФ – декілька десятків ракет різних типів на місяць.

“Хоча санкції дуже сильно їм заважають, зменшення інтенсивності ракетних ударів дозволило противнику накопичити певний запас. Противник покращує цілевказання та швидкість прийняття рішень, ретельніше відбирає цілі та обирає маршрути польотів, щоб обійти ППО Сил оборони. Противник веде розвідку об’єктів української інфраструктури і може розпочати серію ударів ракетами та БПЛА наприкінці вересня або в жовтні. Майбутні ракетні удари ворога можуть використовувати лише близько 10-30 ракет, але супроводжуватимуться значно більшою кількістю ударних БПЛА Shahed-131/136”, - прогнозує пан Кевлюк.

Андрій Юсов в інтерв’ю "Укрінформу" розповів, що Росія виробляє десятки крилатих ракет "Калібр" на місяць, але це не дозволяє відновити їхні запаси.

“Щодо "Калібрів" – це десятки на місяць, "Іскандер" – менша кількість одиниць. Це достатньо обмежені можливості щодо виробництва, які не покривають витрати і не дозволяють відновити запаси, наявні до 24 лютого 2022 року. За рахунок "сірого імпорту", контрабанди вони якісь моменти вирішують, але повністю це не закриває потреби російського ВПК", - сказав представник ГУР МОУ.

Нині нововироблені ракети росіяни використовують регулярно. Також дрони, що запускають окупанти, - всі з нових партій.

"Але це переважно не російські дрони, якщо ми говоримо про Shahed. Це все крупновузлова збірка іранських ударних дронів із певними елементами, матеріалами, виробленими на території РФ. Загалом же російській ВПК зараз зорієнтований на розконсервацію і за можливості – модернізацію або відновлення старої радянської техніки. Можливості щодо глибокої модернізації виробництва нових озброєнь суттєво зменшилися у РФ через санкції. У росіян серйозні проблеми з сучасною оптикою, електронікою, чіпами. І сьогодні немає джерела, яке дало б їм змогу вирішити ці проблеми”, - додав пан Юсов.

А це — Олександр Коваленко: “Ракетне компонента у ворога зараз більш дефіцитна аніж минулого року. Хоча, дійсно, вони можуть виробляти нові ракети, але цей процес напряму залежить від постачання тих чи інших контрабандних компонентів, як от електроніки. Наприклад, по ракетах Х-111, Х-555, то в середньому їх РФ виробляє дві одиниці на день, тобто в місяць - від 40 до 60 ракет. Але вони їх також використовують і витрачають. Зараз немає ознак того, що вони накопичили Х-101, Х-555, що в них відбувається накопичення. Бо вони їх регулярно використовують”.

Експерт звертає увагу, що росіяни використовують згадані ракети саме в тій кількості, в якій, згідно з наявної інформації, вони можуть їх виробляти: “Я проаналізував пуски ракет Х-101/555 по Україні з 26 липня по 30 серпня 2023 року. Ось така статистика: 26 липня: 36 випущено/33 збито; 6 серпня: 20/13; 15 серпня: 20/16; 27 серпня: 4/4; 30 серпня: 28/28”.

За його словами, від 27 липня до 30 серпня Росія могла виготовити максимум 68 ракет Х-101/555, а запустила по Україні в той самий період часу — 72 ракети (не враховуючи обстріл 26 липня). Відтак експерт робить висновок, що періодичність і масовість пусків приблизно відповідає кількості вироблених за цей час ракет.

З крилатими ракетами морського базування ситуація у ворога гірша.

“Ті ж “Калібри”... Десь в середньому 30-35 одиниць на місяць вони можуть виробляти. Але намагаються постійно нарощувати виробництво, - акцентує пан Коваленко. - Також у РФ є виробництво ракет “Онікс”. По цих ракетах точну цифру не скажу, але саме їх ворог переважно використовує для ударів по Одесі та Одеській області”, - каже Олександр Коваленко.

Ну, і про повідомлення щодо розміщення навколо України 46 пускових установок “Іскандер”...

“А де вони були раніше? Хіба їх не було біля нашого кордону або на тимчасово окупованих територіях? Вони є, і перебувають на бойовому чергуванні. Тут інше питання. Ракета “Іскандер” не настільки масова, щоб її розстрілювати наліво і направо. Її виробництво набагато складніше, ніж виробництво “Калібру” та Х-101, Х-555, і тому застосування - не настільки часте. Є ще таке запитання: 46 пускових установок — це 92 ракети, а чи всі вони мають відповідне завантаження пускових, тобто повний боєкомплект? Адже виробництво ракет для “Іскандер” - десь 5-7 одиниць на місяць”, - додав військовий аналітик.

Інше питання щодо дронів “Шахед-136”: “Зараз дійсно спостерігається більш широке використання “шахедів”. З чим це пов'язано — з локалізацією їх виробництва на території РФ, чи, можливо, в рази збільшилося постачання з Ірану — сказати важко. Втім, переконливі підтвердження того, що завод в РФ і справді запрацював на рівні серійного виробництва, мені теж не зустрічалися”.

Та й цифри про це не говорять.

“У серпні по Україні було запущено 167 Shahed-136, у липні — 246, у червні — 197, а в травні — 413. З цих цифр можна зробити висновок: ні про який запуск заводу в Росії з серійним виробництвом Shahed-136 поки не йдеться. Серпневі нальоти анітрохи не відрізняються кількісно від нальотів за минулі 3 місяці, ба, вони навіть менші них. Проте, гадаю, саме дронова компонента цієї осені та зими переважатиме компоненту ракетну”, - підкреслив оглядач групи “Інформаційний спротив”.

Водночас директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь моделює теоретичну та практичну сторону цього питання.

Теоретично РФ може сконцентрувати фактично все, що має або невдовзі отримає від Ірану та Північної Кореї.

“Тобто може використати усі наявні ракети і дрони-камікадзе, аби буквально за одну ніч масштабно вдарити по Україні. З подібним викликом наше ППО, як і будь-яке інше ППО в світі, навряд чи справиться. Втім, не думаю, що РФ на сьогодні здатна піти на такий крок. Чому? Бо після цього у них зовсім не залишиться ракет, доведеться кілька місяців відновлювати ресурс, який за останні понад півтора роки значно обмілів”, - стверджує пан Самусь.

Щодо практичної сторони...

“Чи здатна РФ щотижня, як минулого року, запускати по Україні сотні ракет? Ні, такого ресурсу в неї немає. Максимум — 100-120 ракет щомісяця або по 25-30 ракет щотижня. Думаю, ворог діятиме восени приблизно так, як діє зараз, - прогнозує військовий експерт. - Тобто комбінуватиме свої удари, запускаючи, наприклад, десь раз у два-три днів спершу 10 ракет і 30 “шахедів”, після цього просто дрони-камікадзе, а далі — 15-20 ракет знову з дронами. Чи справиться з таким викликом українська протиповітряна оборона? Думаю, що так. Звісно, якісь поодинокі випадки влучань будуть, але ефективність на рівні 85-90% зберігатиметься”.

А це дуже і дуже хороший результат.

Наскільки з минулого року покращилася української ППО?

Командувач Об'єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Сергій Наєв в інтерв'ю Reuters заявив, що Україна готується до російських терористичних атак на енергосистему. Для цього - посилює свою протиповітряну оборону.

«Ми розуміємо, що ворог не залишив своїх злочинних намірів вразити об’єкти критичної інфраструктури та завдати шкоди Україні та її економіці. Минулої зими систем ППО було менше. Зараз нам дали більше, і ефективність буде кращою», – зазначив генерал.

А тепер послухаємо спікера Повітряних сил ЗСУ.

За словами Юрія Ігната, восени 2022 року, коли РФ розпочала масовані атаки, в Україні ще не було західних зразків ППО. Наразі ситуація покращилася.

“Вистояли тоді – вистоїмо й зараз. Ми зміцнюємо наші Повітряні сили, всі Сили оборони зміцнюють своє ППО малого радіусу дії. Ми рік тому взагалі не мали західних засобів середнього радіусу дії. У нас тільки восени з’явилися перші NASAMS, перші Iris і то в дуже обмеженій кількості”, – каже спікер Повітряних сил.

Він також додав, що зараз військові називають систему ППО в Україні "вінегретом": “Ми маємо таке різноманіття засобів протиповітряної оборони, якого немає ніде в світі. Це засоби і NASAMS, і Iris, і Patriot, і SAMP-T, та ППО сухопутних військ, яке працює успішно – це Gepard, Crotale, Avenger. Все це ППО сьогодні працює і приносить результат, і доповнює радянську техніку, яка досі працює ефективно – це С-300, Бук-М1, С-125 . Весь цей "вінегрет" працює і дає результат”, – заспокоює пан Ігнат.

Військові експерти в цілому погоджуються зі сказаним вище.

“Чи готова до осінньо-зимового терору ворога українська ППО? Починаючи з жовтня минулого року наша протиповітряна оборона щораз покращувалася. У нас з’явилося багато західних систем. В тому числі одних з найсучасніших у світі. Не перелічуватиму — все це є у відкритих джерелах. Водночас слід розуміти, що є й закрита інформація. Я впевнений, що ми від партнерів також отримували засоби ППО, про передачу яких офіційно не повідомлялося, але вони стоять на чергуванні”, - каже Олександр Коваленко.

А це — Михайло Самусь: “Наша ППО відчутно покращилася. Це правда. Кількість систем західного виробництва збільшилася. А отже є підстави говорити про те, що до захисту майбутнього опалювального сезону ми набагато краще підготовлені, аніж торік".

Тим не менш, в РФ ще залишаються можливості завдавати нам шкоду.

“Наша ППО працюватиме на повну потужність, але Україна — велика держава. Неприкритих територій достатньо. А тому потреба в системах ППО все ще гостра. ППО треба багато, щоб захистити більшість енергооб’єктів, адже не всі регіони наскільки захищені, як Київ та Київська область, - акцентує пан Самусь. - Які системи нам ще треба? Та в принципі всі. І великої дальності — Patriot і SAMP/T, і середньої дальності — NASAMS та Iris-T, і малої дальності, як от Gepard. Ну і, звичайно, побільше боєприпаси до цих систем потрібно”

Його думку доповнив Олександр Коваленко: “Пріоритет на майбутні зустрічі у форматі “Рамштайн” незмінний — більше систем ППО. Так, ситуація значно покращилася. В столиці надійна ППО, але в інші містах з цим усе ще є проблеми. Той же Дніпро, Харків, Одесу, Запоріжжя треба прикривати. Роботи у нас ще багато”.

Мирослав Ліскович. Київ