![Пам’яті військовослужбовця Олександра Плахути (позивний «Плах») Пам’яті військовослужбовця Олександра Плахути (позивний «Плах»)](https://static.ukrinform.com/photos/2023_06/thumb_files/630_360_1686144007-733.jpg)
Пам’яті військовослужбовця Олександра Плахути (позивний «Плах»)
Військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ Олександр Плахута (позивні "Плах", "Салман") загинув 19 січня 2023 року біля селища Серебрянка Донецької області під час виконання бойового завдання, захищаючи нашу державу від російських загарбників.
![](https://static.ukrinform.com/photos/2023_06/1686144008-987.jpg)
Фото: Шостка.INFO
Олександр народився 5 жовтня 1981 року у Шостці Сумської області. Навчався у школі №12, закінчив хіміко-технологічний технікум ім. Кожедуба.
Одним із захоплень Олександра був спорт. Як вихованець шосткинського спортивного клубу «Патріотр» брав участь у змаганнях з карате, неодноразово здобував перемоги.
«Брат багато років займався спортом. Та й останнім часом ходив на тренування, підтримував себе у формі. Не палив, не вживав алкоголь взагалі. Вів активний спосіб життя», - розповіла Укрінформу сестра полеглого воїна Наталія Мамчур.
Фото: Фейсбук-сторінка Natasha Mamchur
Олександр здобув три вищі освіти: електротехнічну – у Харківському політехнічному інституті, юридичну – в академії ім. Ярослава Мудрого, а після навчався в Національній академії державного управління при Президенті України у Харкові.
«Наскільки у нього був запал до знань сильний. Сашко здобував освіту, сидів за конспектами, все нотував. Зараз у нас багато його конспектів залишилося. Брат взагалі хотів працювати на країну, не на себе. З його знаннями можна було би бізнес свій відкрити. Неодноразово йому пропонували друзі та знайомі разом працювати, але він відмовлявся, бо хотів саме бути корисним державі», - розповіла сестра.
Усі свої знання чоловік застосовував на практиці. Останнє місце роботи Олександра – компанія «Укренерго», де обіймав посаду провідного інженера.
«Міг бути заброньований і нікуди не піти, але він не міг не піти. Просто не міг. Задовго до початку повномасштабного вторгнення ми у родині обговорювали те, що робитимемо у випадку нападу. Сашко заздалегідь придбав тактичну аптечку, спорядження та усе, що йому могло знадобитися. Коли розпочалася повномаштабна війна, був готовий. Просто узяв речі та пішов», - згадує Наталія.
Фото: Фейсбук-сторінка Natasha Mamchur
За її словами, брат у перші ж дні пішов у територіальний центр комплектування у Києві, а потім приєднався до тієї бригади, у складі якої у 2015–2016 роках брав участь в антитерористичній операції. «Тоді Олександр також був добровольцем. Оскільки особливо навчати його не потрібно було, бо досвід мав, одразу поїхав у «гарячі» точки країни. І майже рік воював», - розповіла Наталія.
Сестра «Плаха» пам’ятає його чесним, скромним, справедливим, сміливим. Він не боявся висловити свою позицію, водночас був відкритий, із тонким почуттям гумору, готовий у будь-яку хвилину прийти на допомогу та підтримати.
Олександр не сприймав лицемірства, мав величезну силу духу, був добрий до близьких і ненавидів ворогів України. Захисник мріяв про вільну, процвітаючу країну з чесними правилами, справедливими судами, без корупції.
Фото: Фейсбук-сторінка Natasha Mamchur
«Олександр постійно казав: «Всі наші жертви будуть недаремні, ми творимо історію України». Він любив мандрувати Україною, досліджувати пам'ятки, вивчати історію нашої країни. У Олександра залишилися батьки, сестра, дружина Оксана, яку він любив», - так охарактеризував полеглого воїна міський голова Шостки.
Поховали Олександра Плахуту 22 січня 2023 року.
Фото: Фейсбук-сторінка Natasha Mamchur
Сестра «Плаха» Наталія ініціювала на сайті Президента України петицію про присвоєння йому звання "Герой України" (посмертно).
«Олександр Плахута ( 05.10.1981 р.н) – солдат, розвідник-кулеметник, захищав Батьківщину від російських окупантів ще у 2015-2016 роках. А від початку повномасштабного воєнного вторгнення Росії без сумнівів знову став на захист України. Увесь час перебував у найгарячіших точках. Звільняв від російських загарбників міста і села Донецької, Луганської областей, зокрема - брав участь у знакових для перебігу російсько-української війни боях за Білогорівку у травні 2022 року. Виганяв окупантів з Харківщини. За звільнення Харківської області отримав почесний нагрудний знак "Сталевий Хрест" від Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного», - зазначила автор петиції.
Фото: shostkanews.city
Як пояснила Укрінформу Наталія, так сім’я захисника хоче вшанувати його пам'ять. «Не звання важливе і не чергова медаль. Медалі у нас вже лежать, над якими плачемо. Нам і членам родин загиблих воїнів важлива пам'ять. Людина відбула своє, загинула, а потім про неї забувають. І виходить так, що сім’я залишається сам на сам зі своїм болем. Ми втратили близьку людину, яка захищала країну. Нам, як й іншим родинам, дуже хочеться, щоб про близьких не забували. Тільки це має значення», - підкреслила вона.
Нині кожен небайдужий українець може на сайті глави держави підтримати петицію, щоб вшанувати внесок розвідника у захист державного суверенітету і територіальної цілісності України. Вже вдалося зібрати понад 8 300 із 25 тисяч необхідних голосів.
Вічна пам'ять Герою!
Перше фото: Шостка.INFO