Пам'яті військового Остапа Бринського
Остап Бринський загинув 19 серпня 2023 року поблизу Бахмута під час мінометного обстрілу росіян.
Остап народився в Івано-Франківську. У 2008 році закінчив бакалаврську програму «Філософія» Факультету гуманітарних наук Києво-Могилянської академії.
Він був аналітиком благодійного фонду "Пацієнти України" та фахівцем з публічних закупівель у сфері охорони здоров’я.
Раніше працював аналітиком у Центрі “Антикорупційна платформа” та регіональним координатором з медичних закупівель у мережі DOZORRO.
Активний громадський діяч, учасник Революції гідності. Чоловік був спостерігачем за виборами з 2010 року від громадянської мережі ОПОРА.
"Чого тільки вартувало його унікальне вміння фіксувати на фото автентичні інтер'єри виборчих дільниць…Він був щирим і магічно легко вчив людей довіряти собі. Через спостереження Остап зробив цю країну кращою, захищаючи вибір сотень тисяч українок та українців. Зараз же він загинув, захищаючи наші життя", - пригадують колегу в ОПОРІ.
Дружина загиблого Младена Качурець зазначила, що її чоловік не був народжений для війни, ніхто з нас не був, але це було його свідоме рішення - піти у військо.
“Його любов до нас, до людей, до життя не могла тримати його осторонь. У нього було ще мільйон планів, у нас були спільні плани, ми мали прожити довге і щасливе життя, але триклята Росія, росіяни відібрали в нього можливість їх реалізувати. А в нас відібрали його, наше щастя", — написала вона у соцмережі.
За її словами, чоловік віддав захисту України понад рік.
"Зараз важко усвідомити, прийняти, що це — правда, що це — не дурний сон чи жарт. Я не вірила, що мені доведеться це коли-небудь писати. Уявляла, як ми будемо вітати його з нашою перемогою на Хрещатику", — додає дружина.
Брат Остапа Тарас Бринський – також на війні. Він згадує Остапа тами словами: «Загинув як воїн, в бою під Бахмутом. Але насамперед він був Людиною. І виконував перш за все свій людський обовʼязок. Багато про нього можна сказати, він мій кумир з дитинства. Але зараз не маю сил. Він був прекрасним батьком і це просто невимовний біль для його доньки, моєї похресниці Соломійки».
Попрощалися з військовим у рідному Івано-Франківську на День незалежності.
Вічна слава і шана Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Svitlana Matvienko, Фейсбук-сторінка Mladena Kachurets, Фейсбук-сторінка Vlasta Vlasenko
