За період повномасштабної російсько-української війни відбулося 48 обмінів військовополоненими, за результатами яких близько 2,6 тисячі українців повернулися додому. Однак чимало захисників України донині перебують у російському полоні, тому тема військовополонених залишається надзвичайно чутливою для українського суспільства. Основний блок інтерв’ю Укрінформу з представником Головного управління розвідки Міністерства оборони України і Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрієм Юсовим – присвячений саме їй.

Водночас під час розмови порушувалося безліч інших актуальних питань: спецоперація ГУР МОУ в Криму, реалізована за підтримки Військово-морських сил Збройних Сил України, переміщення ядерних боєголовок із Російської Федерації до Республіки Білорусь, ситуація на Запорізькій атомній електростанції, внутрішні конфлікти в Росії, авіакатастрофа в Тверській області Російської Федерації, в якій нібито загинув лідер ПВК “Вагнер” Євген Пригожин, а також активізація діяльності російської пропаганди в Україні й світі. Деталі – у тексті інтерв’ю.

ПЕРЕМОВИНИ ЩОДО ОБМІНУ ПОЛОНЕНИМИ ВІДБУВАЮТЬСЯ ЗДЕБІЛЬШОГО У ДВОСТОРОННЬОМУ ФОРМАТІ – БЕЗПОСЕРЕДНЬО МІЖ УКРАЇНОЮ І РФ

- Скільки українських військовослужбовців зараз перебувають у російському полоні?

- Ми не називаємо ці дані, тому що тривають перемовини щодо обміну. Це чутлива інформація.

- Як ведеться їх облік?

- Над цим працює Національне інформаційне бюро. Також є Реєстр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Усі дані передаються підрозділам, де проходять службу наші захисники. Рідним інформацію передає Національна поліція, коли вже порушене провадження.

Ми збираємо всі дані, як про тих, хто підтверджений Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, так і з інших джерел. Наприклад, є свідчення людей, які звільнені з полону, є фото-, відеоматеріали, у тому числі від російської пропаганди. Це все враховується, щоб встановити факт перебування українського захисника або захисниці у ворожому полоні.

- Яким чином відбуваються перемовини про обмін полоненими? Які країни-партнери виступають посередниками в цьому процесі?

- Україна була би тільки рада, якби було більше дієвих країн-посередників, але, на жаль, це здебільшого – двосторонній формат – робота України з представниками держави-агресора щодо обміну.

- За яким принципом відбуваються обміни? Як відомо, деяких полонених обмінюють доволі швидко, а деякі чекають на обмін тривалий час…

- Бувають дуже різні випадки. Багатьох українських полонених Росія відмовляється віддавати без будь-яких пояснень. Щодо когось є вигадані кримінальні справи або вироки.

Зрештою, у різних випадках Україна веде перемовини з різними суб'єктами. Наприклад, уже не секрет, що з ПВК “Вагнер” були окремі перемовини щодо обміну полоненими. Вони були достатньо результативними.

Так само бувають окремі “польові” історії. Звичайно, тоді комусь щастить перебувати в полоні менші терміни.

Але немає якоїсь формули обміну. На жаль, ми маємо справу з державою, яка часто ігнорує міжнародне право і Женевські конвенції.

І ЗАХИСНИКІВ МАРІУПОЛЯ, І ЗАХИСНИКІВ УСІХ ІНШИХ МІСТ УКРАЇНА ПОВЕРТАЄ І ПОВЕРТАТИМЕ З ПОЛОНУ

- Як просуваються перемовини щодо повернення з полону захисників Маріуполя?

- І захисників Маріуполя, і захисників усіх інших міст Україна повертає і повертатиме з полону. Сам факт, що в умовах повномасштабної війни вже близько 2,6 тисячі оборонців повернулися додому, – це вже показник. Мало хто має такий досвід, адже Женевські конвенції не передбачають обов'язкових обмінів полоненими під час війни. Однак Україна не чекає завершення бойових дій. Україна вже зараз повертає своїх людей.

- Російські загарбники продовжують незаконно засуджувати полонених українських військових, зокрема “азовців”. Як Україна буде їх повертати? За яких умов це можливо?

- Так само, як і всіх інших українських захисників, у тому числі – начебто засуджених російськими судами. Зрештою, ми також проводимо розслідування, суди і засуджуємо російських військових.

Росія повертає українських військовополонених і буде це робити. Зокрема, із власних міркувань – і внутрішньополітичних, і безпекових. В українському полоні також перебувають російські військовополонені. І за останній період їх стало значно більше.

ФОРМАТ ОБМІНУ “ВСІХ НА ВСІХ” НЕ ПОТРЕБУЄ ПАРИТЕТУ ЗА КІЛЬКІСТЮ ПОЛОНЕНИХ

- Яка ймовірність проведення обміну полоненими у форматі "всіх на всіх"?

- Це – не ймовірність. Це – завдання, над яким триває робота. Однак ми не можемо сказати, що це питання найближчих днів.

- Для застосування відповідного механізму необхідно мати паритет за кількістю полонених?

- Ні, звісно. Ми ж говоримо про міжнародне право. Женевські конвенції передбачають механізм повернення всіх полонених.

- У разі проведення обміну в такому форматі, яка гарантія, що Росія поверне абсолютно всіх українських військовополонених?

- Яка гарантія? Від кого ви хочете отримати гарантію? Від Путіна? Єдині гарантії – це наша професійна переговорна позиція та комплексна робота, Україна нікого не покине.

ПОРУШЕННЯ ПРАВ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ У РФ – ЦЕ НЕ ПООДИНОКІ ВИПАДКИ

- Під час повномасштабної війни відбулося 48 обмінів, вдалося повернути з російського полону до України близько 2,6 тисячі громадян. Який відсоток визволених українських військових зазнавали катувань у ворожому полоні?

- Про відсоток ми говорити не будемо, але порушення прав наших військовополонених у російському полоні – це не поодинокі випадки.

- Держава забезпечує процес реабілітації визволених із полону військовослужбовців? Як це відбувається?

- Над цим працюють і медичні війська, і загалом уся система охорони здоров'я, Сили безпеки і оборони. Є процес реабілітації, відновлення, у тому числі за кордоном. Психологічна допомога також надається. Усі протоколи дотримуються.

ЗА РІК ЗАВДЯКИ ПРОЄКТУ “ХОЧУ ЖИТЬ” ДОБРОВІЛЬНО ЗДАЛИСЯ В ПОЛОН СОТНІ РОСІЙСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ

- За рік український проєкт “Хочу жить” (єдиний центр прийому звернень російських військових щодо здачі в полон) отримав понад 22 тисячі звернень. Скільки військовослужбовців Російської Федерації здалися в полон завдяки цьому проєкту?

- Ідеться про сотні.

УКРАЇНСЬКА СПЕЦОПЕРАЦІЯ В КРИМУ ТРИВАЄ

- 23 серпня ГУР МОУ продемонструвало відео знищення зенітно-ракетної системи С-400 "Тріумф" у Криму. Як це вплине на український наступ?

- Це вже впливає на подальші дії українських оборонців. Зокрема, на території тимчасово окупованого Криму, бо ця система мала закривати і прикривати певні дії окупантів. Її нейтралізація – це успіх України, який дозволить реалізувати й подальші операції.

- А росіяни можуть швидко відновити це озброєння?

- Ні, швидко воно не відновлюється. І, в принципі, запас комплексів С-400 у загарбників достатньо обмежений.

- У День Незалежності України на мисі Тарханкут у тимчасово окупованому Криму висадився український десант, відбувся бій за участю плавзасобів та авіації. Ми можемо говорити про деталі цієї спецоперації?

- Наразі цей комплекс заходів триває. Деталей ми розкривати не будемо, але всі поставлені цілі були досягнені. Є знищений особовий склад і військові засоби противника. Під час цієї операції знищили чотири ворожих катери.

І сам факт висадки українського десанту на Кримському півострові дуже промовистий для України, – надихаючий для українців і наших партнерів, демотивуючий для ворогів.

- А скільки представників особового складу військ РФ було знищено під час цієї операції?

- Дані треба уточнювати, але це кілька десятків осіб.

- Всі українські військові повернулися живі?

- Так, під час цієї операції – без втрат.

- 25 серпня у перехопленій розмові, яку оприлюднило Головне управління розвідки Міністерства оборони України, російський військовий повідомив своєму командиру про повторну висадку українського десанту біля населеного пункту Новоозерне. Ви можете це підтвердити або спростувати?

- Не будемо підтверджувати чи спростовувати. Якщо ворогу всюди ввижається український десант, це дуже добре. Ми будемо продовжувати в такому ж дусі. Операція в Криму триває.

ЗАВДАННЯ РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ – ДЕМОТИВУВАТИ І РОЗКОЛОТИ УКРАЇНЦІВ

- Інформаційна війна. Схарактеризуйте її на нинішньому етапі. В яких напрямах росіяни зараз найактивніше працюють для розколу українського суспільства?

- Ключові напрями російської пропаганди і спеціальних інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) проти українців залишаються незмінними: спробувати демотивувати, розколоти суспільство, підірвати довіру до Збройних сил і політичного керівництва України, гіперболізувати проблеми, які існують у державі. Наприклад, маніпуляції довкола красномовної теми корупції: “за що ви воюєте?”, “який сенс, якщо немає сенсу, здавайтеся”, “вони все вкрадуть”, “Америка вам не допоможе” і так далі. Ці наративи не спрацювали на початку повномасштабного вторгнення, але зараз росіяни намагаються методично доносити їх до українського суспільства.

Росія також використовує різні болючі теми, у тому числі трагедії родин військовополонених. Зверніть увагу, з яким звірячим маніакальним смаком вони підхоплюють і транслюють усі, навіть найменші, публічні акції родин українських військовополонених. Для російської пропаганди немає нічого святого. Демотивувати і розколоти українців – це їхнє завдання. І, на жаль, в Україні є люди, які свідомо або несвідомо продовжують час від часу підхоплювати російські пропагандистські наративи.

- Які наративи росіяни поширюють на Заході?

- Завдання росіян на міжнародній арені – підірвати віру в перемогу України. Ми зараз спостерігаємо поширення наративів про те, що Україна, нібито, ніколи не переможе Росію, бо РФ дуже велика, а світ узагалі втомився допомагати українцям у цій війні.

- Як це впливає на настрої іноземців?

- Варто відзначити, що в цілому це впливає на настрої іноземців значно менше, ніж росіяни хотіли би. І точно менше, ніж до початку повномасштабної війни, коли поширювалися наративи про те, що Україна не вистоїть.

Однак, звичайно, вони не зменшують своїх зусиль, тому що, хоч які би великі кошти витрачалися на агентів впливу, шпигунські мережі, інформаційні кампанії, поширення відповідних інформаційних хвиль, – це все одно менше, ніж витрати на повномасштабну військову агресію, тобто витрати на зброю і особовий склад на лінії фронту.

Росія залишається на цьому полі надзвичайно активною, продовжує витрачати серйозні ресурси і відкривати для себе нові напрями тиску на партнерів України. Наприклад, останні події в Африці (йдеться про державні перевороти в країнах Африки, - ред.). Можна абсолютно чітко стверджувати, що за ними також стоїть Росія і намагається використовувати це, як вплив на європейських партнерів України для зменшення їхньої підтримки. Це один із прикладів. І таких прикладів достатньо багато.

Проте вплив РФ у світі став менший. Чисельні висилки так званих російських дипломатів з Європи, згортання мережі російських ЗМІ в світі підтверджують це.

РОСІЙСЬКА ІПСО В УКРАЇНІ АКТИВІЗУВАЛАСЬ ВІД МОМЕНТУ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ДІЙ УКРАЇНСЬКИХ СИЛ ОБОРОНИ

- Упродовж останніх місяців ви спостерігаєте активізацію ворожої ІПСО на території України?

- Від моменту активізації дій українських Сил безпеки і оборони, продовження звільнення наших територій, безумовно, це спостерігається. Це видно в російських пабліках, у наративах, які росіяни поширюють у світі. Безумовно, вони намагаються просувати свої наративи і в українському інформаційному просторі. Зокрема, російська ІПСО проявляється у залякуванні українців застосуванням ядерної зброї, техногенними катастрофами.

Один з останніх прикладів: російські Телеграм-канали написали, що вже точно відомий час і день, коли Володимир Путін наказав підірвати Запорізьку атомну електростанцію. Можна сказати, що це приклад успішної ворожої ІПСО, адже багато українських медіа поширили цю інформацію, у тому числі поважних і респектабельних, із посиланням на російські анонімні Телеграм-канали. Тобто вийшло недорого й ефективно посіяти панічні настрої. Проте, на щастя, багато відповідальних медіа цю інформацію додатково верифікували, а потім спростували. Нам вдалося відбити цю ситуацію.

НАРАЗІ БЕЗПОСЕРЕДНЯ ЗАГРОЗА РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕРАКТУ НА ЗАЕС ЗМЕНШИЛАСЬ

- Ви згадали про ЗАЕС. Яка там зараз ситуація? Наскільки станом на сьогодні високий ризик підриву станції?

- Запорізька атомна електростанція – великий об'єкт атомної енергетики України, захоплений російськими окупантами і терористами. Це означає, що ні міжнародні, ні українські норми атомної безпеки там не дотримуються. Відповідно говорити, що там безпека і порядок, ми зараз точно не можемо. Але, так, порівняно з історією кількамісячної давнини, безпосередня загроза реалізації теракту на даному етапі зменшилася.

Проте російський військовий контингент, зокрема Росгвардія, досі перебувають на території станції. Вони провели роботи із замінування. Залишаються тільки питання реалізації заданого сценарію для окупантів.

Наразі ми можемо стверджувати, що повна безпека ЗАЕС і навколишніх територій буде гарантована після деокупації і звільнення її від російських загарбників, повернення під законний український контроль.

- Росіяни розміщували на території станції вибухові пристрої дистанційної детонації? Чи розглядають загарбники варіант підриву ЗАЕС після виходу з її території?

- Мінування, яке проводилось росіянами, передбачало, у тому числі й реалізацію подібного сценарію.

РОЗМІЩЕННЯ РОСІЄЮ ЯДЕРНИХ БОЄГОЛОВОК НА ТЕРИТОРІЇ БІЛОРУСІ СУТТЄВО НЕ ВПЛИВАЄ НА БЕЗПЕКОВУ СИТУАЦІЮ В УКРАЇНІ

- У контексті ядерної й атомної безпеки. Кирило Буданов нещодавно заявив, що перші ядерні боєголовки – вже на території Білорусі. Наскільки близько до українського кордону вони розміщені?

- Це суттєво не впливає на нашу безпекову ситуацію, бо Україна має величезний кордон із Російською Федерацією. Російська ядерна зброя давно розміщена по лінії цього кордону. Чогось нового для нас у цьому плані немає, як, зрештою, немає і для країн-членів НАТО, оскільки російська ядерна зброя у Калінінградській області давно розміщена біля кордонів Європейського Союзу і НАТО. Це більшою мірою ядерний шантаж і підвищення ставок, але, звичайно, на це треба зважати.

- Розвідка зараз не фіксує активних дій навколо цих боєголовок?

- Ні, наразі такої інформації немає.

ЗАГРОЗА РАКЕТНИХ УДАРІВ ПО ЕНЕРГЕТИЧНІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ УКРАЇНИ ЗБЕРІГАЄТЬСЯ

- Торік, від початку опалювального сезону, Росія вдавалась до регулярних обстрілів критичної інфраструктури України. Чого очікувати цьогоріч – аналогічного сценарію?

- Щоразу сценарії різні. Торік ми бачили надзвичайно масовані ракетні удари. Взагалі, від початку повномасштабного російського вторгнення, пік одноразового випуску ракет по території України – 120. Зараз таких масованих ракетних ударів ми не спостерігаємо. Це значною мірою пов’язано з використанням Росією ракетного запасу і з обмеженими можливостями виробництва.

Але, так, загроза ракетних ударів, зокрема по об'єктах енергетичної інфраструктури, зберігається. Зрозуміло, що держава-терорист не відмовиться від цієї практики.

РФ РЕГУЛЯРНО ВИКОРИСТОВУЄ НОВОВИРОБЛЕНІ РАКЕТИ ПІД ЧАС ОБСТРІЛІВ

- Росія, попри міжнародні санкції, продовжує виробляти дрони і ракети. За даними української розвідки, в яких кількостях вони виробляються? Які типи?

- Щодо “Калібрів” – це десятки на місяць, “Іскандер” – менша кількість одиниць. Це достатньо обмежені можливості щодо виробництва, які не покривають витрати і не дозволяють відновити запаси, наявні до 24 лютого. За рахунок “сірого імпорту”, контрабанди вони якісь моменти закривають, але повністю це не закриває потреби російського ВПК.

- Як часто росіяни під час нинішніх обстрілів використовують нововироблені дрони і ракети?

- Нововироблені ракети використовують регулярно. Якщо говорити про дрони, – вони всі з нових партій. Але це переважно не російські дрони, якщо ми говоримо про Shahed. Це все крупновузлова збірка іранських ударних дронів із певними елементами, матеріалами, виробленими безпосередньо на території РФ.

- Загалом, у якому стані зараз російський військово-промисловий комплекс? Наскільки у них ще вистачить потужностей вести агресивну війну проти України?

- Значною мірою російській ВПК зараз зорієнтований на розконсервацію і за можливості – модернізацію або відновлення старої радянської техніки. Можливості щодо глибокої модернізації виробництва нових озброєнь суттєво зменшилися через запровадження санкцій.

Насправді, у росіян серйозні проблеми з сучасною оптикою, електронікою, чіпами і схемами. І сьогодні немає однозначного джерела, яке дало б їм змогу вирішити ці проблеми.

Також ворог шукає снаряди для ракетних систем залпового вогню, артилерії, хоча це не високотехнологічна і сучасна зброя. Це свідчить про певну кризу потужностей ВПК Росії.

Назовні режим Путіна намагається довести, що вони можуть роками продовжувати війну проти України, але насправді ця інформація перебільшена з метою пропаганди.

Уже на території Російської Федерації путінський режим намагається підтримувати такий вигляд, начебто нічого не відбувається, триває спокійне життя, а війна десь далеко.

Тобто росіяни не готують своє суспільство до повноцінної мобілізації. Навіть, якби така мобілізація зараз відбулася, вони бояться наслідків і суспільних настроїв, а також мають проблеми із забезпеченням. Уявімо собі нову хвилю масової мобілізації у Росії. Одразу з‘являться питання навчання, озброєння, амуніції. За всіма цими напрямами у ворога є певні проблеми.

Однак РФ не можна недооцінювати. Адже у ворога залишається величезний мобілізаційний потенціал. Звісно, питання в якості… Але і в кількості також.

ЛЕГІОН “СВОБОДА РОСІЇ” І РОСІЙСЬКИЙ ДОБРОВОЛЬЧИЙ КОРПУС ПРОДОВЖУЮТЬ ВИКОНУВАТИ БОЙОВІ ЗАВДАННЯ НА ЛІНІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ

- Окрім кризи у російському ВПК, ми спостерігаємо внутрішні конфлікти в РФ. У травні на території Бєлгородської області розпочалися епізодичні бойові дії, відповідальність за які взяли на себе легіон “Свобода Росії” та Російський добровольчий корпус. Певний час повідомлялося про успіхи російських добровольців, однак зараз інформації щодо їх діяльності практично немає. Вам щось відомо про нинішню роботу ЛСР і РДК?

- Так, відомо. Вони продовжують виконувати бойові завдання на лінії розмежування, нищити ворога і працювати разом з українськими Силами безпеки і оборони. Це – бойові підрозділи, які мають значні здобутки. На жаль, мають і втрати. Проте вони продовжують допомагати українцям знищувати ворога і захищати нашу землю.

- Представники РДК заявляли, що захоплювали в полон російських військових та передавали їх до обмінного фонду України. Ця інформація відповідає дійсності?

- Так, ця інформація відповідає дійсності.

- Ми можемо говорити про кількість таких полонених?

- Ми не коментуємо цифри, але це не одиночні випадки, коли РДК і Легіон “Свобода Росії” брали в полон російських військових.

- Як російська влада реагує на продовження діяльності відповідних формувань? Яка атмосфера нині у владних кабінетах РФ?

- Атмосфера розуміння стратегічного глухого кута і пошуку виходу з нього із найменш поганим сценарієм. Вони розуміють, що рішення про початок так званої СВО було ідіотським і згубним для Російської Федерації, путінського режиму. Також вони розуміють, що просто так вийти з цієї ситуації неможливо. Депресія, смуток – можна так схарактеризувати атмосферу. Я думаю, якщо подивитися на обличчя багатьох офіційних російських посадовців на різних заходах, усе можна зрозуміти.

МИ МОЖЕМО НА 100% ПІДТВЕРДИТИ ЗАГИБЕЛЬ УТКІНА В АВІАКАТАСТРОФІ, ЩОДО ПРИГОЖИНА – НЕ ВСІ ПИТАННЯ ЗАКРИТІ

- 23 серпня у Тверській області РФ розбився літак, пасажирами якого були представники ПВК “Вагнер”, у тому числі ватажок Євген Пригожин і його заступник Дмитро Уткін. За даними української розвідки, організатори ліквідації керівництва ПВК – російська влада?

- Наразі на 100% ми можемо говорити про підтверджену загибель Уткіна і ще деяких пасажирів. Щодо Пригожина, скажімо так, наразі ще не всі питання закриті. Що стосується організаторів, давайте подумаємо, кому це ще може бути вигідно? Я думаю, що тут, в принципі, все достатньо очевидно.

- Можете деталізувати щодо Пригожина? Українська розвідка сумнівається в його смерті?

- Я просто зосереджусь на тому, що ми можемо підтвердити загибель Уткіна і ще декількох соратників Пригожина. Щодо самого витажка ПВК, я думаю, що треба ще деякий час зачекати.

- Тобто теоретично він може десь з'явитись?

- Ми повинні оперувати підтвердженими фактами, потрібно ще зачекати...

Ангеліна Страшкулич, Київ
Фото – Кирила Чуботіна