Пам’яті юриста, солдата Олександра Баланецького
38-річний солдат Олександр Баланецький загинув 20 березня 2022 року в селі Дмитрівка Бучанського району Київської області, звільняючи від російських загарбників українську землю.
Олександр народився 7 лютого 1984 року в селі Валява Кіцманського району Чернівецької області. Дуже захоплювався автомобілями ще з дитинства. Любив їздити за кермом, допомагав татові ремонтувати техніку, усе робив по господарству.
Фото: Фейсбук-сторінка Олександр Баланецький
З дитинства мріяв захищати права та свободи людини, тому після закінчення Кіцманської загальноосвітньої школи вступив до Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України, пізніше – до Львівського державного університету внутрішніх справ МВС, де здобув кваліфікацію юриста.
Олександр понад 10 років працював юристом у Чернівецькій міській раді, обіймав посаду заступника начальника відділу правового забезпечення з питань земельних відносин та будівництва. Також був членом Ради адвокатів Чернівецької області. За словами колег, чоловік одним із найкращих юристів міської ради. Принциповий фахівець, який завжди боронив правду.
У 2015 році Олександр підписав річний контракт із Державною прикордонною службою. Служив у Чернівецькому прикордонному загоні імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича. Після служби повернувся на цивільну роботу.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік з перших днів приєднався до лав ЗСУ. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. Олександр боронив рідну землю від ворога на північному напрямку.
«Саша був коханим чоловіком, люблячим батьком, зразковим сім’янином, надійною опорою і підтримкою для рідних. Він завжди приходив на допомогу, був веселим і привітним, душею компанії. Саша, коли дзвонив, ніколи не жалівся. Казав, що у нього все нормально і щоб дома за нього не хвилювалися. Так і 15 березня він подзвонив мені і сказав: «У мене все нормально. Я тебе люблю, цьомаю. Па-па». Це був його останній дзвінок і останні його слова», – розповіла дружина Тетяна.
Потім на дзвінки рідних відповідали, що у тому районі пошкоджені вишки мобільного зв’язку, тому додзвонитися до Сашка неможливо. Казали, що з ним усе добре, бо в списках загиблих чи полонених його не було.
«А вже 7 квітня мені зателефонував військовий і повідомив, що Саша зник безвісти. 11 квітня 2022 року прийшло офіційне сповіщення про те, що брат пропав після бою на околицях села Загальці Київської області. На жаль, дива не сталося… 7 травня нам повідомили, що наш Саша у морзі Житомира. Його тіло знайшли в «братській могилі» у селі Дмитрівка Бучанського району і перевезли у Житомир, бо морги Києва на той час були переповнені. Після цього наше життя змінилося на ДО та ПІСЛЯ. Відповіді на запитання Сашиної 11-річної доньки, чому загинув саме мій татко, ніхто не може дати. Ми уже ніколи не зберемося разом великою родиною у батьківській хаті», – пише сестра Любов Катан.
Фото: molbuk.ua
«Немає слів. Сльози застилають очі. Світла, добра, розумна людина, завжди усміхнений, ввічливий, чесний. Справжній патріот. Вічна пам'ять та царство небесне», – написала подруга Лілія Одінцова.
Прощання з військовим відбулося на подвір'ї міської ради у Чернівцях.
Фото: molbuk.ua
Похований Олександр Баланецький на Алеї Слави Центрального кладовища міста.
Указом Президента України №805/2022 від 28.11.2022 року Герой відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
За вагомий внесок у розвиток міста Чернівці, його популяризацію в Україні, захисник посмертно удостоєний почесною відзнакою Чернівецької міської ради – медаллю «На славу Чернівців».
Вічна пам'ять Герою!
Фото з відкритих джерел
